Путін “відповзає” або йде у наступ? Чи варто очікувати нового вторгнення Росії після визнання “Д/ЛНР”

21 лютого 2022 року президент Росії Володимир Путін визнав “незалежними державами” території, які контролюють терористи “ДНР” та “ЛНР” на частині окупованого тією ж Росією українського Донбасу. Наприкінці дня туди масово ввійшли російські війська, хоча лише наступного дня Рада Федерації РФ дозволила використовувати російські війська за межами країни.

Далі президент РФ оголосив, що Кремль визнає квазідержавні утворення “Д/ЛНР” саме у межах Донецької та Луганської областей, а не тільки контрольовані терористами території. А це формально відкриває Росії шлях до нової військової агресії проти України на Донбасі. Це підтвердив й особисто Володимир Путін, заявивши, що наскільки далеко зайде російська армія, покаже час.

Ці кроки Москви припинили дію Мінських домовленостей, базового документа, на основі якого відбувались підтримані Заходом переговори Києва й Москви щодо окупованого Донбасу. Проти РФ одразу почали вводити масштабні санкції. З урахуванням того, що західні столиці рішуче відкинули усі претензії Росії щодо “гарантій безпеки” й рішуче підтримали суверенітет України, наразі незрозуміло, навколо чого може будуватись діалог Кремля з колективним Заходом.

А такий стан справ може свідчити щонайменше про дві речі.

Перша — Росія визнала свою поразку у протистоянні з західними країнами та відступає, намагаючись демонстративним визнанням “Д/ЛНР” “зберегти обличчя”. На користь цього свідчить те, що процедура визнання РФ “республік” на окупованому Донбасі відбулась абсолютно так само, як і з відторгнутими у Грузії “республіками” Абхазія та Північна Осетія.

Друга — у Кремлі відмовились від дипломатичних форм розв’язання ситуації та будь-якого змістовного діалогу й зробили ставку силові методи вирішення “українського питання”. Тут увагу на себе звертає тривала промова Путіна на засіданні Ради безпеки РФ, де він докладно виклав свої аргументи на користь знищення державності України.

Не вірять у те, що російське керівництво зупиниться на визнанні терористичних квазіреспублік на Донбасі, й у Вашингтоні. За словами президента США Джо Байдена, це є лише “початком вторгнення в Україну”. “Ми розуміємо, що Росія не збирається зупинятися. Вони збираються напасти на Київ з території Білорусі, використовуючи авіацію, артилерію та ракети”, — заявив очільник Білого дому.

Втім, наразі немає жодного наперед визначеного сценарію розвитку подій, його визначатимуть насамперед два фактори — здатність України дати відсіч російській агресії та реакція Заходу, насамперед у санкційній політиці щодо РФ.

Як далі може розвиватися ситуація та як далеко може зайти Росія на шляху нової агресії проти України? Про це PRM.ua запитав у експертів.

“Насправді це багатоходова комбінація Кремля. З одного боку, це підвищення ставок. З іншого боку, це дійсно певне намагання зберегти своє обличчя. Оскільки вони так роздували тему з ескалацією, з необхідністю терміново піти їм на поступки з боку країн Заходу, в першу чергу, що треба було якось реагувати. І вони вирішили це зробити в такий спосіб”, – заявив політолог, керівник політико-правових програм ГО “Український Центр суспільного розвитку” Ігор Рейтерович.

За його словами, РФ отримала додаткову можливість для створення casus belli (привід для війни — ред.) для нападу на Україну, виходячи з того факту, що так звані “конституції” цих псевдореспублік визнають свій суверенітет в межах двох областей.

“І зрозуміло, що рано чи пізно Росія, скоріше за все, цією історією скористається. Це відбудеться не зараз, а, швидше за все, після того, як вони подивляться на реакцію Заходу, на ситуацію в Україні й взагалі на хід міжнародних відносин. Але вони такий момент собі заклали”, – зауважує політолог.

Втім, на думку політолога Тараса Загороднього, рішення про визнання “державності” терористів на Донбасі є вимушеним кроком Кремля після програшу у протистоянні країнам Заходу та розумінням того, що російська армія нездатна зламати опір українських військових й суспільства.

“Розуміння того, що українці будуть захищатися, і плюс допомога Пентагону у вигляді додаткового озброєння взагалі демотивувало російську армію щодо можливого проведення широкомасштабних наступальних дій”, – зазначає він.

Експерт нагадав, що про відсутність позитивних перспектив РФ у війні з Україною вказували й самі російські військові — публічними виступами “Загальноросійських офіцерських зборів” Леоніда Івашова, ексофіцера Генштабу ЗС РФ Михайла Ходарьонка та інших. Промовистими були й справді перелякана поведінка оточення Путіна на засіданні Радбезу РФ щодо “визнання” псевдореспублік “Д/ЛНР”.

Але оскільки Москва настільки підняла ставки в цій історії, вона не могла піти просто так й повинна була щось зробити, каже Тарас Загородній. Тож Путін був змушений піти на невигідний для Росії крок – порушення Мінських домовленостей.

“Росія де-факто ще вчора грозилася НАТО, грозилися, що виходьте з Європи, а в результаті вони отримали те, що у них і так було. Вони й так вже окупували ці частини Донбасу ще у 2014-15 році. І тепер вони є порушниками й агресорами. РФ зафіксувала за собою цей статус агресора. І навіть якщо вона буде йти під різними прапорами, ніхто вже не матиме сумніви, що це Російська Федерація воює проти України”, – вказує політолог.

Втім, на думку відомого публіциста та журналіста Віталія Портникова, з останніх рішень Росії випливає можливість всіх трьох варіантів: від зникнення України з політичної карти світу найближчими місяцями до можливості того, що все на певний час заспокоїться саме на визнанні терористичних “ДНР” і “ЛНР”.

“Один варіант оптимістичний – на цьому все зупиниться, і це буде така Абхазія чи Придністров’я без війни.

Другий варіант, який я вважаю більш вірогідним – що буде велика війна на сході з намаганням окупувати більшу частину територію України, а потім теж визнати її незалежність. Це такий “метод салямі”: спочатку донецька і луганська “народні республіки”, а потім харківська, одеська, яка завгодно.

І третій варіант – операція з примусу України до миру. Тому що Україна нібито стріляє в російських військових, які намагаються “охороняти мирне життя” мешканців “ДНР” і “ЛНР” з ракетними ударами по Києву і спробами прорватися до української столиці та встановити лінію розмежування тимчасово по лінії Київ-Житомир-Умань-Одеса з подальшим виходом на завоювання всієї іншої території України далі на захід. Це теж абсолютно вірогідний варіант”, – вважає Віталій Портников.

Але, за його словами, розраховувати на перший, досить “мирний” варіант не варто.

Найбільш вірогідним варіантом подальших дій Росії є локальні військові наступи у межах Донецької та Луганської областей, які терористи “Д/ЛНР”, вважають “своїми”, припускає політичний експерт Тарас Чорновіл.

“Дуже велика ймовірність, що для початку вони вирішать поперти в рамках Донецької та Луганської областей. Тому Маріуполь реально під загрозою. Ще під більшою загрозою певні райони на півночі Луганщини, Краматорськ під загрозою. Тобто лізти вони будуть”, – зазначає він.

А ось чи відбудеться широкомасштабний наступ Росії за межами Донбасу залежить вже від дій української сторони, насамперед президента країни Володимира Зеленського.

“Якщо він буде далі розвалювати армію, якщо вони не дадуть грошей на армію, і армія зараз не поповниться, бо реально треба підвищити престиж військової служби… якщо цього не станеться і якщо він пересвариться з нашими партнерами, то нас чекає велика біда. Якщо гроші на армію якісь підуть, я думаю, що Путін буде відкладати цей пресинг на Україну. Але він не припинить. Путін мусить спробувати ще раз до того моменту, коли чинне керівництво України не відійде втратить владу. Вибори у 2023 році восени. І до того часу Путін, напевно, ще раз спробує поперти”, – каже Тарас Чорновіл.

“Все питання, наскільки відкладається широкомасштабний наступ: чи це відкладається на рік чи відкладається до цьогорічного літа”, – наголосив він.

Ігор Рейтерович також згоден, що не слід розраховувати на те, що Росія припинить військовий наступ на Україну.

“Росія тепер буде це використовувати, але прикриваючись безпосередньо так званими “ДНР” і “ЛНР”, – підкреслив політолог.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.