Реванш на марші: чому Окружний адмінсуд – це проблема зупинки судової реформи
В програмі “Закрита зона” обговорили Окружний адміністративний суд Києва. Той самий, який звільняє і призначає міністрів, перейменовує вулиці та церкви, зупиняє реформи Збройних Сил та скасовує націоналізацію Приватбанку.
“За нашою практикою, досить дивною практикою, адміністративний суд отримав повноваження надавати рішення щодо законності рішень Верховної Ради, Президента України, Кабінету Міністрів”, – розповів старший науковий співробітник інституту держави і права НАН України ім. В.М. Корецького Микола Сірий.
Окружний адмінсуд вже давно став “легендою” українського правосуддя. І не тільки своїми скандальними рішеннями, як відсторонення в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, поновлення на посаді Насірова чи скасування перейменування двох столичних проспектів – Степана Бандери і Романа Шухевича.
Саме судді ОАСК прийняли рішення про незаконність націоналізації “Приватбанку” олігарха Ігоря Коломойського. А після оскарження заявили про тиск з боку влади і Порошенка зокрема.
“Цей суд вирішує питання ліквідації банків: має функціонувати банк чи не має функціонувати банк, а це колосальний комплекс не тільки майнових питань, але й питань фінансової безпеки країни”, – додав старший науковий співробітник інституту держави і права НАН України ім. В.М. Корецького Микола Сірий.
У 2008 році саме окружним адмінсудом Києва були заблоковані укази Президента Віктора Ющенка про розпуск Верховної Ради. І вже тоді постало питання про ліквідацію ще одного центру владних повноважень.
“Його ліквідовували ще за часів Ющенка, тому що ще з тих пір він ухвалював кон’юнктурні рішення політичні”, – зазначив голова правління фундації “Де-юре” Михайло Жернаков.
“Однак ця ліквідація не була завершена з тому числі, за моєю інформацією, завдяки пану Портнову, який по суті врятував цей суд, і відкотив це назад”, – пояснив член громадської ради доброчесності Роман Масленко.
26 липня 2019-го. Директор НАБУ Артем Ситник і керівник управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк проводять прес-конференцію, на якій заявляють: робота суддів становить загрозу національній безпеці!
“Наразі встановлено, що фактично відбувається системне втручання в розгляд справ судами зі сторони, в першу чергу, керівництва цього суду, але не тільки в розгляд справ, а й у діяльність інших органів державної влади. У тому числі Конституційного суду, міністерств, судів, що, за нашою оцінкою, фактично становить загрозу нацбезпеці”, – розповів керівник управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк.
На підтвердження своїх слів правоохоронці демонструють записи, зроблені у кабінетах кількох суддів.
13.02.2019
Аблов: Шеф, давай что-то учудим? Я готов.
Вовк: Учудим? Тебе скучно? Там твой товарищ подводит. Написали ему, все сказали.
Аблов: Я ему написал, сейчас.
Вовк: Сегодня среда, а исков нема.
На записах – голоси суддів Євгенія Аблова та Павла Вовка. Останній – формальний керівник ОАСК і основний фігурант справи. Колишній помічник депутата Сергія Ківалова, він і зараз про людину режиму Януковича відгукується з великою повагою.
Павло Вовк: “Он, в принципе, позитивный человек, достаточно интеллектуальный. Много сделал для развития юридической науки Украины”.
Ще одна людина, якій Павло Вовк завдячує своїй кар’єрі – Андрій Портнов – теж активний діяч режиму Януковича, підозрюється у державній зраді, у 2014 залишив країну, однак після зміни влади повернувся.
Павло Вовк: “Этот человек – мегамозг. Блогер, политик, адвокат. Соглашусь с известным журналистом, а ныне народным депутатом [Александром] Дубинским, который заявил, что было бы неплохо, если бы Портнов был генеральным прокурором”.
Сам Павло Вовк кілька років тому потрапив у корупційний скандал – у нього виявили незадекларований будинок, буцімто колишньої дружини. А ще Павло Вовк як видно із записів НАБУ – дуже любить антикваріат і дорогоцінності.
Ч.: “Всего у чувака было одинадцать штук. Я взял четыре, ты четыре…”
Ч.: “Смотри, четыре пятнашки…”
Вовк: “Да, да, да. Отлично”.
Ч.: “По единичке. А вот это вот, смотри, это червонцы Екатерины. С этой стороны нормально, а с этой смотри, как подточенные. Но зато, зато семь, Паш. И это говорит еще о том, что ты сейчас, ну, и я, в принципе, это вижу, наверное, основной игрок сейчас на этом рынке. И ты пособирал, ну, за исключением тех людей, которые могут себе позволить не продавать то, что у них есть. Я думаю, что ты пособирал все”.
Інший фігурант плівок НАБУ – Євген Аблов – людина не менш одіозна. Відомий тим, що у грудні 2013-го блискавично ухвалив рішення про розгін Євромайдану. Теж фігурує у корупційних розслідуваннях – зокрема, через суд добився приватизації службової квартири, і одразу її продав за понад 9 млн грн. Ще одне відоме рішення судді Аблова – про законність торгів так званими рюкзаками Авакова – скандальною історією, де підозрюваним був син міністра внутрішніх справ. До речі, сам міністр теж фігурує у плівках НАБУ.
Вовк: “Скажешь, Паша пошел согласовывать с руководством ДБР. Он общается и дружит с первым замом и замом. Комиссию контролируют работники Авакова. Паша с Аваковым согласовал”.
Пашею суддя Павло Вовк називає самого себе. Крім міністра внутрішніх справ він називає також очільників Державного бюро розслідувань – ідеться , очевидно, про Ольгу Варченко та Олександра Буряка.
“У плівках фігурує і це. І фігурує прізвище міністра Авакова, до речі, що з ним щось узгоджено, що з ним щось погоджено і тд. Це абсурдна ситуація, де судова і незалежна ніби-то гілка влади погоджує з міністром внутрішніх справ що їм і як їм що робити”, – наголосив голова правління фундації “Де-юре” Михайло Жернаков.
Із записів зрозуміло, що саме він узгоджував з посадовцями. Більшість розмов стосувалися впливу на Вищу кваліфікаційну комісію суддів – ВККС – орган, від якого залежить робота практично усіх суддів.
“Ті плівки, які були оприлюднені НАБУ і направлені на розслідування до Генеральної Прокуратури явно показують який вплив має суддя Вовк і його найближче оточення на призначення членів ВККС”, – розповів голова правління фундації “Де-юре” Михайло Жернаков.
Почалося усе з того, що суддів окружного адмінсуду чекала перевірка ВККС, яку вони дуже не хотіли проходити.
Кваліфікаційне оцінювання – це фактично іспит для усіх суддів, що є частиною судової реформи Петра Порошенка і був запроваджений з метою очищення судової системи.
“Особа, яка має зайняти посаду судді, має пройти належні перевірки, іспити, кваліфікаційні оцінювання. І після того, як особа зайняла посаду, вона повинна все життя підвищувати свою кваліфікацію. Це абсолютно правильно”, – розповів старший науковий співробітник інституту держави і права НАН України ім. В.М. Корецького Микола Сірий.
01.04.19
Голова суду Павло Вовк вчить суддю (слідство не називає її прізвище, а позначає як Ж.) прогулювати перевірки.
24.05 Ж: “В окружном админсуде изменилась позиция по поводу прохождения ВККС, ВРП? Короче, шеф, 9-го же псих (психологічні тести – УП), 17-го у нас тесты. Идем – не идем?”.
Вовк: “Тебя там всегда рады видеть. Смотри, нам надо, чтобы кто-то пошел на психотесты. А кто-то не пошел. Кто хочет пойти на психотесты? Ты готова к ним?”.
Ж: “С учетом 6-ти листов справочки НАБУ и всего, что там, я в принципе, не готова никогда идти на тесты”.
Вовк: “Значит, тогда ты болеешь, начиная с понедельника”.
І – о чудо – з понеділка захворіла не лише одна суддя, голос якої є на плівках, а всі судді ОАСК одночасно. Епідемія. Утім хвороба – тимчасовий захід. І судді окружного суду вирішили вдатися до більш дієвого – змінити склад ВККС – на лояльний і підконтрольний. У різний спосіб. Зокрема – через шантаж уповноваженої з прав людини Людмили Денисової.
“Яйца этой Уполномоченной у нас. А у нас, ее ж НАЗК вы*ла три декларации”, – йдеться про рішення НАЗК щодо невідповідності статків Денісової її декларації.
Чиновниця вирішила оскаржувати висновки НАЗК і пішла до суду, точніше – Окружного адмінсуду. Скарги Денисової лежали у відомстві Вовка ще з кінця 2018 року. І не розглядалися. Аж доки уповноважена з прав людини раптом не вирішила змінити одразу двох членів Кваліфікаційної комісії. Однією була Тетяна Весельська, призначена у ВККС саме за квотою Денисової.
“Недавно на плівках було висвітлено, що давайте звільнемо, по перше які принади, вибачте, уповноваженої Денісової у них в руках та у цього суду і що треба на неї натиснути”, – наголосив голова правління фундації “Де-юре” Михайло Жернаков.
11.03.19
Вовк (до колег): “Денисова нас услышала. Объявила конкурс на вакантную посаду Весельской. Пусть теперь они сидят и думают, что делать. Холоднюк сидит, сс*т объявлять конкурс на посаду Щотки. Адвокаты засс*ли, потому что у Изовитовой дети проходят, бл*, нах*, на съезде рассмотреть вопрос. Иски у нас. По этой логике Денисова идет отлично”.
На місце звільненої Весельської судді Окружного вирішили одразу завести свою людину. На наступному записі судді Вовк, Арсірій та Погрібніченко обговорюють призначення екс-судді Сіроша.
Погрібніченко: “Ну что они, члены ВККС будущие, готовы?”.
Арсірій: “Штурмом брать (сміється)”.
Погрібніченко: “Рейдерством (сміється)”.
Вовк: Приехал (Сірош), говорит: “Я тоже такое хочу, я тоже хочу заходить”. Говорю, ну, у тебя спецпроверки нема. Вот сейчас мы хотим, чтобы ему сделали спецпроверку, и тогда можно как бы Весельской заходить”.
На наступному записі чутно, як Павло Вовк обговорює конкурс у Денісової уже з самим Сірошем.
Сірош: “Кстати, а какой там конкурс у Денисовой? Это что билеты какие-то будут, не билеты?”,
Вовк: “Я не знаю, как оно проходит. Но, по идее, ее конкурсная комиссия, абсолютно должно быть”.
Сірош: “Никакой прессы?”.
Вовк: “Ну по идее, да. По идее вам надо сделать так, чтобы Сергей Иванович или министр дернули Денисову, познакомили нас”.
Сірош: “Я уже думал, да”.
Вовк: “И с ней уже согласовать, как вот это все, со всех сторон”.
Сірош: “Она ж упиралась, не хотела”.
Вовк: “Я знаю, она сс*кло, но у нее проблема другая”.
Сірош: Три проблемы.
Вовк: “Проблема, что выборы – раз”.
Сірош: “Нет, три дела (кримінальні справи НАБУ – УП). Три дела было”.
Три кримінальні справи окружний щодо Денісової окружний адмінсуд Києва закрив, а Сірош став членом ВККС.
Згодом омбудсмен Денісова домоглася звільнення ще одного члена ВККС — Андрія Козлова – нібито за відсутність у нього необхідного досвіду роботи.
“Дії уповноваженої були однозначно незаконні і більше того: вона не просто використала колізію в законодавстві, яку використали інші, а вона звільнила члена ВККС, якого і суспільство вважало нормальним і він справді своєю практикою довів, що до нього є повага і довіра”, – пояснив член громадської ради доброчесності Роман Масленко.
Цікаво, що після звільнення Андрія Козлова членом Кваліфікаційної комісії був призначений Андрій Солодков – близький соратник уже згадуваного Андрія Портнова.
На цьому Вовк та компанія не заспокоїлися. Маніпулюючи своїми зв’язками у органах влади та юридичною казуїстикою, вони вирішили підпорядкувати собі мало не всю ВККС. А це вже – контроль над усією судовою гілкою влади. Адже саме від кваліфікаційної комісії залежить – працюватиме суддя на посаді чи ні.
14.03.19
Вовк: “Смотри, нам не хватает вот этих исков. Потому что завтра встанет вопрос, завтра они решат по нам ударить”.
Санін: “Угу”.
Вовк: “Смотри, ну а мы Кротюка можем уговорить податься?”.
Санін: “Ему пох*”.
Вовк: “Потому что у него порушено, он участвовал”.
Санін: “Я могу поговорить с Крюком, пускай он найдет тех, кто в конкурсе, кого сбили тоже”.
Вовк: “Ты общаешься со всеми, кто недоволен и есть надежда там раскачать ситуацию для того, чтобы их на*уй оттуда выбить и привести своих в состав”.
Судді Павло Вовк і Богдан Санін обговорюють різні варіанти блокування роботи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Та їх заміни.
З наступних записів стає зрозуміло, навіщо Павло Вовк вихвалявся знайомствами у Державному бюро розслідувань. ДБР відкрило кримінальне провадження щодо членів ВККС – під надуманим приводом закінчення ними терміну повноважень. Кримінальне переслідування – частина плану Вовка по залякуванню членів ВККС.
“Ми зафіксували, що Вовк у вільному режимі може попросити працівників СБУ надати йому інформацію, чи перебуває телефон на прослуховуванні. Неприємно було бачити, що… ресурси ДБР використовують для тиску на тих людей, які в силу тих чи інших причин вчиняють спротив діяльності керівництву окружного адміністративного суду”, – зазначив директор НАБУ Артем Ситник.
Оприлюднені записи можуть свідчити, що Вовк тримав на контролі слідство. Він просив суддю скласти план допиту для ДБР і прямо говорив, що слідчим треба бути жорсткішими:”Треба, шоб Льоша дал команду следаку: Бутенко вызвать на допрос и допрашивать так жестко, чтоб тот понял, что ему підозра буде”.
Йдеться про члена кваліфікаційної комісії Володимира Бутенка. Невідомо, чи допитували його аж так жорстко, як хотів Павло Вовк. Але основної мети – заблокувати роботу комісії – суддям окружного адміністративного суду досягти, судячи з усього вдалося. Як видно із записів, Вовкові йшлося лише про одне – дочекатися виборів і зміни влади.
Вовк “У многих там судей есть проблемы с этой комиссией. Зачем им страдать от этой комиссии, если потом все будет по-другому? Просто надо заморозить ситуацию, этот документ морозит ситуацию, ну и чем плохо? Дает возможность всем расслабиться, дождаться, когда новая власть сделает свою новую стратегию перезагрузки”.
Якою буде стратегія перезавантаження від нової влади – поки сказати важко. Насторожує те, що серед тих, кого уже перезавантажили – люди, наближені до екс-посадовця режиму Януковича Андрія Портнова. А нинішній глава офісу президента Андрій Богдан називає його своїм другом.
Здавалося б, матеріалів вистачає на притягнення фігурантів справи до відповідальності. Але наразі їх навіть не відсторонили від роботи – вища рада правосуддя дозволила Вовку та колегам і далі вирішувати справи.
Що цікаво – 20 серпня, напередодні засідання Вищої Ради Правосуддя, на якій мало вирішуватися питання з приводу відсторонення з посади голови ОАКС Павла Вовка, в Офісі Президента побували двоє членів ВРП – Володимир Говоруха та Андрій Овсієнко.
“Ми бачили, що напередодні розгляду справи щодо відсторонення Павла Вовка голова цього суду Говоруха та один із членів Овсієнко були на прийомі в Офісі Президента. Офіційно вони пояснили, що ніби брали участь в якійсь робочій групі чи комісії з питань правової реформи. Хоча жодного засідання комісії, по перше, вони туди не входять офіційно, по друге, жодного засідання комісії не відбувалось у той день”, – наголосив голова правління фундації “Де-юре” Михайло Жернаков.
Статус в о голови суду зберіг інший фігурнат записів – Володимир Келеберда, який у 2013-му також ухвалював рішення проти активістів Майдану.
“Він абсолютно зберіг свою посаду і продовжив здійснювати судочинство і повиносив наразі багато одіозних рішень, зокрема він входив у трійку по справі Приватбанку. Як на моє переконання, оці половинчасті кроки, які не призвели до відповідальності цих суддів, воно призвело до того, що вони відчувають свою безкарність, мають своїх покровителів, виносять такі рішення, більше того посилити свій вплив на інші органи”, – пояснив член громадської ради доброчесності Роман Масленко.
Нам не вдалося поспілкуватися з жодним із фігурантів – навіть у приміщення суду нас не пустили. Павло Вовк дає інтерв’ю лише лояльним журналістам. А у оприлюднених записах не бачить нічого кримінального.
Вовк: “Мне кажется, что выхвачен контекст разговоров. Судьи в любом случае между собой общаются, шутят, обсуждают правовые позиции”.
Складається враження, що Павло Вовк геть не боїться відповідальності. Чекає перезавантаження від нової влади.
“Вища Кваліфікаційна комісія і Вища Рада Правосуддя вона цілком відповідає тій ситуації, яка склалась у нашому правосудді. Тобто вони завжди орієнтувалися на владу, вони завжди свої позиції підлаштовували під владу. Вони зберігали ручних суддів, вони зберігали правову поруку і я вважаю, що наразі нічого не змінилося”, – пояснив член громадської ради доброчесності Роман Масленко.
Насправді, проблема Окружного адміністративного суду Києва – це не проблема судді Вовка, Аблова чи Андрія Портнова. Це проблема зупинки судової реформи. Реванш на марші, все повертається у формат “як при Януковичі”. Знову корумповані суди, знову замовні рішення судів, знову ті ж самі граблі. Реваншисти погано вивчили уроки Майдану.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.