Про ціни на газ, пенсії, експорт лісу і особливий статус Донбасу: представник уряду у Раді Вадим Денисенко на “Прямому”
Про черговий транш від Міжнародного валютного фонду та ціну на газ для населення, контрабанду та експорт лісу-кругляку, затримку з виплатами пенсій та залишок коштів на казначейському рахунку, а також про перспективи продовження дії закону про особливий статус Донбасу, розповів у програмі “Подія” на телеканалі “Прямий” народний депутат України, представник уряду в парламенті Вадим Денисенко.
– Є заява прем’єр-міністра, що підвищення цін на газ не буде. Є так само багато політичних заяв. Тому що всі розуміють, що це політичне самогубство – зараз, у період виборчої кампанії, робити такі кроки, з одного боку. А з іншого боку, все ж таки МВФ вимагає від нас вирівняти ціни як для промислових споживачів, так і для населення. Те, що, можливо, нададуть нам кредит МВФ – що ви про це знаєте? Це означає, що домовилися поки не підвищувати, чи винайшли якусь формулу, що все ж таки це не вдарить по населенню?
Перш за все, хотів би сказати, що ні про які остаточні домовленості розмови зараз немає. І, в принципі, говорити про те, що про щось домовилися – це неправда.
– Ну, це близькі джерела до тих джерел повідомили, що знають, що напевно, що буде?
Можна і так сказати. А можна просто сказати, що хтось помилився. Але в даному випадку ніякої домовленості на сьогоднішній момент немає. Так, справді, абсолютна правда, що МВФ вже більше 13 місяців вимагає від уряду Володимира Гройсмана підняти ціну. Якщо в абсолютному еквіваленті, то на сьогоднішній момент це до 10,5 тисяч гривень за тисячу кубометрів. І, безумовно, абсолютна правда те, що Володимир Гройсман говорив, що українці не можуть дозволити собі таку ціну платити за газ, і тому, в принципі, ні про яку подібну ціну розмова йти не може. Тобто зараз шукаються компроміси, зараз шукаються можливості для того, щоб не допустити підняття ціни – а це на 60% приблизно – і не допустити ціну на газ в 10,5 тисяч гривень.
Тут паралельно треба сказати про те, що у нас справді складна фінансова ситуація буде в наступному році, коли будуть виплати. В принципі, ми тільки МВФу будемо виплачувати більше 6,5 мільярдів доларів. І я хотів би просто, щоб всі теж чітко зрозуміли, що основний тягар борговий перед МВФ був зроблений з 2004 по 2014 роки, коли протягом цих десяти років, коли при владі були по суті дві політичні сили або дві політичні фігури, було взято 45 мільярдів доларів кредитів у МВФ. Ми пам’ятаємо, що це був період, коли була стабільна економічна ситуація. Більше того, були періоди величезного економічного росту. Ці гроші були, на жаль, проїдені, а зараз ми змушені за них розплачуватися, ми за них будемо платити наступного року.
Тому на сьогоднішній момент чи можна заплатити МВФу гроші без отримання нових траншів? На сьогодні це неможливо. Якщо ми говоримо про те, як багато зараз хто говорить, що дефолт – це проблема для олігархів, – ні, дефолт є проблема для всіх людей. Тому що це реальна ситуація, коли долар по 50 гривень, умовно, 45-50-60. Ніхто цього спрогнозувати не може. Тому станом на зараз шукаються ці компроміси. І думається про те, як правильно зробити так, щоб, в принципі, вийти з цієї патової ситуації з кредиторами, з однієї сторони. З іншої сторони – так, щоб населення не постраждало.
– Наскільки для нас критично важливо все ж таки цей кредит від Міжнародного валютного фонду? Бо коли запрошуєш так само політиків, зрозуміло, що вони політично заангажовані. І є у нас чітко полярні думки. “Да скільки можна брати, да не потрібен він нам, да якщо б вивести з тіні…” і куча таких пустих аргументів, не підкріплених реальними діями. Він для нас критично важливий, чи ми можемо без нього обійтися?
Він для нас критично важливий. Тому що на сьогоднішній момент, на жаль, ми повинні говорити про те, що… Я вже сказав про боргові зобов’язання. З іншої сторони, під кредит МВФ зав’язаний кредит від Світового банку, макрофінансова допомога від Європейського Союзу. Але що не менш важливо, що, може, більш важливо навіть: в ситуації, коли Національний банк де-факто за часів Гонтаревої, на жаль, зробив все від себе залежне для того, щоб вбити банківську систему в Україні, єдине джерело грошей, де можна взяти гроші – це закордон.
Без правильного сигналу від МВФ жоден бізнесмен не може взяти гроші – я не говорю про державу, я говорю про бізнес – взяти гроші за кордоном під адекватний процент неможливо. Більше того, навіть якщо би держава виходила зараз на запозичення без позитивного сигналу від МВФ, процентні ставки ростуть на 2-3%. На цих сумах просто кожен може зрозуміти, що це означає і для держави, і для бізнесу, перш за все.
– І тут виникає абсолютно логічне запитання. Цю інформацію почали розганяти. Чи не вперше за десять років – і цими аргументами політики з іншого табору користуються – була затримка з пенсіями. Відтак, коли відбулася ця затримка з пенсіями, одразу абсолютно офіційна інформація, що у нас майже 2 мільярди на єдиному казначейському рахунку. Порівняли з аналогічним періодом минулого року – це майже в 22 рази менше. Сказали, що це нічого страшного. Але ця ситуація сталася. Вже дали підґрунтя для тих, хто не при владі, критикувати і розганяти цю історію… Ми вже, як би сказав Вересень, в сраці фінансовій?
Перш за все, відбувся технічний збій, про що говорилося неодноразово. Це технічний збій, коли була затримка в деяких регіонах на один-два дні.
– А чому раніше такого не було?
Такі речі, в принципі, час від часу відбувалися, але просто вони не випліскувалися в пресу. Тобто один-два дні – це фактично майже ніхто б і не помітив, просто якби з певного моменту не відбулися певні розгони в пресі цієї інформації.
Тепер щодо казначейського рахунку. Зараз ситуація абсолютно стабільна, всі пенсії виплачені. В серпні ніякої подібної затримки не буде, у вересні її не буде. Тому, в принципі, у вересні місяці, коли ми повернемося до цього питання, всі вже заспокоються і всі зрозуміють, що це технічна помилка. Але просто я ще раз хочу всіх заспокоїти, що ніяких проблем не буде зараз. Їх не передбачено в принципі.
Якщо ми говоримо про єдиний казначейський рахунок, то чому виникла ця цифра? Тому що згідно з українським законодавством казначейство повинно звітувати про гривневі залишки на казначейському рахунку. Але там не тільки гривні знаходяться. Тобто, якщо ми перерахуємо все, що знаходилося на той момент, включно з доларами і з іншими валютами, буде 21 мільярд гривень. Чому минулого року було більше? Тому що саме в цей момент відбулися певні проплати від Національного банку до державного бюджету, і просто в цей момент була зарахована трошки більша сума, просто в інший час відбувалися ці проплати.
Тобто говорити про те, що у нас грошей немає в казні – це неправда. Тобто, я ще раз хочу повторити, в цьому році у нас фінансових проблем як таких немає. Проблеми можуть виникнути із погашенням боргів минулих років – наголошую, минулих років, з 2004 по 2014 роки – наступного року. Це може бути справді певна проблема.
Відносно того, падають чи не падають резерви Національного банку. Вони не є стабільною величиною. Тобто треба дивитися щорічні речі. Вони певний період накопичувалися – цього ніхто не помічав. Як тільки зараз впало на 200 мільйонів…
– А ви як хотіли? Звичайно, будуть помічати, коли буде падати.
Звичайно. Вони впали на 200 мільйонів за місяць, наскільки я пам’ятаю. В принципі, це не критична сума. На золотовалютних резервах – 17 мільярдів. Тобто в даному випадку треба просто співмірювати ці цифри.
– Майже два місяці минуло відтоді, як прем’єр-міністр оголосив війну контрабанді. Для отримання фінансової допомоги від Євросоюзу Україна має скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка. Такі ж вимоги висуває МВФ. І напередодні розлетілася інформація про те, що одне німецьке видання зробило певне дослідження. Там висунули цифру, що через контрабанду, зокрема на митниці, Україна недоотримує близько 4,5 мільярди доларів. І третій момент – що законопроект щодо введення кримінальної відповідальності за контрабанду через парламент загалом не пройшов. Вочевидь, зіграли певні лобістські настрої.
Якщо починати з останнього питання, безумовно, не захотіли. Там близько ста людей проголосували за включення в порядок денний. Це навіть не за перше читання, а за включення в порядок денний. Тому станом на зараз повірити в те, що відбудеться криміналізація, на жаль, неможливо. В принципі, справді, липень до липня, якщо ми будемо порівнювати до липня 2017 року, то плюс 6 мільярдів гривень. І, в принципі, це завдяки початку тих заходів, які почали робитися на митниці.
Але я паралельно хотів би сказати, що тут не можна говорити тільки про митницю. Тому що, якщо ти закриваєш “чорний” імпорт, в принципі, в тебе з лагом в кілька місяців почне рости власне виробництво. І тому станом на зараз, якщо ми говоримо про цілий ряд галузей, а найкращий приклад – це, безумовно, легка промисловість, – в принципі, ми розуміємо, що через деякий час ми отримаємо достатньо вагомий скачок у виробництві. А це не можна виміряти тільки податками – це плюс робочі місця і так далі, і так далі.
Якщо ми говоримо про ліс, то станом на зараз, наскільки я розумію, найближчим часом тут будуть офіційні дані, але приблизно в два рази за останній місяць зменшилася кількість вивезених дров з України. Ви ж розумієте, що під виглядом дров везлися елітні сорти дерев. Тобто в два рази протягом одного місяця зменшився вивіз дров з України. Тому, власне кажучи, чи почала працювати ця схема? Так, вона почала працювати. Боротьба почала працювати? Почала працювати? Так, почала. Чи можна це зробити за один місяць чи за два місяці? Можливо показати певні достатньо вагомі результати. Плюс 6 мільярдів – це хороший результат? Хороший, з моєї точки зору. Чи можна його довести до 100 мільярдів за два місяці? Ні, неможливо.
– Але щодня там близько 700 мільйонів, як казав Продан, надходить до бюджету?
Від митниці щодня надходить приблизно… Зараз не скажу. Не пам’ятаю цифру, але дуже високий показник, звичайно.
– Скасування мораторію на експорт лісу-кругляку. З цим питанням будуть розбиратися лише пізніше, після того, як завершиться виборча кампанія. Хоча б тому, що якщо це питання буде підніматися у парламенті, то воно, напевно, буде ще більш гостріше, ніж продовження дії закону про особливості місцевого самоврядування на окремих територіях Луганської та Донецької областей. Зараз складно розраховувати на парламент, на якісь такі ефективні, прагматичні і корисні дії для України. Тому що буде популізм, все буде спрямовано на вибори.
Я тут не погоджуюся з вами. Тому що насправді заборона експорту лісу-кругляка – це правильна річ. Абсолютно правильна. І вона вже дає певні речі у відродженні деревопереробної промисловості і супутніх інших товарів. Тому я думаю, що це абсолютно правильно, і тут треба відстоювати свою позицію. Це вимога Євросоюзу, і під це був підв’язаний макрофін. Тобто, в принципі, станом на зараз вони вже винесли за дужки майбутнє питання експорту кругляка. Тому абсолютно правильно, треба далі рухатися в цьому напрямку.
– Знову ж таки, вони дають нам цю макрофінансову допомогу без вимоги скасування мораторію на експорт лісу-кругляка.
Так.
– У жовтні спливає дія закону про особливості місцевого самоврядування на окремих територіях Луганської та Донецької областей. І треба буде ще проголосувати за продовження дії цього закону. Ви проголосуєте чи ні?
Так, я буду голосувати.
– Чому?
В принципі, я розумію, що на цьому будуть деякі політичні сили знову пробувати заробляти політичні бали. Але треба чітко для всіх зрозуміти про те, що якщо ми його не проголосуємо, ми, в принципі, в юридичній площині програємо Російській Федерації повністю. Ми робимо величезний подарунок росіянам, тому що де-факто ми виходимо не просто з Мінських домовленостей, про що там багато говорять, що вони працюють чи не працюють, а ми ламаємо самі персонально своїми руками ту крихку систему міжнародної підтримки, яка на сьогоднішній момент є щодо питань окупованого Донбасу і Криму.
Тому якщо ми цього не голосуємо, ми даємо право росіянам говорити про те, що Україна в односторонньому порядку ламає схему, не запропонувавши нічого нового.
– Яка ймовірність того, що в сесійній залі не назбирається голосів за продовження дії цього закону, і будуть вибудовуватися на патріотичній риториці, притому навіть ті політичні сили, задля того, аби справді підіграти Росії, щоб вона отримала такий результат через неголосування у Верховній Раді?
Я думаю, що голоси, безумовно, будуть. Є, в принципі, тільки одна політична фракція, яка 100% не буде голосувати – це фракція “Самопомочі”, яка по суті і придумала свого часу термін “особливий статус Донбасу”. В принципі, до них приєднається, безумовно, “Свобода”. Але тут є одне єдине питання: чи вистачить розуму у депутата Левченка знову приносити шашки димові в парламент, чи не вистачить? Це єдине питання, яке на сьогоднішній момент найцікавіше.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.