Реванш проросійських сил — це небезпека для кожного українця — Кононенко

Реванш проросійських сил на президентських або парламентських виборах є небезпекою для кожного українця і всієї України.

Про це в ефірі “Прямого” в ток-шоу “Ехо України” заявив перший заступник голови фракції “Блок Петра Порошенка” Ігор Кононенко.

– Ви підприємець, власник підприємств. Коли люди кажуть, що він багатий, і це впливає, він не знає, як живуть люди, він мільйонер, мільярдер, – що ви відповідаєте?

По-перше, це не так. Поясню чому. Бо з урахуванням, що я останні чотири роки в політиці, я як людина сумлінна – завжди мене вчили, я так робив у бізнесі – я стараюся свою справу робити якісно. Паралельно я керівник партійної організації “Блок Петра Порошенка “Солідарність” Київської області. І я дуже багато їжджу по Київській області і дуже багато спілкуюся з людьми. І можу сказати, що, я порахував, за літо – те, що закінчилося – я побував в 52 селах.

Тому це непрості розмови. Звичайно, непрості розмови. Нашим людям дійсно зараз важко, дуже багато питань. Йдуть реформи, не всі реформи люди сприймають з розумінням. Але я вважаю, що це моя функція як народного депутата – не тільки працювати в парламенті та ініціювати законопроекти, голосувати законопроекти, але й спілкуватися з людьми і пояснювати їм, що ми робимо, як ми робимо, чути їх. І з цією інформацією вже повертатися в парламент та, в тому числі, коригувати те, що ми робимо. Таким чином я бачу коло своїх обов’язків на сьогоднішній день як політика.

– Я не знаючи, чи це міф, чи це правда. Кажуть, що людина, яка стає депутатом, вона стає небожителем, і вона не знає, як живуть прості люди. І я розумію, що ви їздите. Але у вас зовсім інше життя, ніж, наприклад, у звичайних людей. Наприклад, фракція Петра Порошенка – багато людей відірвані від життя чи вони тримають руку на пульсі? Що б ви про це сказали?

Знову ж таки, залежить від людини, як вона відноситься до своїх обов’язків. З урахуванням того, що у нас у фракції найбільша кількість мажоритарних депутатів, які обрані людьми прямим голосуванням з територій. І переважна більшість з них – я це знаю як один з керівників фракції – працює на своїх територіях. Вони дуже чітко знають і проблеми людей, і проблеми конкретного регіону, і проблеми з тими реформами, які відбувається, і те, що і як іде не так.
Тому у фракції якраз зворотній зв’язок, як то кажуть, “з землі” ми маємо. На жаль, не завжди це вдається реалізувати в залі, бо не весь парламент підтримує ті чи інші ініціативи. Але я вважаю, що якісна інформація і з регіонів, і від простих людей у нас є. І ми її аналізуємо, ми нею користуємося, і стараємося приймати правильні рішення. Знову ж таки, на жаль, тільки наших голосів на це не вистачає.

– Зараз будуть вибори: спочатку президентські, потім парламентські. І не секрет, я дивлюся інші телеканали – з’явився пан Медведчук. Цей пан Медведчук, я не знаю, чи об’єднався, чи не об’єднався з паном Рабіновичем. Абсолютно зрозуміла мета в цієї структури, яку вони роблять, – потрапити до парламенту, перетнути 5% для того, щоб у них була трибуна. І це я слухав, що пан Медведчук говорить. Ви знаєте, буває рубікон, коли є питання, і йому задали питання: чи вважає він Росію агресором? Він сказав, що він Росію агресором не вважає. Він так вивертався і так далі… Йдуть російські сили, і російські сили хочуть з’явитися в парламенті і хочуть робити велику політику тут. Як ви ставитесь до того, що вони з’являються, що вони будуть чи вони не будуть? Як ви ставитесь до цього?

Ідея реваншу – це дуже небезпечна ідея. І це дуже серйозний виклик для всіх громадян нашої країни. І це виклик тим, хто стояли на Майдані в кінці 13-у і в 14 році. Це виклик тим, хто воювали. Це виклик матерям, які мають загиблих синів. Це, по суті, виклик державі.

І на сьогоднішній день ви знаєте, що президент України Петро Порошенко вніс у парламент зміни до Конституції щодо закріплення в Конституції нашого руху до Європи і НАТО. І я вважаю, що це надважливо. І надважливо, щоб ми цим складом парламенту… Завтра, до речі, це буде розглядатися, і ми будемо голосувати направлення в Конституційний суд. На це потрібно 226 голосів. Я маю надію, що завтра ми проголосуємо, а потім Конституційний суд зробить позитивний висновок. Ми будемо шукати 300 голосів у парламенті, щоб фактично змінити Конституцію, закріпити це в Конституцію.

– Але ж це не буде заважати їм бути, наприклад, у парламенті. Вони будуть виходити, вони будуть говорити, що давайте дружити. Я думаю, що ви бачили це інтерв’ю і ви зробили такі політичні висновки з цього. Що ми маємо з цим робити?

Чому це важливо? Я на цьому наголошую. Бо це робить, я не можу сказати, що неможливим, але реванш… І повернути курс в інший бік, якщо це з’явиться в Конституції, буде значно важче, ніж зараз.

– А якщо вони потім знайдуть необхідну кількість голосів, щоб викинути ці пункти? Чи не знайдуть?

Це буде потрібно інших 300 голосів. 300 голосів людей, які бажають реваншу і які бажають, щоб наша країна рухалася в іншому боці. Бо в 14 році ми робили вибір. Цей вибір був: або асоціація з Євросоюзом і рух в Європу, або був інший вибір – це рух в сторону Росії. Наша країна зробила вибір на той час. І громадяни України підтвердили цей вибір, обравши в першому турі Петра Порошенка президента, який декларував цей вибір і декларував наміри рухатися в цьому напрямку, що він і робив послідовно всі чотири роки.

На сьогоднішній день цей вибір народу України не завершений, бо ми не є сьогодні ще членами Євросоюзу. Хоча не так давно була заява пані Меркель, яка чітко сказала і навіть назвала приблизний термін, коли це може бути. І ми не є членами НАТО. Але ми рухаємося в цьому напрямку. І дуже важливо, щоб цей рух… Бо за чотири роки ми багато пройшли, багато страждали. І дуже важливо цей рух завершити. І це дуже серйозне питання. І ви праві, що є сили, які бажають реваншу, і це серйозні виклики для держави, і це серйозні виклики для проукраїнських політиків.

– Я не знаю. Ви почули глядачів. Деякі казали… Я хочу послухати, що вони скажуть. А вони можуть сказати: “буде вам щастя”. Що нам робити?

Я в Росії останній раз був сім чи вісім років тому. І раніше так складалося по бізнесу, що досить багато я їздив. І можу сказати, що не думаю, що зараз щось змінилося. На той час було дві Росії: була Москва і був Санкт-Петербург, і вся інша Росія. Якщо ми говоримо про іншу Росію, якщо ми говоримо про Тюмень, якщо ми говоримо про Іжевськ, якщо ми говоримо про Казань. Я впевнений, що зараз воно якщо і змінилося, то точно в гірший бік.

І в той же час я був у Мюнхені, я був у Лондоні, я був у Римі, я був у Парижі. І я хочу, щоб ми жили так, як живуть у цих містах Європи, і точно не хочу, щоб ми жили так, як зараз живуть люди в Тюмені, в Іжевську, в Казані і навіть в Москві та Санкт-Петербурзі.

– Я думаю, що справа не в багатстві навіть, а у ступені свободи.

Це і ступінь свободи, це і рівень життя, це і можливість вільно пересуватися, спілкуватися, мати свою точку зору. Це дуже важливо. Тому я думаю, що тут більшість абсолютно права: у нас немає альтернативи. Тому що, щоб нам не обіцяли з того боку, це не буде виконано, бо це неможливо, бо це імперія, це імперський стиль, це імперські традиції. І дійсно, абсолютно правильно молодий чоловік, що нам це все обіцяли вже багато років, і воно не було виконано.

– Чи можливий в Україні реванш проросійських сил – так чи ні? І що є запорукою, якщо “ні”?

Я вважаю, що ні. Але виклики є, розслаблятися нам не можна на сьогоднішній момент. Ми почали рух в Європу, ми почали трансформацію нашої держави на повноцінну європейську державу. Але цей процес не завершений. В наступному році у нас дві дуже важливі дати. Це – президентські вибори. І можуть казати, що моя позиція суб’єктивна, але вона іншою бути не може, бо я належу до команди президента, і я вважаю, що альтернативи Петру Олексійовичу Порошенку немає, який здатний завершити те, що він почав. Я не бачу серед кандидатів у президенти інших людей, які здатні це зробити.

Так, там є багато кандидатів, які здатні нас повернути у Митний союз, там цілий перелік є, які про це декларують і говорять. А деякі не говорять, але точно думають про це. Або зараз перестали говорити, але говорили про це декілька років тому. І такі є.
І на сьогоднішній день єдина людина, яка може завершити цей процес, – це діючий президент України.

– Ви зараз казали, що Порошенко доведе, він дотисне і так далі. А він же поки що не заявив, що він буде балотуватися в президенти. Чи, може, ви зараз підтвердите це?

Дивіться, Петро Олексійович Порошенко, діючий президент України, він виконує свій функціонал, виконує свої обов’язки. У нас передвиборча кампанія ще не почалася… І я хочу нагадати, що президент України – він ще й гарант виконання законів і гарант Конституції. У нас, згідно чинного законодавства, виборча кампанія починається за три місяці до виборів. Коли почнеться кампанія, тоді буде або висунення кандидатів, або самовисунення. І Петро Олексійович вже не один раз казав: почнеться кампанія – тоді він визначиться.

– Так всі ж на білбордах. Вже всі морди висять.

Президента на бордах я не бачив, його нема. Але ті речі, які є на бордах від президента України…

– Там фрази просто.

Це позиція, це донесення до громадян України основних речей, які зроблені. По суті, це частина його публічного звіту за те, що зроблено за ці чотири роки: лаконічно і в ключових фразах. Але ще раз кажу, що, так, частина кандидатів вже фактично почала передвиборчу кампанію.

– Та вона навіть не почала, а вона вже закінчує.

Але передвиборча кампанія стартує за три місяці, за 90 днів – це 31 грудня, якщо я не помиляюся. І от тоді це буде січень-лютий.

– На Новий рік, під “ёлку”?

Я думаю, що все одно ми Новий рік відсвяткуємо, незважаючи на це. Але вже після 10 січня фактично буде виборча кампанія, це будуть програми кандидатів, висунення, довірені особи. Точно будуть дебати на телебаченні. Я думаю, що і в цій чудовій студії мають бути дебати кандидатів у президенти.

– Ви досвідчена людина, яка працювала на президента в його штабі. Так? Тобто ви брали участь у виборах?

Я брав участь у виборах 14 року. Але я тоді був співголовою штабу по місту Києву. І моє коло обов’язків було місто Київ.

– Якщо він висуне свою кандидатуру, ви бачите себе, щоб працювати знову разом?

Звичайно. Ще раз кажу, я в команді президента, і я буду працювати на тій ділянці, на якій я буду ефективний.

– Є такий дуже відомий російський, з одного боку, політолог, а з іншого боку, він соціолог – Дмитро Орешкін. Можливо, ви читали його. І сьогодні була така мова: чи є шанс у Порошенка, якщо він себе висуне? І він сказав: це йому буде нелегко. Скажіть, що має зробити влада, яка керує країною, для того, щоб впевнити громадян, що є перспектива саме з Порошенком, саме з цією владою? Тому що завжди опозиція у виграші. Вона піддає критиці: ви погано працюєте, ви нічого не робите, ви брешете. Що можна зробити, чи є якісь такі кроки?

Те, що це нелегко – це зрозуміло. Але це, як то кажуть, аксіома. Чому? Бо йти на будь-які вибори будь-якому кандидату в будь-якій країні від влади завжди важче, ніж іти від опозиції. Ви правильно сказали, що опозиція критикує. Як правило, опозиція використовує популістичні речі. І це сприймається, це легше робити. Тому, звичайно, складно.
Перше, що потрібно зробити – це донести, що зроблено. Бо, на жаль, моє особисте спілкування – за це літо, ще раз кажу, я з досить великою кількістю людей Київської області зустрівся, – це те, що люди не інформовані. У нас на сьогоднішній день, з одного боку – це чудово і це наше надбання – у нас свободи преси, у нас багато засобів масової інформації, багато позицій. Але, на жаль, є і мінуси цього. Бо іноді деякі ЗМІ користуються або маніпуляціями, або недостовірною інформацією, або виконують якесь замовлення.

Тому на сьогоднішній день, коли починаєш спілкуватися з людьми, то десь на першому етапі навіть відчуваєш якусь інформаційну розгубленість. У людей багато інформації, вони її не можуть систематизувати, не можуть поділити. І, вибачте, в голові така каша. Коли витрачаєш час і починаєш “давай розберемось з цим питанням, з цим питанням розберемось”, то ключове питання, що у нас люди не до кінця розуміють, – це те, яким чином працює влада.

Люди кажуть: за все відповідає президент. Але ж це не так. Є функціонал президента – він верховний головнокомандувач. Президент – це армія. Президент – це міжнародні відносини. Президент – це гарант Конституції. І президент – це інші речі, за які він відповідає – державне будівництво. Але у нас парламентсько-президентська республіка. За економічні питання відповідає уряд. Парламент формує коаліцію, парламент визначає уряд, і за економічні питання відповідає уряд.

Знову ж таки, коли починаєш з людьми спілкуватися всередині уряду, теж є різні питання. Деякі розуміють, що це президент, а це уряд. А що ж в уряді відбувається? В уряді за все відповідає прем’єр-міністр? Це теж не так. Бо уряд формується – це політична структура. Бо він формується коаліцією, формується політичними партіями і не одноосібно прем’єр-міністром. Тому прем’єр-міністр керує урядом, але він не може відповідати взагалі за всі ділянки. Бо кожен міністр – це політична фігура.

– Дуже складно. Це ж тоді винуватих не знайдеш.

Давайте глибоко не йти. Хоча потрібно розуміти, за що відповідає президент, за що відповідає уряд, за що відповідає парламент. Хоча б ці три речі, якщо ми зрозуміємо, вже буде легше орієнтуватися, в тому числі, в інформаційному просторі.

– У нас є можливість, щоб закінчити цю історію з проросійським впливом, який може бути, давайте покажемо голосування. 34% вважають, що можливий реванш проросійських сил. А 66 вважають, що ні. Ваш коментар на те, що ви бачите.

По суті, це міні-соціологічне опитування. Чому? Бо остання соціологія – а їх багато зараз роблять, і багато компаній до цього залучається – показує, що якраз у нас на сьогоднішній день в країні стеля всіх проросійських сил – це десь 20-25%, до однієї третини. І дві третини населення України у нас сприймають рух в Європу. Чому у нас є впевненість, що ми знайдемо 300 голосів і все-таки закріпимо в Конституції ініціативу президента про Євросоюз і НАТО? На це потрібно 300 голосів – це дві третини парламенту. Тому по суті це зріз нашого суспільства зараз. Таке воно є. І це потрібно враховувати.
Тому, чи будуть в наступному парламенті проросійські сили – так, вони будуть. Вони наберуть своїх 5%, якісь політичні сили. Я не знаю, які вони будуть. Бо до парламентських виборів ще більше року, багато що зміниться. Тим паче, що, по останній соціології, десь біля 40% нашого населення, 35% населення – знову ж таки, третина – вони не визначилися. Але це дуже багато.
Я досить скептично відношусь до рейтингів в цей період. Рейтинги вже щось значать в період, коли виборча кампанія почалася. Тому, на мій погляд, президентські рейтинги дійсно можна буде якимось чином аналізувати, шанси того чи іншого кандидата, якраз в період, коли почнеться передвиборча кампанія – це 90 днів до виборів.

– Коли всі заявлять про це.

Так, коли всі заявлять. Бо зараз у рейтингах є кандидати, які чи підуть, чи не підуть – не зрозуміло. А ще там йдуть перемовини, що хтось з кимось об’єднається, хтось когось підтримає. Тому, коли всі визначаться, будуть офіційно подані документи в Центральну виборчу комісію, кандидати внесуть відповідну заставу, згідно законодавства, почнуть свою передвиборчу кампанію – от тоді соціологія вже буде повноцінною. А зараз це більше ігри.
А якщо ми говоримо про парламентські вибори, то знову ж таки це за три місяці до парламентських виборів – це вже восени наступного року. Це через рік.

– Сьогодні я зі здивуванням прочитав про Омеляна. Я дуже добре до нього ставлюся як до людини, яка займається своєю справою. І раптом заарештували все його майно. Як ви ставитесь до того, що такі провідні міністри, такі дуже важливі люди – і отаке з ними роблять? Це правильно чи неправильно? Яке ваше ставлення?

Тут однозначної відповіді немає. Поясню чому. По-перше, наше надбання за останні чотири роки і заслуга парламенту, в тому числі, – це те, що ми створили антикорупційну інфраструктуру. Завершиться формування Антикорупційного суду – і ця структура буде повністю завершена. Це НАБУ, це НАЗК – агентство, яке перевіряє електронні декларації. І третій елемент цієї структур – це Антикорупційний суд. Є ще Державне бюро розслідувань, яке теж зараз в процесі створення, яке теж буде приймати участь. І, в тому числі, у них є статті, і вони будуть приймати участь у боротьбі з корупцією. Ця структура створена. Тобто тут, зі свого боку, парламент і президент, який вносив ці закони, який їх підписав після голосування парламенту, зробили все від них залежне.
Далі ці структури мають ефективно працювати. Щодо ефективності на сьогоднішній день, я знаю, у громадян України (робили опитування з цього питання, знову ж таки, ми маємо соціологію) і в українського парламенту є питання щодо ефективності. З однієї точки зору, це функція НАБУ – вони мають займатися корупцією серед високопосадовців.

– Тобто нам просто треба до цього звикнути?

Те, за що відповідає той чи інший міністр або той чи інший депутат. До речі, в цьому парламенті ми вже звикли, що періодично з’являються подання про зняття недоторканності з депутатів. Раніше це було щось таке неймовірніше. І тільки цей парламент почав за це результативно голосувати. Ніколи український парламент результативно раніше в попередніх каденціях за це не голосував. А ми за це голосуємо. І це нормально. І потрібно звикнути, що у нас немає недоторканих, і будь-який високопосадовець чи чиновник, якщо він порушив закон, має відповідати.

– Що для мене незвичне? Наприклад, арештували, а потім доведуть, що він нічого не зробив. Все йому повернуть і так далі. І якось залишається… Знаєте, як цей знаменитий анекдот: “ложечки нашли, но осадок остался”. Так і тут. “Так тебе ж притягали”. А він каже: “Так вони ж нічого не знайшли. Вони мене відпустили”. “То вони погано копали”. Знаєте, воно незвичне, для мене воно незвичне.

Я вважаю, що у нас ще працює психологія радянських часів, коли якщо тебе арештували, і ще немає суду, немає вироку – все, вже винен. Вже клеймо наклеїли – вже винний. Але ж в сталих демократіях не так.

– А ми ж не стала демократія.

Тому ми рухаємося в цьому напрямку, ми вчимося. Бо кінцеве рішення приймає суд. І тільки суд може сказати: винен чи не винен. Або винести вирок, або звільнити в зали суду.

– Тобто ви маєте на увазі, що до цього треба ставитись спокійно?

Це нормально. І те, що раніше у нас не було, але зараз воно є, і судову систему реформували… Суд – це змагальність. Це, з одного боку, прокурор від держави, який підтримує звинувачення. З іншого боку – адвокат, який захищає свого клієнта. І це змагальність. Мають з обох боків чітко дотримуватись закон і має бути публічність цього процесу. Громадяни мають право знати і мають право бачити.

– Добре. Давайте будемо до цього ставитись спокійно.

Чому неоднозначно? На мій погляд, на сьогоднішній день, на жаль, робота по боротьбі з корупцією занадто заполітизована. Багато робиться заяв різного рівня – і працівників, і депутатів, і у нас багато антикорупційних організацій зараз. Багато робиться заяв зустрічних якихось. Багато висловів, багато виступів – а результату нема.
Генеральний прокурор не так давно звітував чітко, скільки справ розслідувано, скільки передано до суду, скільки вироків, і все таке інше. Хотілося б такий же самий звіт почути від НАБУ.

– Ми все це розуміємо.

Я не вважаю, що відсутність Антикорупційного суду заважала працювати. Чому? Бо Антикорупційний суд – це унікальне явище. Тільки в двох чи трьох країнах світу він є. Але, добре, 300 голосів депутатів підтримали створення Антикорупційного суду. Чому така позиція була? Бо якщо нам потрібно, щось заважає боротися з корупцією, і кажуть, що заважає відсутність Антикорупційного суду – ми його створюємо.

– Хай працює.

Хай працює. Тому я ще раз кажу: після створення суду, а до кінця року він буде, повністю ми завершили створення антикорупційної структурі. Далі, я вважаю, потрібно вже створеній структурі і професіоналам-спеціалістам не робити багато публічних заяв, а спокійно працювати.

– І доводити до суду.

По суті, НАБУ, так само як і ДБР, – це спеціальні служби. В багатьох країнах спеціальні служби працюють в тиші.

– У нас такої тиші немає.

Тільки коли вже передається справа до суду, вже з’являються журналісти, камери. А все інше робиться тихо. Де ви бачили за кордоном, щоб там десь анонсувалося підозра чи щось?

– Нас дивляться всюди. Будь ласка, на якусь хвилину зверніться до українців і скажіть їм, що ви хочете.

Дорогі українці, ми пройшли дуже важкі для нашої країни чотири роки. За цей час багато чого зробили. Але ще більше не зроблено. Ми знаходимося в процесі реформ. І дуже важливо, щоб ці реформи були реалізовані. Знову ж таки, ключове – чотири роки тому зробили свій вибір. Ми рухаємося в Європу. І для нас всіх дуже важливо цей рух завершити. Я вам бажаю витримки, я вам бажаю терпіння. І впевнений, що разом з вами ми цей рух завершимо і переможемо.

Раніше Ігор Кононенко прокоментував можливе об’єднання “Блоку Петра Порошенка” та “Народного Фронту”.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.