Шанси на судову реформу падають: ЗМІ пояснили, як резонансна справа судді Босого впливає на інвестклімат

Неспроможність контролюючих органів притягнути до відповідальності голову Господарського суду Києва Вадима Босого за неправдиві дані у деклараціях знижує шанси на реальну судову реформу і поліпшення інвестиційного клімату задля залучення іноземних інвесторів.

Таку думку висловив автор статті у Діловій столиці “Кейс Босого. Як триває боротьба за суддівську доброчесність”.

У матеріалі йдеться про перебіг так званої “справи судді Босого”. Громадські активісти намагаються притягнути до відповідальності голову Господарського суду Києва за подачу неповних даних про майно, а також неправдивої декларації доброчесності. Судді закидають фіктивне розлучення, завдяки якому він зміг уникнити декларування сумнівно набутих квартир і автомобілів, записавши їх на “колишню” дружину, але при цьому продовжуючи спільне користування цим майном.

У НАЗК активістам відмовили у проведенні перевірки майнових декларацій, пославшись на воєнний стан. Тоді ЗМІ припустили, що відмова була мотивована зовнішнім тиском на НАЗК. Зокрема, сам Босий неодноразово хвалився прямими і частими контактами з заступниками голови Офісу Андрієм Смірновим і Олегом Татаровим. А фактичну залежність від рішень Офісу закидали НАЗК незалежні аудитори.

11 жовтня при розгляді скарги ГО “Народне коло” щодо декларації доброчесності судді (в ній суддя має відповідати на твердження щодо майна, родинних зв’язків, залученості до корупційних справ, конфлікту інтересів тощо) ВККС також вдалась до формальності аби не взяти заяву в роботу. Зокрема, послались на те, що повідомлення може стосуватись лише одного судді та окремо декларації родинних зв’язків судді або декларації доброчесності судді, поданої цим суддею”.

Автор матеріалу відзначає, що таке формулювання є маніпулятивним, адже в регламенті обов’язок подавати скаргу саме на одну декларацію прописаний розпливчасто. “До того ж, необхідно акцентувати, що в конкретному випадку скаргу було подано не на різні декларації, а лише на декларації доброчесності судді, які були їм подані впродовж декількох років. Обмеження такого об’єднання взагалі не міститься в регламенті”, – йдеться в дописі. “Сумнівно, що ГО буде оскаржувати таке рішення ВККС – простіше просто подати декілька окремих скарг на декларації судді за окремі роки і не залишити комісії інших варіантів, крім їх повноцінного розгляду.

На думку журналіста, обравши формальний, а не об’єктивний підхід до справи судді Босого, члени ВККС продемонстрували, що або не мають готового рішення (що може свідчити про розходження у поглядах як всередині “трійки”, так і в цілому в межах органу), або піддаються зовнішньому тиску.

“Якщо точиться дискусія – це демократичний процес, де кожен має право на свою думку, хоча у викладених раніше фактах відносно судді Босого важко не побачити очевидного: такий суддя має бути звільнений зі своєї посади за подачу неправдивих даних до декларації доброчесності… Якщо ж справедливе і виправдане рішення – як і у випадку з НАЗК – блокується чиновниками Офісу Президента – то тут ситуація набагато складніша. Адже це означає, що коло органів у різних гілках влади, які можуть функціонувати самостійно і за законом, без вказівки “боярського перста” – поступово звужується, а шанси реформувати по-справжньому судову систему задля перезавантаження її напередодні великого відновлення задля ефективної роботи із залучення інвестицій і захисту прав власності – стрімко зменшуються”, – пише Ділова столиця. Тож, на думку автора, друга спроба розгляду справи судді Босого по суті – буде не менш, а можливо навіть більш важливою, ніж перша.

Нагадаємо, Босий відомий тим, що у 2021 році був фігурантом “плівок Вовка”: тоді стало відомо, що ще в 2019 році голова Госпсуду Києва ходив до голови Окружного адмінсуду “радитися” про те, як вчинити з черговим позовом Ігоря Коломойського проти держави, в особі НБУ. “Правильне рішення” зекономило тоді олігарху 9 млрд грн, писали ЗМІ. Крім того, він розглядав скандальну справу про кредитні зобов’язання Київського метрополітену перед компаніями проросійського олігарха Павла Фукса. За рішенням судді, 2 гривні з кожного проїзду столичною підземкою ми віддаємо цьому підприємцеві, який проживає в Лондоні. Всього віддано близько 2 млрд грн.

Раніше президента закликали взяти на контроль справу голови Госпсуду Києва Босого.