Шлях до енергетичної незалежності України — ринкова ціна на газ — Бойко
Напередодні виборчої кампанії все більше політиків обіцяють знизити ціну для населення вдвічі, а то й у чотири рази.
Українців переконують, що український газ власного видобутку нібито можна постачати за собівартістю. При цьому політики “забувають” повідомити виборців, що видобуток газу — комерційна діяльність, а не благодійність. У газодобувній сфері працюють тисячі людей, яким потрібно платити зарплату, а газодобувним підприємствам — купувати обладнання, працювати за сучасними технологіями, врешті-решт, отримувати прибуток, у чому й полягає суть підприємницької діяльності. Крім того, одна з важливих складових ціни на газ — податки, на які потім будуються школи, лікарні, дороги тощо.
Важливо розуміти, що формування ринкової ціни на газ власного видобутку забезпечить Україні енергетичну незалежність від країни-агресора РФ та викоренить корупцію у нафтогазовій сфері.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю PRM.UA розповіла заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталія Бойко.
– Продаж населенню газу українського видобутку за ціною, нижчою за ринкову: які наслідки для “Нафтогазу” та української економіки?
Єдиний справедливий і прозорий механізм ціноутворення — ринковий. Повна вартість газу все одно має бути сплачена. “Ручне управління” ціною створює поле для корупції, етапи “повної непрозорості” — вже були в історії незалежної України, наслідки для економіки нам відомі. На сьогодні, пріоритет уряду — це формування усіх передумов для повноцінного запуску ринку. Завданням є також унеможливити маніпулювання обсягами спожитого газу різними категоріями, мова іде як про побутових споживачів, так і тепловиків, комерційних споживачів. Такого роду маніпуляції більше 25 років витягували з держбюджету мільярди гривень. “Нафтогаз” багато років був найбільшою “чорною дірою” українського бюджету, джерелом неймовірного збагачення тих, хто “сидів на трубі”. Ринкове ціноутворення — це шлях до знищення корупційних схем.
– Навіть незначне і поступове формування ринкової ціни на газ найгостріше відчувають на собі незаможні українці. Які заходи передбачені для підтримки цієї верстви населення?
Уряд має всі механізми для ефективного захисту вразливих категорій населення від значного навантаження на сімейний бюджет — держава захистить вразливих споживачів. Два аспекти: стимулювання заходів з енергоефективності та адресні монетизовані субсидії тим родинам, які їх дійсно потребують. Вже з 1 січня 2019 року в Україні планують почати монетизацію житлових субсидій для населення, вона триватиме у три етапи, так у жовтні 2019 відбудеться третій етап і повний перехід на монетизацію.
– Окрім викоренення корупції у газовій сфері, які ще переваги несе вихід на ринкову ціну блакитного палива?
Вільний ринок дозволить збільшувати власний видобуток газу. Сьогодні в Україні видобувається близько 20 млрд куб метрів газу, з них біля 16,5 млрд куб метрів газу видобувають державні компанії, решта — приватні інвестори. Інший аспект — розвиток власного видобутку. Потрібно залучати значні інвестиції, це й залучення приватних інвесторів та подальше нарощення власного видобутку державною компанією “УкрГазВидобування”. Прозорі ринкові правила, отримання нових ліцензій, подальше провадження передбачуваної політики, активізація механізму Угод про розподіл продукції. Це наш шлях досягнення енергетичної незалежності.
– Складова ціни газу українського видобутку для населення: яка частка податків закладена в ціну?
Якщо зовсім коротко, то частка податків в ціні газу для населення становить приблизно — 65%. Це рента (20%), ПДВ (14%), податок на прибуток, акциз та дивіденди. Фактично податки, які платить державна компанія “УкрГазВидобування” — це сума, що згодом повертається населенню у вигляді субсидій. Хоча, якщо брати всі виплати групи “Нафтогаз” до бюджету, то вони перевищують суму виплати урядом субсидій для українців (за 2017 рік 109,9 млрд грн проти 52 млрд грн відповідно). Коли ми мали “дешевий газ”, колосальні суми йшли з держскарбниці для покриття дефіциту “Нафтогазу” і різного роду “вибіркового непрямого дотування”. Уряд змінив цю ситуацію. Тільки у 2014 році “дешевий газ” у вигляді покриття дефіциту “Нафтогазу” коштував нам 96,6 млрд грн з державного бюджету. Не кажучи про ті геополітичні й безпекові наслідки, які стали наслідком, зокрема й непродуманої енергетичної політики в період до Революції Гідності. Росія використовує газ, як чіткий важіль для маніпуляцій, як зброю — це енергетична війна. “Дешевий газ” коштує надто дорого в підсумку.
Нагадаємо, Нацкомісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг заборонила операторам газорозподільчих мереж проводити донарахування у комунальних платіжках.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.