Прокуратура Грузії: після екстрадиції Саакашвілі його відразу арештують на 9 місяців
Телеканал “Прямий” взяв інтерв’ю у Іраклі Чілінгарашвілі, начальника департаменту головної прокуратури Грузії. Чілінгарашвілі детально розповів про справи та звинувачення, висунуті до Махіїла Саакашвілі. Далі – слова Іраклі Чілінгарашвілі:
Як ви знаєте, Михаїл Саакашвілі має звинувачення по чотирьох окремих кримінальних справах.
Перша справа — це зловживання владою – злочин, який карається за статтею 332, частина 2 Кримінального кодексу Грузії (справа про президентські помилування осіб, заарештованих у зв’язку зі смертю Олександра Гиргвліані).
Друга — масовий розгін демонстрантів, наліт на телекомпанію IMEDI 7 листопада 2007 р. та незаконне привласнення майна Аркадія Патаркацишвілі, відповідальність за ці дії передбачається статтею 333 п.2 Кримінального кодексу Грузії. В цій статті йдеться про перевищення офіційної влади політичними посадовими особами держави, вчинене із застосуванням насильства, з нанесенням образи особистій гідності жертви. Захоплення за допомогою демонстрантів телекомпанії IMEDI та незаконне її відлучення. Цей злочин карається відповідно до статті 333, частина 3, статтею 333, частина 2.
Третя справа – перевищення службових обов’язків, насильство і використання вогнепальної зброї, внаслідок чого були порушенні індивідуальні та законні інтереси держави; організація та нанесення навмисної серйозної шкоди здоров’ю, що було вчинено вчинено групою осіб — стаття 333, 3 і статтею 25.117 5 Кримінального кодексу Грузія (справа про напад на Валерія Гелашвілі).
Четверта кримінальна справа – розкрадання державних коштів у великому розмірі (9 млн грузинських ларі), що було здійснено за допомогою змови, використовуючи службове положення, – злочини, що караються за статтею 182, частиною 2 та 3 Кримінального кодексу Грузії (справа, пов’язана із витратами Спеціальної служби державної захисту).
По одній із цих чотирьох справ було затримано Михаїла Саакашвілі, і це був превентивний захід. Відповідно до практики судів загальної юрисдикції Грузії, якщо відкрито кілька кримінальних справ проти певної особи і є затримання в якості превентивного заходу по одному із цих випадків, суди не застосовують той же превентивний характер в інших кримінальних справах. З огляду на все вищесказане, в разі екстрадиції Михаїл Саакашвілі в Грузії, він буде арештований і поміщений у відповідну пенітенціарну установу. Йому загрожує арешт на 9 місяців.
Тим часом, Тбіліський міський суд продовжить судовий розгляд усіх справ, по яких проходить Саакашвілі. Остаточний вердикт буде винесений грузинським правосуддям, і тільки об’єктивний суд вирішить, чи винен Михаїл Саакашвілі.
Як ми вже згадували, Саакашвілі, інкримінуються звинувачення по чотирьох окремих кримінальних провадженнях. Всі чотири ці звинувачення ґрунтуються на не спростованих доказах, тому давайте розглядати кожен випадок окремо.
Розслідування у справі про розкрадання коштів із фонду Спеціальної служби державної захисту було запущено на підставі звіту Аудиторського бюро, де було сказано про можливе розкрадання коштів у великих розмірах. Примітно, що коли був опублікований звіт, керівником Аудиторського управління був Лаша Тордій – друг Михаїла Саакашвілі. Він був обраний на цю посаду під час президентства Саакашвілі.
Слідство встановило, що Саакашвілі необґрунтовано витрачав державні кошти. Наприклад, державні кошти були використані на покриття витрат на ботокс і процедури епіляції, на перебування у розкішних готелях, на плату за навчання для дитини Саакашвілі, на найм особистого масажиста з-за кордону і т. д.
Наступний випадок – кримінальна справа у зв’язку з побиттям депутата Валерія Гелашвілі.
Розслідування розпочалося на основі газетної статті. В одному з інтерв’ю газети Валерій Гелашвілі піддав критиці тодішнього президента. У результаті – на Валерія Гелашвілі напали у Тбілісі спеціальні співробітники спецслужб. Незважаючи на те, що з 2005 року усвідомлюючи згаданий інцидент, уряд Саакашвілі не розслідував справу і ніхто не був притягнутий до відповідальності, не був покараний за жорстоке побиття Валерія Гелашвілі.
На сьогоднішній день кілька високопоставлених співробітників поліції таки були засуджені у цій справі, в тому числі тодішній міністр внутрішніх справ Іване Мерабішвілі.
У ще одному обвинувальному висновку проти Саакашвілі стверджується, що він зловживав службовими повноваженнями, коли особисто дав обіцянку помилувати осіб, засуджених за вбивство Олександра Гиргвліані до їх засудження, а потім фактично помилував їх. Єдина мета обіцянки помилування, а потім фактичне помилування полягала в тому, щоб переконатися, що ці злочинці не викриють високопоставлених співробітників поліції пов’язаних зі злочином. Олександр Гиргвліані був викрадений 28 січня 2006 року правоохоронцями, його жорстоко замордували у лісі. 26 квітня 2011 року в відповідно до рішення ЄКПЛ уряд зобов’язався виплатити заявникам 50 000 євро в якості відшкодування моральний збиток. Суд зазначив, що “вражений тим, що ні прокуратура, ні місцеві суди не намагалися встановити факти кримінальної справи”. Іван Мерабішвілі, тодішній міністр внутрішніх справ і Бача Ахалай – колишній начальник пенітенціарного управління, а потім й міністр оборони і внутрішніх справ, були засуджені у цій кримінальній справі.
Крім того, за наказом Михаїла Саакашвілі, 7 листопада 2007 року, відбувся масовий розгін демонстрантів, які зібралися на проспекті Руставелі, в результаті чого велика їх кількість отримала тяжкі тілесні ушкодження. У той же день за наказом Саакашвілі, сотні співробітників спецназу здійснили наліт на приміщення телекомпанії IMEDI, який мав критичну позицію відносно Саакашвілі. Крім того, власник телекомпанії Аркадій Патаркацишвілі був незаконно позбавлений свого майна, а проти нього почалося кримінальне переслідування. За рішенням прокуратури Грузії міжнародні експерти були запрошені до Грузії з метою оцінки звинувачення, висунутого проти Михаїла Саакашвілі:
сер Джеффрі Ніцца – колишній заступник прокурора Міжнародного кримінального суду (1998-2006 роки), очолював переслідування колишнього президента Сербії Слободана Мілошевича. Він був співавтором доповідді про розслідування тортур і страт затриманих в Сирії з сером Десмондом де Сільва і Девідом Крейном. Сер Джеффрі в даний час є суддею за сумісництвом і виконує функції професора права в Коледжі Грешем в Лондоні;
Моше Ладор — був державним повірником Ізраїлю до кінця 2013 року, де він контролював всі кримінальні справи в країні, включаючи переслідування колишнього прем’єр-міністра Ізраїлю Ехуда Ольмерта, президента Ізраїлю Моше Кацави і ряду інших міністрів і високопоставлених урядовців. Ладор раніше був адвокатом Єрусалиму;
Пол Коффі – колишній керівник Управління юстиції Сполучених Штатів Америки управління по боротьбі зі злочинністю та ракетами. Після відходу з державної посади він був призначений вищою посадовою особою в Місії Організації Об’єднаних Націй в Косово (МООНК). Він брав активну участь в реформі системи правосуддя Косово і відповідав за нагляд і переслідування всіх кримінальних справ, вчинених Об’єднаної нацією в Косово, включаючи війну кримінальне переслідування.