Думки

Прикра помилка чи щось більше? Як уряд дозволив банкрутити українських виробників, які працюють на оборону

Прикра помилка чи щось більше? Як уряд дозволив банкрутити українських виробників, які працюють на оборону

Джерело: Facebook-сторінка автора

Театр абсурду відпочиває. Я вже писав у травні про величезну проблему, яка зараз може покласти на лопатки всі підприємства легкої промисловості (і, на жаль, не  лише легкої…), які працювали з Міністерством оборони України та іншими держзамовниками минулого року, і тих, хто працює з ними зараз.

Історія почалась з того, що ДАСУ (Державна аудиторська служба України) провела перевірку контрактів МОУ та виявила порушень на 2,5 мільярда гривень “завданих державі збитків”, оскільки виявилося, що українські компанії не мали право у своїх калькуляціях (а це неодмінна частина контрактів) закладати прибуток! Навіть на невеличкий відсоток до 5 або 10%! А мали працювати в нуль…

При тому прибуток іноземних виробників, які постачали ту саму продукцію та жодних калькуляцій не надавали, збитків держбюджету на думку ДАСУ не завдає! Бо за законодавством вони мають право при прямих закупівлях МОУ їх не надавати.

А всі ми, хто шив в Україні, постачав продукцію значно дешевше турків та китайців, створював тут робочі місця, підтримував нашу економіку, платив тут зарплати та податки (а це у кожного більш ніж 30%  отриманих від замовника коштів!) – порушники, й з нас треба стягнути попередньо задекларований (але не факт, що отриманий, бо були стрибки курсу, проблеми у логістики та енергетичний локдаун) прибуток. З якого ми вже сплатили всі податки!

Ця ситуація сталася через те, що для спрощення процедур в умовах воєнного стану КМУ 20.03.22 ухвалив відповідну постанову №335. Але ДАСУ вважає, що згідно з його положеннями українські підприємства прибутку закладати у калькуляцію не могли. І це з’ясувалося лише зараз. Хоча жодній логіці та здоровому глузду це не піддається. Адже сенс будь-якої господарської діяльності підприємств є отримання прибутку. З якого потім сплачуються податки.

Але виявляється, заклавши прибуток у затвердженій договором калькуляції, постачальники МО(Міністерство оборони) завдали (і продовжують завдавати!) збитків державі. І зараз МО, навіть написавши заперечення на рішення ДАСУ і почавши з ними судитися,  висуватиме претензії всім своїм постачальникам.

Зрозуміло, що хтось у результаті збанкрутує. Навіть з тих, хто вижив торік попри стрибок курсу, зростання цін на сировину, постійні вимкнення електроенергії та купівлю генераторів, щоб все-таки виконати замовлення. Хтось не здасться й  у відповідь судитиметься та намагатиметься  щось доводити у свій захист. А це надовго…

Але кому це вигідно?

1. Іноземним постачальникам, бо ніхто з українських виробничників не може тепер працювати з МОУ.

2. Всім силовим структурам, які, маючи підтверджений формальний привід, з усіх боків та з мисливським азартом накинуться на 250 підприємств, які наважилися у найважчий 2022 рік переорієнтувати свої виробництва на пошиття військової форми та спорядження. Хоч це може торкнутися і підприємства інших галузей, що працюють з МОУ, до контрактів яких перевірки ДАСУ поки що не дійшли. Бо виявляється лише виробникам дронів виписана норма прибутку до 25%. А решта мають працювати в нуль! І отримані кошти повернути державі або закритися…

Цікаво, як це стикується з положенням Господарського кодексу України, який визначає господарську діяльність як таку, що здійснюється для досягнення економічних результатів та з метою одержання прибутку? І будь-яке підприємство, окрім некомерційних, створюється для отримання прибутку. І як це може комусь налазити на голову, що весь прибуток виробників = збитки державі?

Але ДАСУ так вважає і є відповідний акт на МОУ, які вони хоч і намагаються оскаржити, але повинні виконувати.

На жаль, попри те, що ця історія тягнеться з кінця минулого року, коли ДАСУ розпочало перевірку МОУ, ніхто так і не вніс поправки до 335-ї постанови Кабміну, через неточності у якій та подвійне трактування при її змінах (та можливо банальної описки) і вийшла ця прикра нісенітниця. І, попри офіційні листи Укрлегпрому та спілкування між стурбованими виробниками та представниками Мінекономіки, МОУ і Мінстратегпрому, ніхто з них досі так і не вніс в уряд пропозиції щодо внесення змін.  Лише перекладають відповідальність один на одного, а крайнього немає… Благаю, Юлія Свириденко, Надія Бегун, Oleksii Reznikov, Олександр Камишин, Юлія Солянік, вирішіть, будь ласка, це питання якнайшвидше, бо воно стосується не лише минулого року, щодо якого вже є акт на 2,5 мільярда (які  намагатимуться стягнути з декількох сотень підприємств), але й поточного року. Навіщо створювати штучні проблеми, коли їх у нас і так достобіса?

Додам лише, що при цьому від самісінького створення Prozorro  виробники та постачальники безліч раз стикались з купою схем та порушень в держзакупівлях. Я багато розповідав тут у стрічці різноманітні тендерні історії про те, як прозоро крадуть наші гроші. Але жодного разу ані мені, ані комусь з моїх колег не вдавалося почути, щоб ДАСУ (або колишнє КРУ, як вони раніше називалися) розкрила якусь схему або зупинила злочинну діяльність різноманітних “тендерних рішал”. Хоча це головний на сьогодні орган, уповноважений на захист державних коштів. Які, нагадаю, йдуть в держбюджет від платників податків. Які усім перевіряльникам глибоко пофіг…

І якщо ДАСУ потрібні гучні показники й буде бажання ламати “схематоз” і заощаджувати такі потрібні нашому захисту від ворога державні кошти, запрошуйте профільні асоціації, запрошуйте тих, кому не пофіг — з задоволенням поділимося практичними кейсами й робитимемо усе, щоб у держзакупівлях було більше справедливості. Бо інколи це треш, бомбосховищні барабани й овочерізки відпочивають…

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitterTelegram та Instagram.