“Одномісячне головування Швейцарії дасть змогу їй зосередитися на своїх тематичних пріоритетах на 2023–2024 роки та дати поштовх роботі Ради Безпеки”, — зазначили в МЗС Швейцарії.
Голова департаменту закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс на початку травня проведе дебати на тему розбудови сталого миру.
Президент країни Ален Берсе наприкінці місяця головуватиме на дебатах про цивільний захист населення.
Також швейцарці проведуть захід, присвячений 75-річчю миротворчій діяльності Радбезу. У 1948 році Рада безпеки скерувала свою першу миротворчу місію UNTSO для підтримання режиму припинення вогню на Близькому Сході.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця розповів, що це головування буде викликом для Швейцарії, з огляду на її позицію нейтралітету.
“Швейцарія вперше в історії “подалася і була обрана до Ради Безпеки, де має ледве не щодня заявляти про свою позицію зі складних глобальних питань, це потужний виклик для уряду”, – сказав він.
Відомо, що до складу Радбезу ООН входять пʼять постійних членів, зокрема Росія, Велика Британія, Франція, США та Китай, які мають право вето, а також 10 країн-членів на ротаційній основі.
Радбез розглядає та ухвалює рішення з питань безпеки, яких зобовʼязані дотримуватися інші члени ООН. Рік тому, 24 лютого 2022 року, Росія вчинила повномасштабний напад на Україну саме під час засідання ООН. За рік великої війни члени Радбезу так і не спромоглися виключити Росію зі складу організації, ба більше — не позбавили її можливості головування. Водночас Росія, як постійний член Ради безпеки ООН, має право вето щодо будь-яких її рішень.
Головування в Радбезі змінюється щомісяця порядком англійського алфавіту.
Як відомо, РФ у квітні головує в Раді безпеки ООН. Однак США не видали російській делегації віз для відвідування країни, а також відмовили у дозволі на прибуття спеціального літака очільника МЗС Сергія Лаврова.
Нагадаємо, Франція виступила за реформування Радбезу ООН за наслідками війни РФ проти України. Частиною глобальних змін, що відбудуться у світі за наслідками російської агресії проти України, мають стати зусилля з реформування Ради безпеки ООН, один із постійних членів якої розпочав війну, – вважає президент Франції Еммануель Макрон.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган також визнав потребу у комплексній реформі Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН), яка за його словами є “нагальною”.
Крім того, повноважний посол Японії в Україні Кунінорі Мацуди заявив, що війна, яку розпочала Росія проти України свідчить про те, що Раду безпеки ООН потрібно реформувати.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.