Про перехід на цифрове ТБ та телемовлення на Донбасі: інтерв’ю “Прямого” з Еміне Джапаровою
Перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапаров в інтерв’ю “Прямому” розповіла про перехід України з аналогового на цифрове телемовлення, окреслила специфіку телемовлення на окупованих територіях, поділилась думкою щодо санкцій проти російських ЗМІ та суспільні настрої в тимчасово окупованому Криму.
Про перехід України на цифрове телебачення
– Як ви це оцінюєте? Це мало статися, можливо, ще раніше?
– Однозначно. Мало того, Україна була зобов’язана зробити перехід на “цифру” ще більше 10 років тому назад. Постановами Кабміну були прийняті відповідні документи. І, в принципі, питання переходу на “цифру” – це фактично тим, чим живе весь сучасний цивілізований світ – мало відбутися ще раніше. Те, що тягнули? Ну, так, я думаю, що за цим стояла певна позиція мовників, які були не зацікавлені.
“Аналог” на окупованій території залишатиметься. Тобто його не відключають на окупованих територіях. І це ключове. Тому що, в принципі, якби воно відбулося так, то ми б опинилися в ситуації, що деякі регіони і території, в принципі, не були б покриті жодним українським сигналом, в принципі. Тобто “аналог” залишається на окупованих територіях. І це правильно та раціонально.
Факт окупації так само має наслідком і окупацію інфраструктури – це телевежі, це частоти, які, до речі, згідно міжнародної координації і відповідного союзу, який знаходиться в Женеві, належать Україні. Ці частоти є майном України. І сьогодні, на жаль, ми маємо ситуацію, що мовлення з окупованих територій – з території Криму або з території Донецька і Луганська – відбувається, використовуючи українські частоти. І це є незаконне мовлення.
Насправді є ситуація така, що ці вежі високі, і навіть на контрольованій території є сигнал окупаційної адміністрації і контрольованими ними і Російською Федерацією ЗМІ. Воно б’є навіть на ті території, які ми контролюємо. Тому є питання відновлення мовлення – не тільки донести сигнал на прилеглі території, на кордони, на КПВВ, на окуповані території, а й зупинити це мовлення, яке є незаконним.
– Чому у нас запроваджують телебачення в стандарті Т2, а покриття його не забезпечить якості? В обласних центрах немає якісного покриття при похмурій погоді. “Зеонбуд” відмовляється взагалі від покриття і від якості зв’язку…
– За це питання відповідає Держспецзв’язок. Це фактично інституція, яка цим напрямком опікується. Дійсно, ми, на жаль, в ситуації, коли монополія на цифрове бачення є у “Зеонбуда”, і фактично сьогодні політика спрямована на те, щоб створювати державний мультиплекс і не бути залежними від приватних інтересів будь-якої приватної компанії. Бо, на жаль, ситуація така, що відмовляються.
Про специфіку телевізійного мовлення на окупованих територіях, “Стратегію інформаційної реінтеграції Донбасу” та російську пропаганду серед населення
– Українські інформаційні телеканали виділяють для висвітлення подій у Донецькій і Луганській областях 6% тижневого ефіру, а висвітлення подій в окупованому Криму – 1%. В інформаційно-розважальних телеканалів цей показник становив 3 і 0,1 відсотків відповідно. Таку інформацію у Нацраді з питань телебачення і радіомовлення. Роз’ясніть цю ситуацію.
– Цифри жахливі. Це є друга хвиля цього моніторингу. В першому ми моніторили тільки інформаційні телеканали, біля десяти каналів ввійшли в цей моніторинг. І частка висвітлення теми Донбасу тоді була 8,7%, а по темі Криму – 2,2. Тобто наразі ми бачимо, що, в принципі, частка висвітлення не є достатньою відповідно до того, що це є суспільно надважливі теми.
І цими цифрами ми як держава намагаємося формувати все ж таки практику і культуру саморегуляції. Ми декларуємо, що сьогодні жодної цензури, пропаганди не існує. Жодні представники влади не йдуть до телеканалів і не втручаються в редакційні політики. Але такими цифрами ми намагаємося показати медійникам, показати власникам телеканалів, що, дивіться, частка не є достатньою і, напевно, треба певні заходи, щоб відбувалися, для того щоб ця частка була більшою.
Буквально минулого тижня, 26 числа, на засіданні уряду, на щастя, вже ми прийняли важливий документ, який називається “Стратегія інформаційної реінтеграції Донбасу”. Документ, який ми напрацювали два роки назад, в 2017 році він був фіналізований. Ми його проходили узгодження з усіма міністерствами, органами виконавчої влади на місцях і так далі. Тобто цей документ, звісно, не відкриває нових якихось горизонтів, але він фактично декларує і фіксує державну політику.
Тобто ми кажемо, що сьогодні абсолютно фейкова дійсність формується на окупованих територіях. Якщо ми кажемо про Донеччину та Луганщину, наприклад, формується так звана ідентичність громадянина “ЛНР” і “ДНР”. Тобто російська пропаганда, використовуючи наші частоти і наше майно, сьогодні активно окупує свідомість наших громадян, яких майже 4 мільйона проживає на окупованих територій. Показують зубожіння української нації, показують наратив такий, що українська держава не спроможна до реформ, до трансформації. Воно формує хибне уявлення світу. І людина, яка дивиться ці канали, читає газети або інтернет-видання, які контролюються окупаційною адміністрацією, звісно, вона не спроможна сформувати об’єктивну картинку світу.
Наша мета – не контрпропаганда, як хтось може дорікнути нам, а сформувати фактично інші, принаймні альтернативні способи отримання інформації. І питання відновлення мовлення – це і є виконання цієї стратегії.
Навіть ті, хто бояться про політику казати вголос – на окупованих територіях це небезпечно – вони принаймні зацікавлені отримувати інформацію: які освітні можливості є в Україні, які соціальні пільги вони можуть отримати, як отримати українські документи і все таке. Тому на виконання цього пункту ми випускаємо вже понад рік газету “Донбас-інформ”. Сьогодні вона виходить накладом в 500 тисяч примірників щомісяця. І такого роду проектів у нас достатньо багато.
Відкрите суспільство можливе лише за умов відсутності цензури. Якщо ми подивимося, яку, на жаль, інформаційну систему сформовано в Російській Федерації, то це приклад так, як не можна робити. Бо це є злочин проти своїх людей. А це 140 мільйонів людей, які не мають можливості мати критичне мислення. Тому що всі канали – просто тому що така система – вони мусять виконувати запит Кремля. Вони всі розбудовують свою політику таким чином, що цей запит виконується. І зрештою відсутність критики до влади, відсутність альтернатив – вона формує відсутність критичного мислення. А без цього розвитку теж немає.
Про запровадження Україною санкцій проти російських ЗМІ
– Україна розробляє проект санкцій проти російських ЗМІ у Криму. Документ готує Нацрада з питань телебачення та радіомовлення спільно з СБУ, Мін’юстом, МЗС та Міністерством інформаційної політики. Що цей проект санкцій передбачає, як він може бути реалізований?
– Ця робота триває вже понад рік. Перший звіт ми презентували кілька місяців назад, де ми фактично “бриф” зробили: що сьогодні відбувається злочин. Злочин, наприклад, в тому, що використовується частотний ресурс України. Тобто досі окупаційною владою відбуваються конкурси. Тобто їх регулятор російський, фактично проводячи конкурси, він роздає майно України російським мовникам. І це є злочином.
Тому для нас в цьому звіті є важливим показати, по-перше, що цей злочин продовжується, в чому цей злочин полягає, чому це є злочин, чому це є порушення міжнародного права. Тому що там купа конвенцій, які порушуються Російською Федерацією. А санкції? Це вже будуть пропозиції до цих санкцій і проти фізичних осіб, і проти юридичних осіб, наприклад, компаній, які ведуть незаконне мовлення.
Про суспільні настрої в Криму
– А по Криму, якщо коментувати цю ситуацію, на жаль, ми констатуємо, що це є військова база із заручниками, з нашими громадянами в якості заручників. Кожного дня проводяться обшуки. І ці обшуки теж політично вмотивовані. Не тільки інформаційна система, не тільки медіа, на жаль, виконують запит Кремля, але й в тому числі правоохоронні органи Російської Федерації змушені… Наприклад, є запит знайти українських диверсантів. Швиденько правоохоронні органи відпрацьовують і таки знаходять цих “українських диверсантів”, показуючи, що вони доблесно борються з українськими шпигунами.
Буквально кілька днів назад вдиралися в домівки і обшукували неповнолітніх дітей. Тому що їх звинувачували в тому, що вони зняли російський прапор в одному з регіонів Криму. Це теж є акт залякування. Це робиться штучно для того, щоб в людей не виникало будь-якої амбіції до опору. А цей опір був. І це кістка поперек горла російській пропаганді, аби показати цей екстаз від російської дійсності, загальний екстаз всього Криму. Тому що є багато людей, і ці ознаки опору кажуть, що не були готові до російської дійсності. Референдум був штучний, референдум проходив під дулом російського танку фактично.
І такі речі ми, в тому числі, піднімаємо. Ми віримо, що подібний документ під назвою “Стратегія інформаційної реінтеграції Криму”, який ми теж, до речі, розробили, буде прийнято Кабінетом міністрів і допоможе нам скоординувати політику на рівні реінтеграції Криму.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.