Дискримінація за віком, ігнорування інфляції та зменшення соціальних виплат: що не так із законопроєктом про “економічний паспорт”
“Економічний паспорт” є не найкращою ідеєю підтримки молодих українців. Ця ідея в Україні може бути не настільки корисною, як у країнах з вільними фінансовими ресурсами в бюджеті, тому варто шукати альтернативні варіанти президентському законопроєкту.
Про це пише народна депутатка “Європейської Солідарності” Ніна Южаніна.
На першому у 2022 році засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розглядався законопроєкт президента України Володимира Зеленського “Про економічний паспорт” (№ 6394) та альтернативні до нього.
“Результат був прогнозований, оскільки цей законопроєкт визначено самим Президентом, як невідкладний. Тому і не здивувало рішення комітету рекомендувати прийняти в першому читанні саме президентський законопроєкт, адже переважна частина членів комітету — представники монобільшості”, – зазначила вона.
Южаніна зауважила, що на комітеті рішення про економічний паспорт законопроєкт прийняв за мінімальної необхідної кількості голосів – всього 17 депутатів проголосували за.
“Логіку реформ нинішньої влади зрозуміти не складно: чим безглуздіше, тим краще, чим далі від поточних економічних реалій, тим більше шансів на ухвалення таких ініціатив. Про справи політичні, а саме — намагання рятувати свій рейтинг популізмом, навіть зайве писати: “економічний паспорт” у виконанні влади навряд чи додасть їй балів” , –
Є значно нагальніші фінансові питання, які потрібно вирішити на вчора. Усі ми про них знаємо з життя й відчуваємо на власній кишені.
Тому Ніна Южаніна стала співавторкою альтернативного законопроєкту №6394-1, який передбачає максимально прозорий і безвитратний механізм забезпечення виплат грошей громадянам, яким виповниться 18 років.
До головних норм цього закону належать такі:
1. Кошти не повинні “лежати” й накопичуватися впродовж 14 років (з 2023 по 2037 рік). Інфляційні процеси, а в українських реаліях ще й корупційні фактори, ніхто не скасовував.
Тому кошти повинні виплачуватися щороку. Я пропоную здійснити першу виплату вже у 2024 році тим, кому виповниться 18, а не чекати, поки підростуть сьогоднішні малюки.
В основному законопроєкті перша виплата — аж у 2037 році.
2. Система повинна бути справедливою — кошти мають отримати якомога більше дітей.
Запропонована мною модель дасть можливість це зробити для дітей, які народилися, починаючи з 1 січня 2005 року, і вже у 2024 році свої 82 тисячі гривень зможуть отримати 422 919 осіб, у 2025-му — 95 тисяч гривень 457 287 осіб, у 2026 — 114 тисяч гривень 469 081 особа і далі по висхідній, а у 2037 році виплата на одну особу складе 638 тисяч гривень та перевищить запропоновану Зеленським суму.
“За президентським законопроєктом українські діти після досягнення повноліття отримають 625 тисяч гривень і лише ті, які народжені з 1 січня 2019 року. Щодо дат у коментарях люди обурено діляться “відкриттям”: виявляється, “тільки при Зеленському і сонце сходить, і діти народжуються”, – розповіла депутатка.
3. Кошти для фінансової підтримки майбутніх поколінь можуть формуватися не лише з рентної плати за користування українськими надрами, а й за рахунок інших надходжень, не заборонених законодавством, як то благодійних внесків та пожертвувань.
В основному законопроєкті — це рента за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, видобування нафти, природного газу та газового конденсату.
4. Адміністратором реєстру, відповідно до якого виплачуватимуться кошти, буде державне підприємство у складі Міністерства фінансів. Воно давно створене і супроводжує програмно-технічні комплекси бюджетних фінансових установ.
Жодного нового державного органу, на утримання якого витрачатимуться кошти платників податків, створювати не потрібно.
В основному законопроєкті передбачено створення Фонду майбутніх поколінь, фінансування якого та послуг компаній, що його обслуговуватимуть (в тому числі приватних), до 2037 року становитиме майже 35 мільярдів гривень.
“При цьому я застерігаю: реалізація проєкту можлива лише за умови наявності в державному бюджеті України значних вільних фінансових ресурсів”, – додала Южаніна.
Однак в Україні кошти, які згідно з президентським законопроєктом буде спрямовано у Фонд майбутніх поколінь, заберуть із загального фонду держбюджету, а це — чималі ризики, зокрема, зменшення соціальних виплат: від 35 мільярдів гривень у 2023 році до 200 мільярдів гривень у 2037 році.
Загалом ініціатива “економічного паспорту” отримала від експертів переважно критичні відгуки, адже пов’язана з дискримінацією дітей за віковою ознакою, необхідністю компенсації коштів, що вилучаються з держбюджету на тривалий час, незахищеністю довгострокових внесків до фонду від інфляції.
Відомою що наступного тижня Верховна Рада відновить роботу в пленарному режимі, і одне з перших питань, яке може стояти на порядку денному, — законопроєкти про “економічний паспорт”.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський вніс в Раду законопроєкт про економічний паспорт українця, що передбачає, створення “Фонду майбутніх поколінь”.
Раніше Южаніна спрогнозувала, що “економічний паспорт” може призвести до скорочення соціальних виплат.
Крім того, експерти громадської організації “Європейський інститут” переконують, що теперішній стан української економіки свідчить про неефективність чинної влади, пандемія коронавірусу лише загострила наявні проблеми.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.