Ростислав Павленко: Елементом гібридної війни є спекуляції на труднощах
Ціль інформаційної війни з боку Росії насадити людям зневіру, створити розпад зв’язків усередині суспільства, спровокувати недовіру до органів своєї держави.
Про це в інтерв’ю “Прямому” розповів радник президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень Ростислав Павленко.
Ведуча “Прямого” Світлана Орловська: Зараз йде інформаційна війна. Не потрібно зараз масштабної війни, достатньо інформаційної пропаганди. Зараз масована атака відбувається, далі буде ще більш потужна. Тому що вибори. Ще ніколи такого не було, щоб Росія не втручалась в українські вибори. А ці вибори для неї, як останній шанс, для того, щоб в Україні здійснити реванш. Ми усвідомлюємо, до якого удару нам слід готуватися. Наскільки Україна до цього готова і, можливо, які інструменти буде використовувати? Наскільки ми готові і наскільки нам готові у цьому допомагати наші партнери?
– Тут якраз дуже важливо розуміти, що дії Росії спрямовані на те, щоб посіяти тут хаос, розбрат, зневіру, “все пропало”, нічого не відбувається, все тільки погіршується. Оцей дискурс поширюється не тільки в Україні. Керівник Генерального штабу Збройних сил Росії Валерій Герасимов писав статтю про гібридну війну, де він дуже чітко перерахував ті цілі, які ставляться. Власне, зневіра, розпад зв’язків усередині суспільства, недовіра до органів своєї держави, зміна політичного керівництва, якщо воно не влаштовує РФ. І найголовніше — делегітимізація самої країни, поселення в громадянах недовіри і зневіри в тому, о відбувається в країні. Оце і є ціль інформаційної війни з боку РФ. І тут дуже важливо протистояти цьому всім разом. Тому що, звичайно, є демократичний процес, є критика тих чи інших дій, тих чи інших персоналій. А завжди треба розуміти, що вона має бути спрямована на якісь конкретні дії, які потрібно виправити, але не має переходити в таку огульну атаку: що все, що не робиться, все погано, що в нас нічого доброго не може бути, і подібне. Бо якраз тут буде досягати своєї мети російський агресор. І в протистоянні такій агресії дуже важливо, щоб ми з вами працювали — і державні органи, і експерти, і журналісти, щоб знайти правильний баланс.
Шкода, що тут політики не можуть об’єднатися.
– Політики як політики. Їхня ціль пропонувати різні версії і агітувати за це. Але і політики мають бути відповідальними. Політики, якщо вони вже виходять на клас національного політика, вони повинні бути відповідальними щодо того, що ти говориш про свою країну, що ти пропонуєш. І як твої слова можуть чи не можуть бути використані агресором.
Мені інколи видається, що коли політики високого рангу, я говорю про тих політиків, які претендують у нас на найвищі посади у державі, говорячи про виборчу кампанію, починають робити різні заяви, пропонуючи свої версії майбутнього. Звичайно, говорять про мир, про міжнародну політику, і заграваючи з виборцем, можливо, говорять про те, що держава має бути позаблоковою. Ось, мовляв, пригадайте, як раніше ми були позаблоковою державою, як було добре. А за Леоніда Кучми була багатовекторність, і скільки коштувала ковбаса і за якою малою ціною був газ, і так далі. Ще більш божевільні ідеї з приводу відновлення ядерного статусу. Кажуть, що це дуже легко. Люди не розуміються і особливо не вникають в те, що щоб відновити ядерний цикл — це, по-перше, дуже тривалий час. А, по-друге, як на це відреагують всі наші міжнародні партнери. Навряд чи тоді вони нас будуть підтримувати. Тоді ми можемо повністю опинитися під ковпаком у наших сусідів.
Наші міжнародні партнери якось фільтрують, що це просто виборчі заяви, чи все-таки це впливає на імідж України і доводиться потім відзвітовувати і відбілюватися, і пояснювати нашим дипломатам: ну перепрошую, це вибори, це все не так, ви так сильно не реагуйте.
– Перш за все, це впливає на імідж цих політиків. Якщо вони думають, що чим більше вони будуть говорити таких речей, то буде більша довіра, то якраз навпаки. Тому що в світі якраз дуже адекватно оцінюється чи ти говориш якісь реальні речі, чи ти говориш, аби говорити, щоб здобути бали на якісь пустопорожній пропаганді, агітації, і тоді до тебе і ставлення відповідне. І вони зараз хай там як думають про своє майбутнє, вони такими заявами ставлять його під сумнів, тому що таке тоді і буде ставлення у світі до цих політиків, ким б вони не були далі чи депутатами чи кимось ще. І щодо тих тем, що ви говорили, теж дуже важливо, тоді на ці речі відповідати правдою і говорити по суті. Позаблоковий статус. Слухайте, Росія на нас напала, коли ми були позаблоковими і це було передбачено у нашому законодавстві. Не працює ця позаблоковість. І коли нам говорять про мир, мир не означає капітуляцію. Тому що втрата своєї суб’єктності означає дуже страшні речі для України. Сто років тому теж дуже прагнули миру і допрагнулися до того, що країна втратила свою незалежність, була поглинута Росією, після чого через декілька десятиліть був Голодомор. Країна втратила мільйони людей на цьому. До речі, часто доводиться говорити про те, що ніколи більше і подібне, але ми бачимо як повторюється історія. Тому щоб не посилитися до цих страшних речей треба розуміти, чи ти шкодиш своїй країні, чи ти робиш для неї щось позитивне.
Далі з тими ж самими цінами на газ. Вони ніколи не були низькими. Тільки питання в тому, кому і як йдуть кошти. Бо раніше до системи субсидій, до того, як ціни на газ стали ринковими, ті самі кошти виймалися з тих самих платників податків з кишені і давалися монополіям. Більше того, тоді “Нафтогаз” був збитковим. Ми тоді так само зі своїх кишень платили монополіям ті самі гроші. Не повинно бути ніяких ілюзій. Ми платили за газ менше, тепер ми платимо більше. Тепер система субсидій якраз спрямована на те, щоб підтримати тих, хто не можу заплатити сам. Відповідно компенсується ціна тим, хто постачає газ. Але фактично для людей, ми бачимо, що зростає бюджет. Він же не на порожньому місці зростає. Це означає можливість піднімати зарплати, означає можливість фінансувати соціальні видатки, означає піднімати зарплати вчителям, вченим, лікарям, підтримувати оборону країни. Це все теж не взялося з повітря. А це якраз через те, що система дуже прозора щодо виплат на енергоносії. Вона відтак незалежна від РФ і незалежна від корупційних впливів.
Сьогодні шість відповідальних фракцій в парламенті підписали відповідне звернення про мораторій підвищення цін на газ. Крім фракції “Блоку Петра Порошенка”. Підписували фракції, які висуватимуть від себе кандидата в президенти. Що з цим робити?
Що з цим робити? Пояснювати. Я думаю, що такі ефіри як цей і має бути використаний для того, щоб люди розуміли, що насправді за цим стоїть. Чи насправді мораторій на ціну вирішить проблему.
Таке враження, що президент лише “не хоче” покращення для людей. А от всі вони (фракції-підписанти мораторію — ред.) хочуть…
Президент якраз сказав дуже важливу річ щодо людей, щодо того, що люди мають бути захищені, що мають так субсидії працювати, щоб ті, хто не може сплатити були захищені цим і субсидії покрили різницю. Тобто президент запропонував дуже конкретну річ. А те, що пропонують вони називається популізм. Тому що ця річ нездійснена. Газ коштує стільки, скільки він коштує. І розмови про те, що можна там піднімати чи не піднімати, це просто означає, що кошти будуть взяті з інших джерел, але з тієї самої кишені, з кишені платників податків. Так як це було раніше. Одна річ, коли ми знаємо, що ціна чесна і що на цьому ніхто вже не наварить додаткових мільярдів, а ці мільярди підуть у бюджет і фінансувати інші статті, от в цьому вся різниця у підходах.
Дуже коротко: чи можна вважати це елементом гібридної війни, зокрема, отаку от поведінку парламентських сил, коли вони підписують у парламенті. Зокрема, оцієї петиції?
Знаєте, точно елементом гібридної війни є спекуляції на труднощах. Завжди, практично щодо кожної країни є певне розуміння у російської сторони, на які проблеми треба давити, і вона це випускає, сподіваючись, що місцеві політики це підхоплять. І великим розчаруванням є те, що українські політики часто це підхоплюють також. Потім дехто спохоплюється, каже, що це не треба було так робити. Але ж шкода вже завдана.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.