Про вступ до НАТО, вплив Росії та євроатлантичні прагнення в Конституції – Ірина Фріз на “Прямому”

Про інтенсифікацію відносин України з НАТО, перспективи вступу до альянсу та необхідність закріпити  євроатлантичні прагнення в українській Конституції розповіла у програмі “Подія” на телеканалі “Прямий” народний депутат від фракції “Блоку Петра Порошенка”, голова постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз.

Про інтенсифікацію співпраці з НАТО

– Уявити сьогодні можливий інтенсивний поступ України в бік НАТО, а також інтенсивний поступ НАТО в бік України вкрай важко. На сьогоднішній день наскільки це можливо?

Це не лише можливо, а це відбувається. Єдине, що не всі згодні відповідним чином оцінювати цей поступ. Тобто хтось хоче, щоб він був ще більшим, ніж він у нас є. Тому що реформи сектору безпеки і оборони могли відбуватися в ще більш інтенсивному форматі. Наразі ми маємо те, що маємо. Але я не можу говорити і ніколи не скажу про те, що відповідного поступу ані України в бік НАТО, ані НАТО в бік України не існує. Тобто він існує. Тому що сьогодні рівень нашого співробітництва з Альянсом є найбільший за всі часи незалежності нашої держави. Відповідно, ми рухаємося в НАТО, ми маємо стратегічну мету, ми маємо амбіції щодо вступу до цього Альянсу. Відповідним чином, ми маємо законодавство, яке вже закріплює набуття членства в НАТО в нашій законодавчій площині. Отже, ми рухаємося туди, куди обрали.

Про вплив Росії на євроатлантичні прагнення України

– Можна переобладнати військо, можна навіть уявити, що подарували і танки, і кулемети, і все зроблено, як в НАТО. Але це не означає фізичного вступу. Чи хоче НАТО, чи є у НАТО амбіції? І коли буде слабка Росія, тоді можливість вступу України в НАТО якось себе проявить, але не раніше того. А зараз до цього ще досить далеко.

Я лише процитую останню фразу генсека НАТО, яка звучала на Варшавській сесії Парламентської асамблеї НАТО. І коли на питання представника від Нідерландів щодо того, чи не варто переглянути відношення НАТО з Україною і призупинити процес співробітництва, адже ми таким чином провокуємо Росію, Столтенберг достатньо різко і достатньо чітко сформулював позицію Альянсу. А саме – це країна має визначати, куди вона рухатися має, куди вона хоче рухатися. І це Альянс буде визначати, з якою країною йому співпрацювати. Жодна інша країна на співробітництво Альянсу з іншими державами не має права впливати. Тому що це суверенне право держави обирати курс, яким вона намагається рухатися далі.

Тому прив’язувати євроатлантичну інтеграцію України до поведінки Росії є недоречним. Хоча поведінка саме Росії зіграла домінантну роль в тому, що в Україні зараз такий рівень підтримки курсу в НАТО, і зараз є розуміння того, що НАТО – це мир і безпека, а Росія – це дійсно загроза.

НАТО вже зараз підтримує Україну в протидії Росії. НАТО вже зараз говорить про те, що Україна є форпостом демократичних цінностей. НАТО вже зараз надає реальну допомогу. І не лише на рівні інструкторського співробітництва, а так само і військового співробітництва. Тому говорити про те, що НАТО не підтримує Україну в протидії російській агресії, є, м’яко кажучи, не зовсім коректно.

НАТО нас вже підтримує і відповідним чином віддає собі розуміння того, що є Україна для НАТО. Тому що Україна вже сьогодні є контрибутором в безпеку євроатлантичного регіону, що є на рівні з дотриманням прав і свобод, і дотримання демократії – головними постулатами, які є домінантою при розгляді заявок від країн на вступ до Альянсу.

Жодних заперечень в статутних документах НАТО про те, що країна, яка перебуває у стані зовнішньої агресії, для вступу немає. Більше того, я можу говорити про наступний крок. Адже не лише цієї прямої заборони немає в НАТО, на відміну від Європейського союзу, в статутних документах якого прописано, що ми не імпортуємо конфлікти до нас, то в НАТО цього не існує. І розуміючи важливість і вагомість не лише того, що на нашій території відбуваються військові дії, завдяки яким, в принципі, дуже важкою і страшною ціною ми можемо вивчати методи військових Російської Федерації, а й завдяки тому, що ми маємо можливість цим досвідом вже ділитися. І він є безцінним для НАТО.

Про перспективи закріплення в Конституції євроатлантичного курсу України

– Ви обстоюєте ту позицію, що є доцільно закріпити в Конституції євроінтеграційні та євроатлантичні курси України. Як ви це все собі уявляєте? Це реально, маючи на увазі, що попереду вибори, і склад Верховної Ради України може змінитися докорінним чином?

Саме цей склад Верховної Ради буде здатен продемонструвати свою прихильність євроатлантичній інтеграції реальним голосуванням. А якщо ні, то ми подивимося, хто у нас в парламенті проти євроатлантичної інтеграції. І потім дамо їм оцінку на виборах. Тому що насправді ми підходимо до дуже складної межі – це рік виборів, одночасно і президентські і парламентські. І турбулентність буде така, що буде важко навіть встояти багатьом.

Тому я вважаю, що для того, щоб убезпечити будь-які прояви реваншу, який буде… я не знаю, якісь вовки в овечих шкурах будуть намагатися просто не говорити про це, просто не піднімати це питання. Але коли вони зможуть прийти до влади, якщо вони прийдуть до влади, я не знаю, що буде з нашою державою. Я впевнена, що якщо ми, як країни Балтії, внесемо ці зміни до нашої Конституції, то розгорнути нашу державу буде набагато складніше, ніж це було раніше, виключно визначаючи це в основних засадах.

Президент про це вже говорив – про те, що він готовий обговорювати і вносити відповідні зміни. Це відбувалося десь, здається, півтора місяці тому. І я знаю, що відповідні консультації і відповідна робота в Адміністрації президента велась. І я дуже сподіваюся, що ми не будемо витрачати більше часу на те, щоб про це просто говорити або просто обговорювати, а зробимо реальний крок щодо внесення від президента відповідних змін в Конституцію на цій сесії, і це було б логічним. А на наступній сесії ми мали б можливість вже цей проект закону як пріоритетний розглянути і поставити крапки над “і” в усіх, хто намагається брати участь в наступних виборах.

Про популяризацію Північноатлантичного альянсу серед українців

Наші військові зараз захищають демократичні цінності, і відповідним чином євроатлантична інтеграція визначена вже пріоритетом зовнішньої політики нашої держава. І я хочу одного – щоб євроатлантичний та євроінтеграційний курс не став технологією, яку можуть використовувати в політичних перегонах і виборах в майбутньому. Мені колеги з Литви говорили: є базові напрямки, за якими не мають сперечатися демократичні партії. Тобто є базові цінності, є напрямки, які не обговорюються: Томос, євроатлантична інтеграція, європейська інтеграція. Все, тут ми не сперечаємося.

– Чому про переваги НАТО нація чує дуже нечасто, чому немає пропаганди таких напрямків?

Чому немає інформаційної пропаганди? Вона має бути. Відповідний бюджет було виділено, у нас є профільний віце-прем’єр. З власного досвіду. Ми проїхали близько десяти міст з семінарами, спілкувалися зі студентами. Це був дуже класний, драйвовий досвід. Тому що в студентів не лише є пряме бажання – або так, або ні, тобто або підтримую, або не підтримую. Вони питають, тобто у них є відкриті питання, на які вони потребують відповіді. І це добре.

Я можу з власного досвіду сказати, що є бажання в регіонах не лише пропагувати євроатлантичну інтеграцію і цінності Альянсу, а й доносити це до інших. Тобто ми в рамках нашого проекту так само намітили собі не лише зараз зі студентами працювати, а й з людьми похилого віку. Тому що там більш складна буде ситуація. Тобто там переконати буде набагато важче. Але це потрібно робити. Навіть коли в тебе немає розуміння серед людей, з якими ти спілкуєшся, ти маєш туди йти і говорити про це, маєш переконувати. Якщо навіть один переконаний піде з цієї аудиторії – все, твоя справа була недаремною.

Нагадаємо, 29 травня Парламентська асамблея НАТО закликала підтримати надії України та Грузії на вступ до Північноатлантичного альянсу.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.