Про зміни до Конституції та перехід до парламентської республіки: інтерв’ю “Прямого” з Сергієм Головатим
Суддя Конституційного суду України Сергій Головатий в інтерв’ю “Прямому” розповів про перспективи змін до Конституції для закріплення курсу України на вступ до ЄС та НАТО та небезпеку переходу до парламентської республіки.
Про ініціативи президента щодо внесення змін до Конституції стосовно курсу на ЄС та НАТО
– Стосовно того, чи це буде в преамбулі, чи це буде в тілі самої Конституції – я вам не можу сказати. Бо це має вирішувати саме суб’єкт законодавчої ініціативи, це має вирішити президент.
А от стосовно того, хто каже, що преамбула нічого не варта, то я можу сказати, що вони глибоко помиляються. І вам можу назвати навіть конкретний практичний приклад. Візьмемо Конституцію Франції. Преамбулою Конституції Франції є всесвітньо відома Декларація прав і свобод людини і громадянина. Це наслідок Французької буржуазної революції, яка повалила Бастилію, повалила символ абсолютистського режиму, який був у Франції століттями. І на уламках Бастилії повстала республіка. Це була революція, яка дала саме світові французьку декларацію прав людини і громадянина, яка зараз в кожній Конституції європейській є, і в українській Конституції.
Всі витоки, вся філософська і концептуальна основа вже 1, 2 і до 13-го розділів випливає з преамбули. Тому не можна казати, що преамбула нічого не варта. Бо немає Конституції без преамбули, немає того, що пояснює наміри, немає Конституції, яка би не пояснювала мету, цілі, прагнення – куди йдемо, до чого, яка є мета української держави.
Тому якраз ті люди і спекулюють, кажучи, що вона нічого не варта. Але справа за президентом. Це йому вирішувати, в яку частину всього цього акту, що називається Конституція 1996 року, куди помістити. І поки що цього проекту немає, то я можу говорити. Бо як суддя Конституційного суду я не мав би права говорити, якби вже був текст. Тому що неодмінно, якщо президент внесе ці пропозиції, то вони будуть предметом конституційного контролю з боку Конституційного суду. Бо є суворі вимоги до такого роду законопроектів: що вони мають передовсім відповідати або не порушити територіальну цілісність, державну незалежність, суверенітет України, і вони мусять відповідати вже тому, що вмонтовано в сам текст на сьогодні стосовно прав і свобод людини.
Про доцільність внесення змін до Конституції України
– Це питання коротко можна розглядати в двох площинах. Перша площина – це дійсно потреба в змінах до Конституції. Можу сказати так. Відколи її було ухвалено – 28 червня 1996 року – відтоді вже народилася потреба її змінювати. Тому що на той час це був той політичний компроміс, який дався великою ціною, дуже тяжко, в тих умовах протистояння “червоного” парламенту або “червоно-рожевого” парламенту, де домінували комуністи з соціалістами. Тому там, звичайно, є недоліки, які є наслідком цього політичного протистояння.
Оскільки був уже змінений розділ, що стосується правосуддя, та інший розділ, що стосується Конституційного суду, то я можу сказати, що на 99% ці розділи приведені у відповідність до європейських стандартів або до тих стандартів, на яких засновано Європейський Союз, на яких засновано НАТО… Ми зробили це в двох розділах. Але ж давайте візьмемо розділ про територіальний устрій – те, що називається децентралізація і що застрягло. Той же територіальний устрій – це ж радянський. Там же ж адміністрації, які були перетворені з райкомів партій. От в чому справа. Перші секретарі райкомів стали главами адміністрацій… Це області радянські, які створили комуністи штучно. Бо так було зручніше комуністам управляти.
Беремо цю ділянку. Її ж треба досовєтизовувати, декомунізовувати, треба робити європеїзацію нашого територіального устрою. В який спосіб? Запровадити місцеве і регіональне самоврядування на засадах Європейської хартії. І це було зроблено в тих пропозиціях, які були свого часу внесені. Але вони відомо через які події… Сумнозвісний параграф 18-й перехідних положень, де йшлося про особливий статус для Донбасу, на що, в принципі, немає ні юридичних, ні жодних інших підстав. І тому цей процес… Але його треба рухати далі.
Про небезпеку переходу до парламентської республіки
– Я вже не кажу про той славнозвісний трикутник: чи треба президент, чи канцлер треба, парламентсько-президентська, президентсько-парламентська… Ідея комуністів, яка, звичайно, йде з Кремля – що Україні взагалі не треба президент. Пам’ятаєте, як Симоненко, а потім і деякі сучасні політики кажуть: нам не треба президент, нам треба канцлерську республіку без президента, де навіть канцлер буде головнокомандувачем.
Сьогодні – чотири роки війни. В уряді, який створив цей парламент, немає п’яти-шести-семи міністрів. Немає. Тобто парламентсько-президентська республіка – це те, що буде “канцлерська” – не спромоглася в умовах війни, жорстокої війни, щоденної війни, щоденної загибелі українських воїнів і мирних громадян… Парламент не спромігся сформувати повноцінний уряд. Парламентська ж республіка. То за що тоді відповідає парламент як інститут і той уряд, створення якого лежить саме на парламентові? То чи можна в таких умовах говорити про якусь канцлерську республіку? Це інше питання.
Але цей трикутник потребує вдосконалення, безперечно. Тому що він з’явився в який спосіб? Цей трикутник, який сьогодні є, – інституційно це результат реформи 2005 року. А хто був автором? Кремль. Кремль же тоді боявся Ющенка. Згадайте. А вніс хто пропозиції? Симоненко – комуністи. Мороз – соціалісти. Медведчук це писав чи він штовхав, і це його ідея, ідея Кремля. Тому що боялися українського президента. І тому треба було забрати всі повноваження.
І ця ковдра – вона драна. Вона латана-перелатана і вона склеєна нелогічно. Там є що робити для вдосконалення, для того щоб вийти на концепцію оптимального розподілу повноважень між главою держави, парламентом як законодавчим органом влади і урядом як вищим органом виконавчої влади. Там є що робити.
Про ініціативи політичних сил винести на всеукраїнський референдум питання щодо нової Конституції та створення “канцлерської республіки”
– Мене в цій ситуації непокоїть не стільки застосування слова “канцлерська”, скільки те, як збираються це робити. Розумієте? Адже було сказано, що ми винесемо Конституцію на референдум. Ми напишемо там десь і винесемо на референдум. Ви ж знаєте, хто це сказав. Так от, в принципі, я вам скажу відверто, що, за статусом судді, суддя не може давати політичні оцінки – ні політичним діячам, ні політичним партіям. Але водночас, коли я складав присягу судді Конституційного суду, то я урочисто присягав на вірність Україні, на те, що я буду забезпечувати верховенство Конституції України і захищати конституційний лад держави.
От стосовно захисту конституційного ладу держави і Конституції я хочу сказати таке. Ті, хто пропонує цю “канцлерську республіку” шляхом прямого референдуму, – це означає, що він обманює людей. Перше.
– Але вважається, що це супердемократично.
– Я розумію. Але ж треба дотримуватися конституційного ладу, який є сьогодні, конституційного порядку, який є. По-друге, ці заяви і можуть містити в собі загрозу конституційному ладу. Чому? Беремо рішення Конституційного суд України від 26 квітня 2018 року. Цим рішенням Конституційний суд визнав закон про всеукраїнський референдум. Але КСУ сказав чітко у цьому рішенні. І чомусь юристи, які з цих політичних партій або які обслуговують відповідного політичного лідера, вони не кажуть про те, що це рішення є норма обов’язкова, її треба дотримуватись і виконувати.
А що сказав Конституційний суд в цьому своєму рішення? Те, що Конституція України не передбачає можливості внесення змін в обхід парламенту… А якщо йдемо напряму?
– Це порушення.
– Йде напряму до народу. Типу ж, популярно. Ми ж знаємо, що це популярність, але це і, я би сказав, великий популізм і це велика небезпека. Ми ж не знаємо, що цей популіст напише в Конституції і винесе на затвердження народом. Тому Конституційний суд сказав, що Конституція України не передбачає іншого порядку внесення змін до Конституції, ніж через парламент.
Тобто мова йде про те, що у нас конституційно не можна написати десь у партійних штабах Конституцію і винести на референдум. Якщо це робити зараз і наголошувати на цьому, то це… Якби я був головою Служби безпеки України, я би вже сьогодні порушив би кримінальну справу за намір або за заклики до здійснення дій, які можуть підірвати конституційний лад. Бо це підрив конституційного ладу. Конституційний лад не дозволяє цього. А там можна записати і федералізм, і двомовність, і два Чорноморських флоти, і три Чорноморських флоти – те, що хотів Кремль завжди.
Бо як тільки почалася війна на Донбасі, як була заява МЗС РФ? “Украина должна принять новую Конституцию”. Так от ця ідея “новой Конституции” на референдумі – вона йде з Кремля.
Нагадаємо, президент України Петро Порошенко підготував зміни до Конституції, щоб закріпити прагнення країни щодо вступу до Європейського Союзу на НАТО.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.