Про Зеленського, парламентську кампанію та шанси Лукашенка залишитися на посаді президента Білорусі – Віктор Уколов в інтерв’ю “Прямому”
Люди сприйняли Володимира Зеленського як підставну особу, яка не має власних політичних поглядів і яка буде фактично виконувати той сценарій, який йому напише спонсор – Ігор Коломойський. Так не можна сказати про всіх політиків.
Про це в інтерв’ю “Прямому” у ток-шоу “Ехо України” заявив народний депутат VI скликання, політолог Віктор Уколов.
– Напередодні Нового року шоумен Володимир Зеленський заявив, що все-таки балотуватися в президенти України. Останні хвилини 2018 року замість традиційного ролика з офіційним привітанням президента України Петра Порошенка телеканал “1+1” показав відеозаставку Зеленського… Як ми можемо розглядати його кандидатуру?
Сам факт заяви – давайте розберемося з цим. На мою думку, це фальстарт до певної міри олігархічний.
– Що саме?
Сам факт заяви Зеленського в час, коли мав виступати президент. Ви абсолютно праві в тому, що це є приватний телеканал. Більше того, продюсер цього каналу Олександр Ткаченко розказував, що це “совкова”, радянська традиція. Але чомусь вони використали цю “совкову”, радянську традицію і вийшли саме в цей час, коли мав виступати президент, із заявою майбутнього кандидата у президенти.
Це є політтехнологія. Тому що вже в деяких селах, розповідають у соцмережі, вирішили, що Зеленський став президентом без виборів. Можете собі уявити?
– Дійсно, якщо він о 12-й годині, слухайте, може, він дійсно став вже президентом? Просто ми з вами “лохи” такі, нічого не знаємо.
Другий момент. Він вийшов з такою нахабною… Чому я кажу “нахабною”? Тому що замість президента, і це моє особисте враження. Із заявою на каналі, який належить провідному олігарху України. Тобто він один із найбагатших олігархів України – Ігор Валерійович Коломойський. Не секрет, чий це телеканал.
Це означає, що Коломойський дав чітку декларацію: я підтримую Володимира Зеленського. Адже, якби вони просто хотіли, щоб там не було президента, вони би могли поставити там привітання від ветеранів АТО, привітання від дітей, від пенсіонерів…
– І що? Але, наприклад, Юлія Володимирівна. Хіба вона буде без спонсорів? Яке має значення, який спонсор?
В цьому вся сіль. Тому що Коломойський не просто олігарх. Це є олігарх, який чітко заявляв про те, що він не підтримує президента, що він перебуває в опозиції і хоче, щоб президент в Україні помінявся. Ну, десь так приблизно як Путін.
– І він висуває свого кандидата. І що?
Проблема в тому, що порушується, на мою думку, сам принцип. Тому що виходить, що Зеленський ніколи не був політиком, Зеленський ніколи не мав управлінського політичного досвіду. На відміну від Коломойського, який був губернатором Дніпропетровської області і володіє величезною кількістю підприємств, і має велетенський управлінський досвід.
Таким чином, якщо ми обираємо Зеленського, то ми обираємо собі маску Коломойського. Тоді виникає питання. Чому люди обурилися? А чому Коломойський сам не висувається кандидатом у президенти? Він має власні гроші, йому нікому не потрібно їх давати. І тоді не буде підставних осіб.
– Бо він непопулярний, у нього негативний рейтинг. А у Зеленського тільки позитивний рейтинг.
Люди сприйняли Зеленського як підставну особу, яка не має власних політичних поглядів і яка буде фактично виконувати той сценарій, який йому напише спонсор – Ігор Коломойський. Так не можна сказати про всіх політиків. Тому що є певна політична історія у Юлії Тимошенко. Вона є позитивна, десь негативна, ця історія, і ми часто про неї говорили. Але у Зеленського такої політичної історії немає.
Ця заява, яку ви щойно показували, – це, можливо, одна із небагатьох заяв, які мають хоч якесь відношення до політики. І у зв’язку з цією заявою теж виникають питання. Ця заява прозвучала 23 березня 2014 року, коли всі розуміли, що російська мова і протистояння нібито на мовному грунті використовується Росією як гібридна технологія для окупації України. Бо насправді мы с вами сейчас можем говорить на русском языке, и тогда тоже могли говорить на русском языке. Но Россия считала, что они таким образом рассоединят украинцев.
І те, що сказав Зеленський з претензією до влади тоді, 23 березня 2014 року, означає, що він абсолютно не розуміє того, що відбувається. Адже він фактично висловив претензії до влади: отцепитесь от тех, кто говорит по-русски… А ніхто до них і не чіплявся. І у владі дуже багато російськомовних людей. І в Україні немає проблем і не було проблем з російською мовою.
І те, що він тоді так сказав – це говорить або про його некомпетентність, або про те, що він підіграв російській пропаганді. Одне і друге неприпустимо для кандидата у президента. І тому, як він стане кандидатом, йому будуть задавати багато питань, і йому потрібно буде задекларувати свою власну позицію. І це не має бути позиція Ігоря Коломойського.
Наприклад, як ставиться Володимир Зеленський до націоналізації “ПриватБанку”? Як він ставиться до того, що…
– Цікаве питання. Я не знаю, як він може відповісти на це питання.
А це більше 100 мільярдів.
– Я думав, ви скажете: як він ставиться до агресії Росії? Націоналізація “ПриватБанку”…
Мова йде про гроші платників податків. Більше 100 мільярдів гривень було влито Національним банком в “ПриватБанк”, щоб його врятувати. Власників “ПриватБанку” – Коломойського та Боголюбова – підозрюють у тому, що вони вивели через кредити своїм спорідненим фірмам величезну суму грошей. І щоб врятувати цей банк, ми з вами, кожен з нас, заплатив гроші.
– Державні гроші пішли.
Тому президент майбутній має сказати свою позицію. Адже продовжується судовий позов від “ПриватБанку” вже державного до своїх колишніх власників. Тепер він буде розбиратися в Швейцарії. І ми з вами говорили в цій програмі про цей позов, коли я був у вас минулого разу.
– Взагалі це цікавий момент.
Далі. Як ставиться взагалі Зеленський до того, що “Укрнафта”, акціонерна компанія…
– Ви знущаєтесь з мене.
Я не знущаюсь. Кандидат у президенти має мати відповіді на ці питання.
– Це геніально.
Заборгувала 9,6 мільярди. А знаєте, чого ви смієтесь? Можна я поясню, чого ви смієтесь?
– Я сміюсь, тому що ці питання дуже далекі від Зеленського.
Власне, це я і хотів сказати. Де актор, де політика? “Укрнафта” – це компанія, де 42% належить групі “Приват” Ігоря Коломойського.
– І зараз?
І зараз також. До 2015 року він контролював менеджмент цієї компанії. Ця компанія заборгувала державному бюджету 9,6 мільярди гривень платежів станом на літо 15 року. Після того, коли там через тиск президента, в тому числі, помінявся менеджмент, і держава, яка володіє більшістю акцій цієї компанії, призначила громадянина Британії президентом цієї компанії, “Укрнафта” за ці роки виплатила весь борг до державного бюджету. І нам з вами, платникам податків, повернули ці гроші.
Але питання – як ставиться до цього майбутній президент, як він себе мислить, Зеленський. І такі питання будуть задаватися, обов’язково будуть задаватися. Бо йдеться про мільярди і мільярди гривень. Про знижки на електроенергію, які мали феросплавні заводи, так само цікаво поговорити з ним. Чи не так?
Він готується говорити про боротьбу з корупцією, про свої якісь там плани, декларувати якісь позиції. Але мене цікавить…
– Мені здається, ви праві. Ми з вами розуміємо. І якщо в нього буде найближча прес-конференція якась, то його будуть питати саме про це – про те, що ви сказали… Коломойський? Він же не зможе сказати: як я стану президентом – відразу до тюрми.
Відповіді на ці питання покажуть, наскільки він залежний від Коломойського. Відповіді на ці питання зумовлять ставлення до Володимира Зеленського: він маска, він маріонетка чи він самостійний політик. Якщо він самостійний політик, він має декларувати самостійні погляди, перш за все.
– Якщо Юлія Володимирівна, то там: а як ви підписували, а скільки вам заплатив Путін, щоб ви… Розумієте? Тобто ми тут гуляємо, де гроші. А Зеленський – квітка, він актор, він бажає нам всім щастя. І раптом: Коломойський вивіз з України мільярди – як ти до цього ставишся? Він придумає, йому напишуть якусь відповідь. “Це має встановити суд” – він скаже.
Можливо. Але побачимо, як він на це буде відповідати.
– Так, як я сказав. Я думаю, що так.
Ви поставили питання: чому таке обурення в мережі? Тому обурення й існує, що люди мають підстави підозрювати, що це маріонетка, що це є висуванець Коломойського. Замість того, щоб Коломойський балотувався сам, він висуває нам Зеленського.
До речі, Коломойський може не носити яйця в одній корзині – щоб не розбити їх одразу всі. Тому що я подивився, як по мережі прихильники Юлії Тимошенко – “юлеботи” їх називають – кинулися на захист Зеленського…
– А що, вже крім “порохоботів” є “юлеботи”?
Юлеботи були набагато раніше, ніж “порохоботи”. Тому що так називали прихильників Тимошенко з 2005 року, коли Порошенко не був президентом.
– Тоді не було слова “боти”.
Ви помиляєтесь. Я працював у Юлії Тимошенко.
– Все, спалився!
Я не спалився. Всі знають. Я придумував рекламну кампанію, самі рекламні ходи, от ці плакати, які ви знаєте, гасла, ролики, сценарії, проводив творчі конкурси. І тоді нас називали “юлеботами”. На той момент, я думаю, багато людей так само, як і я думав, що Тимошенко є кращим кандидатом у президенти, ніж Ющенко. І це відображалося по рейтингам. Адже за три місяці до голосування її рейтинг сягав уже 30%, а в Ющенка було порядка 3%.
Зараз абсолютно інша ситуація. Тому що у Тимошенко рейтинг від усіх виборців коливається на рівні 13-14-16%, за найбільш оптимістичними даними. А Порошенко – на другому місці. Вони виходять в другий тур. Це не така ситуація комфортна, яка була у неї в 2009 році, комфортна з тодішнім президентом, якого вона фактично знищила.
– Я сьогодні бачив нову рекламу Зеленського. Там “слуга народу”, “скоро буде”… щось таке. Я так розумію, що він починає розганяти.
Я маю вам дати довідку суто по рекламі. Тому що офіційно стартувала в Україні виборча кампанія. І це означає, що зараз реклама, яка не оплачується з фонду кандидата у президенти, з 30 грудня стає неможливою – хіба тільки в мережі Інтернет. Тому що там у нас не врегульований законодавством простір.
– Скажіть, будь ласка. А може у політика, наприклад у Зеленського, якщо ми про нього кажемо, бути офіційний спонсор Коломойський? Чи там якесь обмеження?
Існують обмеження на суму, яку може внести одна особа до виборчого фонду. Саме тому один спонсор бути не може. Це зроблено в законодавстві навмисно для того, щоб не було кандидатів одного спонсора, скажімо так.
– Він, мабуть, розіб’є, він дасть нашим глядачам по 500 гривень, і вони будуть бігти…
Саме так це і робиться.
– Але вони не віддадуть. Вони візьмуть у нього гроші…
Але немає обмежень в законодавстві на фінансування самого кандидата власними задекларованими грошима, з яких він заплатив податки. Скажімо, якби це був Коломойський, і в нього велика декларація, як і в Порошенка, він би сам фінансувати свою виборчу кампанію.
– Мені здається, що і Зеленський може. Тому що у Зеленського є його компанія.
А яка вартість виборчої кампанії, на вашу думку?
– Не знаю. Скажіть мені.
Щонайменше 20 мільйонів доларів вилітає за виборчу кампанію.
– Мені здається, у його компанії – я маю на увазі як юридичної особи – вони дуже багаті люди.
В його компанії, але не в нього особисто. Для того, щоб ці гроші він міг тратити, йому треба вивести їх з компанії через дивіденди, заплатити податок на доходи фізичних осіб, і після цього він зможе ними користуватися.
Що відбулося в грудні з фінансами наших провідних кандидатів у президенти? Давайте пригадаємо собі. Президент Порошенко отримав дивіденди від компанії “Рошен”, заплативши 60 мільйонів гривень податку, як ви пам’ятаєте. Сума там була 400 з чимось. Це за кілька років компанія Ротшильда заплатила дивіденди. І купив навіть кілька квартир нашим морякам, які зараз перебувають в ув’язненні. Нащо це йому саме зараз? Адже він це міг зробити пізніше. Правда? На мою думку, він таким чином отримує кошти, якими він зможе розпоряджатися під час виборчої кампанії.
– Тобто це його власні кошти?
Це його власні кошти. А якщо це кошти компанії, то він на кампанію тратити їх не може, поки він їх не виведе собі особисто як дивіденд і поки він не сплатить податки.
Не має значення, скільки має гроші компанія Зеленського, а має значення, скільки він декларує особисто. Адже задекларовані гроші – це кошти, з яких сплачені податки. Саме з цих коштів він може фінансувати свою кампанію.
– А це перевіряється?
Очевидно, податкова має перевіряти. Тепер це називається фіскальна служба, ДФС.
– Чому Зеленський зробив це “під ялинку” – я розумію. Тому що всі дивились…Ну, більшість. Я сам дивився цей новорічний “Квартал”. І, звичайно, він це зробив – це, як кажуть, “торт з виносом”. Це я розумію… Але от цей Каплін, який “в 4 рази”, за якого я буду голосувати, тому що я дурень і буду саме за нього. Я ж вірю йому. Дивіться, який чесний. Він буде чи не буде?
Ці всі плакати, які перед вами, вони є плакатами, які були можливими тільки до виборчої кампанії. Вони не підпадають під виборчий закон. Це не є передвиборча агітація.
– Як?
Як тільки почалися вибори, ці плакати мають бути одразу оплачені з виборчого фонду.
– Це коли вони після 1-го висять?
Так, після 1-го. Тому зараз нових плакатів ви вже не побачите. Ті плакати нові, які з’являться, вони з’являться тільки після того, коли Тарута, Гриценко…
– А якщо вони їх проплатили на 5 місяців вперед?
Не мали права. Бо це було би порушення закону про передвиборчу агітацію. І вони би отримали попередження від Центральної виборчої комісії. І кілька попереджень – формально ЦВК навіть мала право зняти би такого кандидата…
– Цей Каплін буде йти в президенти? Зараз по персонам.
На мій погляд, так, звичайно.
– А для чого це йому потрібно?
Є різні мотиви тих, хто йде кандидувати в президенти. Хтось хоче справді виграти президентську кампанію.
– А він?
А хтось хоче стартувати на хорошій ноті для парламентської виборчої кампанії, яка відбудеться восени.
– Щоб просто запам’ятали його, так?
Це щоб не тільки запам’ятали його обличчя, але й запам’ятали його погляди, запам’ятали його програму. У нас же партії лідерського типу, на жаль, а не ідеологічного.
– У нього брехня – “буде знижено в 4 рази”. Причому там світлими літерами написано, що це законопроект.
Почекайте. А чим це відрізняється від іншої брехні – що буде знижено в 2 рази? А хіба це не брехня. Адже Юлія Володимирівна…
– Я їй вірю. Не ятріть мені душу. Комусь я маю вірити. Кому мені вірити? І тут брехня, і там брехня.
Але це солодша.
– Так, в “в 4 рази”. Добре. А Мураєв піде?
Мураєв так само піде. Це бренд, який схожий на молодіжну російську організацію “Наші”. Є така в них організація.
– Вже нема, вже закінчилась.
Він хоче на парламентській кампанії скласти конкуренцію іншим часткам, які залишились від Партії регіонів. “Опозиційний блок” розколовся надвоє. А якщо враховувати Мураєва, то, може, і натроє.
– Добре. Я давайте тепер про цю історію. Я не розумію, для чого це йому – “Українська мова, кіно, пісня”. Як пародія на Порошенка?
Ні, його фракція голосувала разом з фракцією Петра Порошенка. І якби не голоси “Народного фронту”, то частина цих законів не була би прийнята.
– Ні-ні. Я маю на увазі, для чого він зараз повісив цю рекламу.
Він її повісив до початку виборчої кампанії – знову ж таки, прицілити на наступні парламентські вибори. Тому що на парламентських виборах “Народний фронт” мріяв би, щоб пройти бар’єр і знову мати свою фракцію у Верховній Раді. На жаль для них, зараз у них досить низький рейтинг. І за рахунок реклами вони думають здобути прихильників, пригадавши, що ці закони про українську мову, про кіно і про пісню були би неможливими без їхньої підтримки.
– Йдемо далі. Загадковий Тарута. Геніально – “Гарантую повагу”. Знаєте, це так – пенсію не гарантую, платню не гарантую, а повагу я вам гарантую.
Розглядайте це як тізер. По-перше, не всі плакати є вдалими, не всі вміють робити вдалі білборди. Мабуть, Тарута найняв таких рекламістів, які не змогли йому зробити вдалі білборди. Я думаю, що це партнер політичний Юлії Тимошенко якраз. Тому що вони дуже давно підтримують дружні зв’язки.
– А він буде балотуватися?
В президенти? Можливо. Які мотиви можуть бути в нього? Він точно не виграє. Я так кажу, тому що я знаю рейтинги кандидатів у президенти. Кожен кандидат у президенти, за нашим законодавством, має право мати свого члена у виборчій комісії. Тому з’являться так звані технічні кандидати. Бо одна справа – мати спостерігача, який буде дивитися, щоб було зловживань, а інша справа – член комісії, а може, навіть голова комісії або секретар. Це дозволяє не тільки перешкоджати зловживанням інших, але й організовувати власні зловживання або на користь когось, на користь кого він захоче організувати ці зловживання. Такі послуги деякі кандидати в президент в минулій виборчій кампанії навіть продавали за великі гроші.
– Цей “гарантує повагу”. А Гриценко – “чесних більше”.
Дуже самокритично.
– Я розумію, що він натякає, що він чесний.
Але це можна трактувати інакше. Це можна трактувати, що “я нечесний, але чесних більше”. Це є дуже двозначні фрази, з ними треба бути обережніше. На плакатах, на мою думку, мають бути, безумовно, прямі декларації, а не ті, до яких ми маємо домислювати. Як тільки виборці отримають можливість домислювати, то будьте певні, що ваш опонент вкладе в голову виборцям саме ту версію, яка буде для вас найбільш незручною. Тому я вважаю, що це ризикований і неправильний плакат.
– У нього зараз ще з’явилася нова реклама, де щось також: “чесні люди” і якесь “чесне життя”. Він обігрує. Там навіть буква “Ч” – як торговельний знак.
Ви правильно сказали, торговельний знак – чесністю торгують. Торговельний знак.
– Це вже його під…
Тим не менше. Але плакати, які не мають прямих посилів, а дозволяють виборцям здогадуватися, – вони є невдалими плакатами. Ви знаєте, який був плакат в Анатолія Степановича Гриценка на виборах 2009 року? “Перший непрохідний”. Це було, мабуть, дуже дотепно з точки криейтора, який йому це запропонував.
– Дивіться, як цікаво. Вони не пишуть, наприклад, що підніму пенсії і платню вдвічі. А вони пишуть, що “знизимо газ”. Немає жодної обіцянки, яка реально стосувалася б людей.
Ні, є. Є кандидати, які кажуть, що піднімемо зарплатню, піднімемо пенсію. Є й такі кандидати.
– Я беру найбільш популярних. Вони цього не торкаються.
Ляшко говорить про те, що треба добиватися підняття зарплат і пенсій. Але питання не в тому, що вони говорять, а питання в тому – як? Друге питання. Президент відповідає за дві речі, згідно законодавства – зовнішня політика і захист країни. Як газ відноситься до зовнішньої політики?
– Не знаю.
В тому-то і справа. Більше того, президент не має повноважень зменшувати ціну на газ. Це повноваження прем’єр-міністра. Так, вона буде розказувати вам про НКРЕ, але ж вона вам не розкаже про те, що вона підписувала меморандум, де чорним по білому написано, що ми зобов’язані як Україна урівняти вартість газу імпортного і власного видобутку. Для чого? Щоб не було корупції. Тому що корупція була страхітлива на цій різниці цін.
– Знаєте, є таке: “тяжела и неказиста жизнь советского артиста”.
Десь так.
– Я розумію, що життя у них непросте через Порошенка. Тому що він і тут робив, і там робив. Десь я читав, що 3800 кілометрів доріг, і так далі, і так далі… Він, скажемо так, на мою думку, він працював. І працював активно.
Не будемо натягувати це на президента. Це робив уряд. Але би не підтримка політична президента, то уряд би цього не зробив.
– Тобто я розумію, що ти не можеш влізти нікуди, бо щілини нема.
Так, опозиції важко.
– Тільки можна говорити про “кровавый режим Порошенко”.
Але люди не мають до цього довіри. Їм важко. Тому що це перший президент, який зумів виконати частину своєї програми. Я свідомо кажу, що всю програму, яку він обіцяв, він виконати не зміг. Тому що ніхто не знав, що у нас не буде АТО, а буде війна. Ніхто не знав, що Україна втратить 25% промисловості, і це та промисловість, яка приносить валютні надходження, що вдарить по курсу гривні і гривня впаде. Тому що ці всі підприємства працювали на експорт. А це означало, що вони завозили в країну валюту, і платіжний баланс був позитивний, і за рахунок цього тримався низький курс гривні.
Коли їх забрали, поки економіка не перебудувалася і не з’явилися експортнозаміщуючі якісь потужності, і потік валюти знову не почав надходити до України, виник неврівноважений попит на валюту. Саме тому гривня так і впала. Але ми зупинили це падіння. І в цьому багато в чому заслуга і президента.
– До Порошенка було багато президентів. Не було війни, нічого не було. Тобто Україні нічого не загрожувало. Був “мир с Россией” и так далі. І тільки зараз почали будівництво держави. А що ті президенти робили?
Тому що це нове покоління. Тому що Порошенку тільки 53 роки. Це покоління, яке вже виросло і сформувалося… Ющенко старший, ніж Порошенко. Тимошенко старша, ніж Порошенко. Це покоління тих, хто робили кар’єру в комсомолі. Нічого не хочу сказати поганого про цих людей, а не про організацію. Хоч я є переконаним антикомуністом. І хто робив кар’єру в Комуністичній партії…
– Вони ж стали президентами. Ніхто ж не заважав, не було агресії російської. Вони могли зробити економічні якісь…
Вони тут не могли – в голові. Ви ж добре пам’ятаєте комуністів. Як діяли комуністи? Вони швидше добивалися для себе якихось преференцій. Вони не мислили категоріями ринкової держави. Вони не мислили категоріями держави в цілому. Це окрема філософська дискусія.
– Ваше пояснення саме таке, що у них була радянська голова.
Порошенко є перший некомуністичний президент України. Саме тому була проведена декомунізація. Але набагато глибше була проведена реформація країни саме тому, що він не комуніст і не комсомолець, і ніяк не був сформований у минулому часі, за Радянського Союзу. Пам’ятаєте, як в Біблії 40 років євреї мали ходити, поки не помре останній, хто пам’ятав рабство. Ми все ще перебуваємо на цьому етапі пошуків по пустелі. Але цей президент вже не такий, як його попередники.
– Важлива історія почалася ще до Нового року – це Білорусь і Лукашенко. В Росії створили робочу групу з інтеграції Росії та Білорусі… Що скажете?
Кажучи білоруською мовою, я би назвав цей процес “развітанне з радзімай” – “прощання з батьківщиною” українською мовою. Тому що мова йде про вибори Путіна у 24 році. Але цю ситуацію можна сприймати не так лінійно. Скажімо, якщо буде утворена конфедеративна держава, такий собі союз російсько-білоруський, то Лукашенко збереже свою посаду президента. Інше питання – які будуть в нього повноваження. Формально він буде президентом, але при цьому він не буде мати повноважень.
Або не збереже і повториться історія Царства Польського. Ви пам’ятаєте, коли після розподілу Речі Посполитої було утворене королівство, а в російській історіографії Царство Польське, де царем Польщі був визначений імператор Російської імперії, але в Польщі зберігалася псевдоконституційна монархія. Було таке собі самоуправління, де зберігався Сейм, який нібито мав якесь самоуправління над тією територією, що належала по суті до Російської імперії.
Тому переговори тепер Лукашенка можуть іти лише про умови здачі Білорусі: чи при цьому збережеться посада президента, якась атрибутика незалежної Білорусі, чи не збережеться, чи вона збережеться в меншій мірі, і залишиться лише парламент Білорусі, чи збережеться ще й посада президента, а Путін стане у 24 році президентом “союзного государства”. Тобто такі сценарії можуть обговорюватися. Тому що економісти говорять, що близько 10% ВВП Білорусі забезпечується дотаціями з Росії.
– За 20 років Росія 150 мільярдів доларів дала Білорусі грошима. І це без нафти і газу.
Врешті-решт, у російських виборців має виникнути питання: що ж ми отримали взамін на наші гроші? В Україні Путін нічого добитися не може. Тобто він зупинений на Донбасі. І зараз він хоче показати далі, що він “собиратель земель русских”. Тому спроба прив’язати Білорусь тісніше до Росії – вона з багатьох міркувань вигідна для Путіна, але не вигідна для самих білорусів і для Лукашенка. Він перетворюється на таку собі формальну особу, формальну самостійність Білорусі.
– Давайте подякуємо Віктору Уколову. Спасибі велике. Дуже змістовно і дуже цікаво.
Я хочу всіх привітати з Новим роком і всім побажати, щоб ми мали в новому році нові тільки враження, але при цьому мали старого президента, старих друзів і смакували старим вином.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.