Про Василя Стуса, комунізм та українське кіно: інтерв’ю “Прямого” з режисером фільму “Птах душі” Романом Бровком

У неділю, 29 квітня, київський Хрещатик замайорів червоними комуністичними прапорами. Вже за тиждень, 7 травня, схожі стяги були у Ботанічному саду імені Олександра Фоміна. Ні, це не провокація та не акція протесту, просто у Києві розпочались зйомки художнього фільму про геніального письменника та незламного борця за свободу Василя Стуса “Птах душі”.

Стрічка режисера Романа Бровка “Птах душі” про Василя Стуса виборола собі титул одного із переможців 10-го конкурсного відбору Держкіно. У фільма двоє сценаристів – Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов, а продюсером виступив Артем Денисов. Зйомки стрічки обійшлися у 38,5 млн гривень, 19 з яких виділила держава. Вихід у прокат запланований на січень 2019 року.

Про те, як просуваються зйомки стрічки, розповів “Прямому” режисер фільму Роман Бровко.

Ви нещодавно проводили зйомки на Хрещатику. Яка сцена там знімалась?

Одну з дуже важких драматичних сцен, де Василь Стус був свідком того, як на Хрещатику підпалив себе Василь Макух – колишній воїн ОУН УПА, який виступив проти введення радянських військ до Праги. Важко стовідсотково казати, чи був Стус свідком цієї сцени чи не був, але трагічна подія з Макухом точно відбулася. Стус присвятив вірша цій події, в ньому він дуже достовірно і чітко все описав. Цей його твір про людину, яка себе підпалює і віддає своє життя, аби протестувати проти тих подій, а всім байдуже.

Наскільки складно було знімати таку сцену, чи були залучені каскадери?

Підготовка до неї була дуже серйозна з багатьма ступенями безпеки, з каскадерами та піротехніками. Це був відповідальний кадр, який треба було ретельно пропрацьовувати, обговорити. І, звичайно, у цій сцені працював каскадер.

Як довго знімалась ця сцена?

Уявіть, що сцену у дві хвилини знімали всю ніч – це близько 7-8 годин.

Коли знімалась ця сцена, весь Хрещатик був в комуністичних червоних прапорах. Можливо, не всі знали, що відбуваються зйомки фільму. Чи не виникало у вас несподіваних проблем через це?

Під час нашої зйомки на Хрещатику я б сказав, що все пройшло на грані. Хтось підходив і прапори радянські скидав, але слава богу, що це все відбулось досить чемно і порядно. Ми забезпечили інформування громадськості на місці, що знімається патріотичне художнє історичне кіно про Стуса, а Стус – це борець за українську незалежність і свободу, отже радянська система та антураж – це опонент Стуса. Ми це пояснювали.

Я знаю, що в деяких серіалах, де є радянська символіка, все закінчується набагато гірше. Іноді приходять роздратовані люди, котрі постраждали від війни, і фактично можуть зруйнувати знімальний майданчик. Я вважаю, що нас захистило тільки те, що народ з мудрістю віднісся, що кіно патріотичне та історичне, що це був такий час і ми мали його показати і маємо показати, як Стус бореться з цим часом.

На якому етапі зараз знаходяться зйомки, скільки хронометражу вже відзнято?

Зовсім небагато, у нас сьогодні третій знімальний день. На сьогодні в нас відзнято хвилин  вісім. Це не серіал, це історичне кіно, котре знімається дуже довго, дуже обережно. Місцевість, реквізит, автомобілі – все відрізняється. І акторам налаштуватися на той, минулий вже час досить непросто. Тобто, якщо я знімав серіали, і свого часу робив іноді 15 сцен в день, іноді 17, то тут ми працюємо в межах 5-6 хвилин в день. А є дуже важкі дні, як на Хрещатику, де взагалі дві хвилини в день.

В яких локаціях ще плануються зйомки?

У нас дуже багато цікавих історичних об’єктів. Передусім маємо знімати саме Пермську колонію, в якій Стус сидів у 1985 році і за таємничих обставин загинув. Знімальна група з таким кіно не може поїхати до Росії та знімати цю сцену. Тому перебирали ми дуже багато тюрем в Київському регіоні та у всій Україні і знайшли собі об’єкт, що більш-менш підходить. Це стара колонія, яка зараз в пустому та занедбаному стані, це Яготинський район, місто Березань (Київська область – ред.). На щастя, тамтешня адміністрація готова нам сприяти і допомагати, йти назустріч в проведенні цих зйомок.

Зйомки відбуватимуться лише в Україні чи є закордонні?

Тільки в Україні. Всі сцени, які відбуваються фільм, за винятком сцен в Пермі, це все Україна. Отже там нічого іншого окрім України не може бути.

Яку сцену знімають сьогодні у Ботанічному саду Києва?

Сьогодні знімалась вирішальна сцена, де нашого героя Василя Стуса виключили з аспірантури  і він розуміє, що йому життя зіпсоване, нема в нього перспектив і майбутнього. Він своїй коханій дівчині, якій вже зробив пропозицію руки та серця, каже, що вони не можуть бути разом, бо вона себе занапастить, якщо буде з ним. Але вона робить свій вибір, оскільки розуміє, що Стус – це той чоловік, котрий не кривить душею, а говорить правду, постать, яка в той час, коли мільйони людей мовчали, говорила голосно і ту правду, яка була незручною. І вона розуміє, що буде з чоловіком, який незручний, непростий, жити з ним буде непросто і важко.

Скільки часу планується знімати стрічку?

Взагалі календарний період розрахований на декілька місяців. Ми маємо до кінця літа знімати, сподіваюсь, що все це відзнімемо без затримок. На січень  сподіваємося вже випустити кіно в кінотеатри.

Яка буде остаточна назва фільму?

“Птах душі” – це назва, яка почалась від першої версії сценарію. Але ми розвивалися таким чином: спочатку це був байопік-драма. Потім ми зрозуміли, що “Птах душі” – це назва, яка скаже щось тій маленькій аудиторії, яка знає про життя Стуса, яка вивчає, цікавиться і знає, що це є крайня збірка Василя Стуса. “Птах душі” – назва, яка нічого не говорить про себе для широкої аудиторії, 90% населення.

Я вважаю, що такі гучні історії мають називатися ім’ям постаті, котра є історично відомою. Тобто “Стус” – це правильна назва.

Якими стрічками та творчістю режисерів надихаєтеся? 

Я поціновувач європейського та американського кіно, деякі  цікаві речі бачив і в нашому українському кінопрокаті. Режисери, яких я дуже поважаю, це Олівер Стоун, Рідлі Скотт, Габріеле Муччіно. Це режисери, на яких я намагаюсь рівнятися. Рідлі Скотт знімає дуже багато історичних картин, які в форматі середньовіччя. Я вважаю, що такий досвід нам теж варто запозичити, адже в Україні теж досить цікава доба середньовіччя, Київської Русі і там є про що розповідати, є що знімати. Ще мені, звісно, свого часу дуже подобався Єжи Гофман.

Ви ходите в кіно? 

Намагаюсь ходити, ходив на “Кіборгів“. Це гучна тема для України, фільм мені сподобався. Він виконує дуже непросте завдання – показати війну не за рахунок батальних сцен, а за рахунок того, як змінюється постать та характери на фоні війни, як війна змінює життя та звички.

Як повідомляв “Прямий”, за словами президент Петра Порошенка, збільшення фінансування кінематографу дозволить випускати понад 120 українських фільмів щороку.

Читайте також: ФІЛЬМ “КІБОРГИ” ВСТАНОВИВ РЕКОРД НАЦІОНАЛЬНОГО ПРОКАТУ: ПОНАД 8 МЛН ГРИВЕНЬ ЗА ВІКЕНД

ФІЛЬМ “КІБОРГИ” ПОДАВАТИМУТЬ НА “ОСКАР” ВІД УКРАЇНИ

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.