Про ЖКГ, децентралізацію і ціни на газ: інтерв’ю віце-прем’єра Геннадія Зубка на “Прямому”

Про вибори в об’єднаних територіальних громадах та реформу децентралізації, важливість процесу об’єднання територіальних громад, співпрацю місцевих органів влади з правоохоронною системою та реформування сфери житлово-комунального господарства та політичні маніпуляції щодо ціни на газ розповів у програмі “Ехо України” на телеканалі “Прямий” віце-прем’єр-міністр України, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Про вибори в об’єднаних територіальних громадах та реформу децентралізації

Це дуже важливий для нас процес, коли передаються повноваження, передаються ресурси, передаються фінанси на місцевий рівень. 874 громади вже є в Україні, об’єдналися. І ми очікуємо, що з 1 січня всі вже приступлять до виконання своїх обов’язків, отримавши прямі бюджетні взаємовідносини.

Але нас є дуже важливим саме активність українців на явці по таким виборам. Тому що парламентські вибори завжди були з високою явкою, президентські вибори з високою явкою. А місцеві вибори, якщо вони окремо, особливо сільські та селищні громади, – це невелика явка, яка була 30%. Зараз ми бачимо, що люди чітко розуміють, що таке місцеві вибори, що таке об’єднана громада, які це повноваження, які це дає можливості для стратегії розвитку, для виконання повноважень, для отримання фінансових ресурсів і, саме головне, для впливу на своє майбутнє життя.

Щодо політичних партій, які перемагають. Я думаю, що саме потрібно говорити в першу чергу про голів громад. Чому? Тому що 52 сьогодні саме голови громади були підтримані “Блоком Петра Порошенка”. Чому я роблю на цьому акцент? Тому що я точно пам’ятаю 2014 рік, коаліційну угоду, яка складалася у ВР дуже непросто. Всі партії були проєвропейські, всі були націлені на тому, щоб рухатися до Європи. Але потрібно приймати рішення, які не завжди популярні, для того щоб рухатися в Європу.

Тому в коаліції, яка складалася з п’яти політичних партій, зараз залишилися тільки дві, – це “Народний фронт” і “Блок Петра Порошенка”. І якщо порахувати, хто саме підтримував реформу децентралізації, яка сьогодні має матеріалізований ефект, яка сьогодні має підтримку в ЄС, успіх якої оцінили не тільки в Україні, а й у світі, хто підтримував так довго, на протязі п’яти років всі практично процеси, які дають сьогодні можливість об’єднатися, отримати повноваження, ресурси, можливості і реалізувати інфраструктурні проекти, – то ми бачимо, що “Блок Петра Порошенка” і “Народний фронт” як коаліція підтримували ці закони та безпосередньо політична воля президента України, уряду і Верховної Ради.

– Воєнний стан закінчився. В цих десяти областях коли можуть бути вибори?

Коли був введений військовий стан і було питання, що в тих областях дійсно є громади, які об’єдналися, які чекають своїх голів громад, була ініціатива для того, щоб через парламент внести зміни в закони про правовий режим воєнного стану, для того щоб дозволити провести місцеві вибори. Але, на жаль, законодавство і Конституція цього не дозволяє. Тому я думаю, що саме ці вибори можуть пройти, абсолютно згідно Конституції, одночасно з президентськими виборами весною…

Це дуже класно. Президент України, який обирається прямими виборами, і поряд з ним балотуються люди, які є також великими господарниками, але в маленькій громаді. І дуже важливий був би взаємозв’язок: президент, який делегує свої повноваження – а це перший президент, який делегував такі повноваження на місця – головам громад, які поряд з ним будуть обиратися і виборювати довіру людей саме на цих виборах.

Про важливість процесу об’єднання територіальних громад

Зараз ми підходимо до того, що в 2020 році, якщо ми не закінчимо процес об’єднання, ми знову підійдемо до того, що у нас буде дискримінація українців. Хтось з українців проживає в громаді, яка має повноваження і об’єдналася, а хтось з українців залишиться в сільській чи селищній раді, яка до сих пір знаходиться на утриманні від районної влади і практично не може впливати на своє майбутнє.

І тому нам потрібно максимально за 2019 рік, чому він і буде ключовим, закінчити добровільне об’єднання громад і потім переходити на те, щоб приймати рішення і дооб’єднати практично громади, які є в Україні, і вийти на 20 рік вже на базовий рівень одних і тих же самих громад. Тому це непростий процес. І, враховуючи виклики і президентських виборів, і парламентських в наступному році, це непросте завдання. Але я думаю, що, спільно об’єднавшись, ми зробимо цю непросту і нелегку роботу.

Про співпрацю місцевих органів влади з правоохоронною системою

Коли кажуть про злочинність і підвищення криміногенної ситуації, то тут потрібно все-таки говорити про те, наскільки взагалі місцева влада співпрацює з тією з Національною поліцією для того, щоб створити систему відеонагляду, підтримати правоохоронців, можливо, службовим житлом на території, підтримати тим же додатковим забезпеченням транспорту, додатково створити умови, щоб підсилити можливості саме здійснення такої правової допомоги.

Якщо на сьогоднішній день місцева влада, яка живе на податки і практично створює бюджет за рахунок податків громадян, дасть додаткову з цього бюджету можливість підсилення кількості патрулів, кількості транспорту, на якому будуть працювати ці патрулі, кількості відеонагляду, який буде давати більше оперативної інформації… Я вам наведу простий приклад – Дніпро. Сьогодні створено один із ситуаційних центрів, де практично працюють всі: і місцева влада, і комунальники, і Національна поліція. Всі Практично об’єднані в один центр, який дозволяє швидко та оперативно реагувати на події на вулицях. Це структура, в яку обласний бюджет і місцевий бюджет профінансували створення саме такого центру.

Про реформування сфери житлово-комунального господарства та політичні маніпуляції щодо ціни на газ

Повертаюсь до самого головного питання – де брати гроші? Коли ми починали реформу децентралізації в 2014 році, місцеві бюджети, практично доходи місцевих бюджетів і так звані бюджети розвитку становили  68 мільярдів. Ми розуміли, що за такі кошти неможливо практично відновити інфраструктуру. В 2015 році ці бюджети склали 99 мільярдів, ще через рік – 142. Минулий рік ми закінчили зі 192 мільярдами. В цьому році ми очікуємо, що місцеві бюджети будуть складати 230 мільярдів.

230 мільярдів – це кошти, які даються на те, щоб частину їх спрямувати на те, щоб величезну кількість мереж відновити, для того щоб комунальні підприємства привести в порядок. І саме головне – дати ще можливість залучити кошти міжнародних фінансових організацій на модернізацію цих підприємств.

Ми три роки поспіль проводимо програму “теплих кредитів”, які дозволяють модернізувати житло. Кількість людей, які отримали зараз підтримку від держави, приблизно складає 435 тисяч. Це різні речі: починаючи від заміни просто вікон, до практично повної модернізації будинків. З цього року ми в першому кварталі повинні запустити Фонд енергоефективності, який буде співфінансувати 50% практично тих витрат, які йдуть на модернізацію житла. Так от, якщо взяти ці два інструменти – “теплі кредити” і Фонд енергоефективності – я думаю, саме ці два інструменти повинні поставити крапку в питанні заручників, наших мешканців щодо монополії практично теплопостачальних і водопостачальних підприємств.

Заручниками українці є в тому, що політики кажуть про те, що зростає вартість газу, ми не можемо нічого з цим зробити, ми постійно лякаємо людей з екранів всіх телеканалів про те, що вони є заручниками цін на газ, і ринкова ціна на газ практично вб’є наших українців… Але ми забуваємо про трошки іншу складу рахунку, який отримують наші громадяни. Крім вартості газу, крім вартості тепла, там є ще обсяг споживаної енергії. От на обсяг ми повинні і будемо впливати, щоб його зменшити. Зменшити його можна від 60% до 3 разів.

Якщо порахувати всі кошти, які є сьогодні в державі на енергоефективність, 3 мільярди 100 – це державний бюджет цього року і наступного року. 100 мільйонів євро – це приблизно також 3 мільярди 200. І це практично співфінансування 50% всього того, що можуть зробити громадяни. Якщо, наприклад, модернізація будинку на 100 квартир коштує приблизно десь 8-9 мільйонів гривень, то громадяни заплатять тільки 4. Але це питання в часі, яке розбите. І саме головне – економія окупиться практично на протязі двох років. І потрібно чітко людям говорити про те, що потрібно рухатися в цьому напрямку.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.