Сім “мирних планів” для України: що пропонують Києву для початку переговорів з Москвою

На тлі військової агресії Російської Федерації проти України з’являється все більше мирних ініціатив щодо припинення цієї війни. До спроб встановити мир нещодавно долучилася низка країн Африки на чолі з Південно-Африканською республікою. Незабаром президент цієї країни Сиріл Рамафоса презентує його Володимиру Зеленському під час візиту до Києва.

І хоча влада України долучається до обговорення більшості таких пропозицій, офіційний Київ, як і його основні західні союзники, наголошують на тому, що врегулювання конфлікту все ж таки має відбуватися на основі української “формули миру”.

“Прямий” наводить перелік усіх мирних планів, які пропонувались Україні для припинення російської військової агресії.

Білорусь

Ця країна стала першим майданчиком для переговорів з Росією. Вони почались ще 27 лютого 2023 року – на кордоні у районі Припяті. Далі відбулось ще дві зустрічі – 3 і 7 березня, але вони закінчились безрезультативно й згодом були перенесені до Стамбула.

Неодноразово змінювалась й позиція самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо російського вторгнення. Якщо спочатку він звинувачував Київ у підготовці нападу та визнавав участь Білорусі у нападі на Україну, то згодом заперечив будь-яку причетність до цього.

27 лютого 2023 Олександр Лукашенко заявив, що зараз склалася унікальна ситуація, коли можна закінчити війну. Для цього, на його думку, Київ має погодитися на мир із Москвою без попередніх умов.

31 березня 2023 року білоруський лідер запропонував припинити бойові дії в Україні та оголосити перемир’я без права переміщення військ з обох сторін.

7 квітня 2023 року білоруський диктатор заявив, що хоче брати участь у переговорах щодо мирного врегулювання війни в Україні. “Не може бути переговорів без участі Білорусі. Ми виходимо не з того, що нас в один кошик занурили з Росією. Ні. Ми виходимо з того, що ця війна – за парканом нашої країни. І вона серйозно впливає на ситуацію в Білорусі. Тому жодних сепаратних за спиною Білорусі домовленостей не може бути”, – заявив Лукашенко.

Туреччина

Ця країна стала другим майданчиком, де відбулись переговори України та Росії щодо укладення миру, вони тривали з 10 по 30 березня 2022 року у Стамбулі. Попри готовність Києва в той час піти на поступки, вони також завершились безрезультатно.

Позиція офіційної Анкари полягала у тому, що ані Росія, ані Україна не зможуть отримати перемогу на полі бою, тому війну слід завершити шляхом переговорів на рівні президентів України та Росії, які мають відбутись на території Туреччини. Проте усі зусилля президента Туреччини країни Реджепа Ердогана щодо організації зустрічі Володимира Зеленського з Володимиром Путіним завершились безрезультатно, так само, як і його спроба стати посередником роль у ситуації з окупованою Запорізькою АЕС.

Слід зазначити, що Реджеп Ердоган досить скептично ставиться до інших миротворчих ініціатив та візій завершення війни, зокрема, він звинуватив країни Заходу у розпалюванні війни. “На жаль, Захід займався лише провокаціями й не зміг докласти зусиль, щоб стати посередником в українсько-російській війні”, – заявив Ердоган 26 грудня 2022 року.

У січні 2023 року Туреччина закликала Росію до одностороннього припинення вогню, щоб підштовхнути Україну до мирних переговорів.

Але вже у квітні 20203 року Туреччина запропонувала новий “мирний план”. Спікер президента Туреччини Реджепа Ердогана Ібрагім Калин заявив, що довгостроковий мир між Україною та Росією нібито можливий лише за умови нової масштабної угоди Москви та західних країн. Щоб досягти такої угоди Туреччина запропонувала “припинити кровопролиття та вести переговори три-п’ять років”.

Італія

У травні 2022 року стало відомо про “мирний план” Італії, який за ім’ям прем’єр-міністра країни Маріо Драгі отримав назву “план Драгі”. Документ передбачав фактичну відмову України від Криму та Донбасу, хоча за цими окупованими територіями формально зберігався український суверенітет.

План пропонує такі чотири етапи припинення війни:

– припинення вогню в Україні та демілітаризація лінії фронту під наглядом ООН;
– переговори про статус України, які передбачають вступ країни до ЄС, але неприєднання до НАТО;
– двостороння угода між Україною та Росією щодо Криму та Донбасу: влада Італії пропонує, аби “спірні території” мали повну автономію із правом самостійно забезпечувати свою безпеку, але при цьому суверенітет над регіонами належав би Києву;
-укладання багатосторонньої угоди про мир та безпеку в Європі, яка охоплюватиме питання роззброєння та контролю над озброєннями, запобігання конфліктам та заходи зміцнення довіри.

Після цього має відбутися виведення російських військ з території України.

Крім того, Рим пропонував створити міжнародну групу, яка стежитиме за дотриманням цього плану (серед них могли б бути Італія, Франція, Німеччина, Туреччина, США, Китай, Канада, Велика Британія, Польща та Ізраїль) та залучити до цього процесу Євросоюз, ООН та інші міжнародні організації.

За інформацією ЗМІ, лідери Франції, Італії та Німеччини збирались переконати Володимира Зеленського прийняти “план Драгі” під час візиту до України 17 червня 2022 року, але після відвідин деокупованих Бучі та Ірпеня, зрозуміли, що Україна вже не може піти ні на які поступки Росії.

Китай

Китайська Народна Республіка, попри декларативні заяви про свій нейтралітет, фактично виступає союзником Росії у її війні з Україною, допомагаючи Москві обходити санкції та надаючи їй дипломатичну підтримку. Офіційний Пекін також до останнього часу відмовлявся засуджувати повномасштабне вторгнення військ РФ в Україну. Хоча 1 травня 2023 року делегація Китаю підтримала резолюцію ООН, в якій засуджується військова агресія РФ, згодом пролунала офіційна заява, що КНР не вважає Росію агресором.

Втім, одночасно Китай не легітимність приєднання до Росії окупованого Криму та інших захоплених російськими військами територій України.

Втім, 18 лютого 2023 року представник Китаю на Мюнхенській конференції з безпеки заявив про “план мирного врегулювання війни в Україні з урахуванням поваги до суверенітету всіх країн”.

24 лютого 2023 року Китай оприлюднив свій мирний план з 12 пунктів:

– повага до суверенітету всіх країн – підтримка суверенітету та цілісності всіх країн незалежно від їхнього розміру та багатства;
– відмова від менталітету Холодної війни. На думку Пекіна, “безпека однієї країни не повинна досягатися за рахунок інших, безпека регіону не повинна досягатися зміцненням чи розширенням військових блоків”, запобігання конфронтації блоків;
– припинення вогню між Росією та Україною;
– відновлення мирних перемовин;
– вирішення гуманітарної кризи. Країни мають підтримати ООН у виконанні координаційної ролі в спрямуванні гуманітарної допомоги в зони конфлікту, сторони мають відмовитися від “політизації гуманітарних питань”;
– захист цивільних і в’язнів війни. Заклик суворо дотримуватись міжнародного гуманітарного права, уникати нападів на цивільних або цивільні об’єкти, захищати жінок, дітей та інших жертв конфлікту, поважати права військовополонених. Китай підтримує обмін полоненими між Україною та Росією;
– забезпечення безпеки АЕС. Китай виступає проти збройних нападів на АЕС і підтримує МАГАТЕ у сприянні безпеки мирних атомних об’єктів;
– зменшення стратегічних ризиків. Китай виступає проти загрози або використання ядерної зброї, проти розробки чи використання хімічної та біологічної зброї;
– забезпечення експорту зерна. Китай виступає за функціонування Чорноморського зернового коридору;
– припинення односторонніх санкцій. Китай вимагає припинити “зловживання санкціями”, які не є схваленими Радою Безпеки ООН – а тільки такі санкції і запроваджені проти Росії, оскільки Москва у Радбезі завжди може накласти вето на санкції, які намагаються запровадити проти неї;
– збереження безпеки промисловості та ланцюжків постачання. Китай закликає “протистояти використанню світової економіки як інструменту чи зброї в політичних цілях”, спільно сприяти пом’якшенню економічних наслідків;
– сприяння післявоєнному відновленню. Китай готовий долучитися.

Загалом цей “мирний план” фактично пропонує початок переговорів без виведення російських військ, ігнорує питання повоєнних кордонів, натякає припинення постачання зброї Україні та оголошення її нейтралітету, передбачає прямі переговори Києва та Москви та скасування санкцій проти Росії.

Тож не дивно, що ці пропозиції КНР не викликали захвату у західних союзників України.

Президент США Джо Байден заявив, що “мирний план” Китаю щодо війни в Україні вигідний лише Росії, а його радник з національної безпеки Джейк Салліван наголосив на тому, що задля закінчення війни Росія повинна просто вивести військ з української території.

Засудили цей мирний план й лідери Євросоюзу та генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг.

Схвально до китайського плану поставились лише в Угорщині, яка вирядила свого міністра закордонних справ до Пекіна для його обговорення, та у Франції – президент Еммануель Макрон назвав пропозиції Китаю “гарною справою” й такими, що можуть змусити Кремль “зупинити агресію як попередню умову для переговорів”.

Українська влада обережно поставилася до мирних ініціатив Китаю.

Володимир Зеленський допустив, що Україна готова обговорювати окремі пункти мирного плану Китаю, насамперед ті, де йдеться про територіальну цілісність та ядерну безпеку. Також він зазначив, що інтерес Китаю до війни в Україні, що виходить за рамки звичного “нейтралітету”, вже є хорошим знаком.

Вчора, 17 травня, в Україну для обговорення китайських пропозицій прибув спеціальний представник уряду КНР з євразійських справ Лі Хуей.

Франція

Президент Франції Еммануель Макрон має особливу думку щодо встановлення миру в Україні, яка дещо відрізняється від офіційної позиції Заходу.

Так, на початку вторгнення російських військ французький лідер пропонував Володимиру Зеленському поступитись часткою суверенітету й територій задля укладення миру з Росією. Крім того, Макрон закликав не принижувати Росію після закінчення війни з Україною.

19 квітня 2023 року стало відомо про так званий “план Макрона”, який передбачає початок мирних переговорів за посередництва Китаю. Президент Франції навіть провів консультації з Сі Цзінпіном під час візиту до КНР.

“План Макрона” передбачає створення міжнародної структури, яку можна було б використати як основу для майбутніх переговорів. Вони, як сподіваються у Парижі, можуть початись вже влітку 2023 року.

Втім у Єлисейському палаці стверджують, що всі союзники знають про “мирний план” Франції, а можливі переговори мають базуватися на міжнародному праві та повазі до суверенітету України.

Водночас сам Макрон неодноразово заявляв, що підтримує пропоновану президентом Зеленським “формулу миру”, яка передбачає насамперед повне виведення російських військ з усієї української території, включно з Кримом.

Бразилія

16 квітня 2023 року після візиту до Китаю та переговорів з Сі Цзінпіном своє бачення встановлення миру в Україні запропонував президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва.

Він закликав до створення аналогу “Великої двадцятки” за участю країн Латинської Америки, Китаю та Об’єднаних Арабських Еміратів. Ця організація, за задумом бразильського президента, мала б стати посередником між РФ та Україною.

“Я говорив із еміратським шейхом Мохаммедом бен Заїдом аль Нагаяном про війну. Я говорив із главою Китаю Сі Цзіньпіном про мир. І я думаю, що ми знаходимо людей, які вважають за краще говорити про мир, а не про війну. Я думаю, ми досягнемо успіху”, – заявив Лула да Сілва.

Втім, “мирний план” Бразилії передбачає, що Україна має відмовитись від Криму на користь Росії, а також покладає провину за розв’язання війни не тільки на Москву, а й на Київ та його західних союзників – насамперед на США.

Ініціативу президента Бразилії серед західних лідерів привітав лише президент Франції Еммануель Макрон.

Хоча офіційний Київ відкинув можливість відмови від будь-якої частини території України, Володимир Зеленський все ж зустрівся з радником президента Бразилії Селсо Аморімом, який прибув до Києва для презентації “мирного плану”. Перед цим Селсо Аморім відвідав Росію, де провів низку зустрічей з керівництвом цієї країни.

Південно-Африканська Республіка

16 травня 20223 року з мирними ініціативами виступив президент ПАР Сіріл Рамафоса, який представляє консолідоване бачення припинення війни в Україні від низки африканських країн, серед яких – Замбія, Сенегал, Конго, Уганда, Єгипет.

За його словами, президенти Росії та України вже погодилися прийняти делегацію від країн Африки для обговорення “мирного врегулювання” війни.

Президент ПАР також підкреслив, що війна, яку розв’язала Росія проти України, вплинула на життя багатьох африканців щодо продовольчої безпеки. Адже зросли ціни на добрива, зернові культури, паливо тощо. “Головними для наших дискусій є зусилля щодо мирного вирішення руйнівного конфлікту в Україні, його ціна для людських життів і вплив на африканський континент”,– заявив Сиріл Рамафоса.

Він також стверджує, що ПАР є нейтральною країною та не підтримує жодну зі сторін у війні Росії проти України. Але, зважаючи на голосування в ООН, де делегація Південної Африки, утримується під час голосування з осудом російської агресії проти України, скидається на те, що ПАР досі є близьким союзником РФ. Об’єднує ці дві країни й участь у міждержавній організації БРІКС.

Прессекретар президента України Сергій Никифоров заявив, що Володимир Зеленський готовий прийняти африканську делегацію у Києві, вислухати їхні пропозиції, розповісти про українську “формулу миру” та запросити приєднатися до її реалізації. Заступник голови Офісу президента України Ігор Жовква, уточнив що Україна готова вислухати пропозиції африканських лідерів, але єдиним планом є і буде український.

Відреагували й на ініціативу африканських країн й у США – Білий дім готовий підтримати ініціативи щодо мирного врегулювання вторгнення війни в Україну від інших країн, якщо їх схвалить українська сторона.

Україна

Позиція України щодо переговорів про мир з РФ з плином військової агресії неодноразово змінювалась.

Так, у розпал наступу російських військ з 10 по 30 березня 2022 року у Стамбулі відбулось три раунди переговорів щодо підписання миру з Росією. Тоді українська сторона була згодна обговорювати оголошення нейтрального статусу України та відмову від вступу до НАТО. Крім того, передбачалось на 15 років заморозити питання про статус Криму та отримання Україно гарантій безпеки від низки провідних країн світу. Втім, такі поступки тоді не влаштували Москву й перемовини закінчились нічим.

Згодом Володимир Зеленський неодноразово заявляв про готовність до конструктивних переговорів з РФ, доки 27 вересня 2022 року не попередив Росію, що анексія нових територій закриє будь-яку можливість переговорів. 30 вересня після “приєднання” до РФ Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей президент України відмовився від контактів з чинним керівництвом Росії. 4 жовтня Зеленський ухвалив рішення РНБО, яким заборонив проведення переговорів Володимиром Путіним.

15 листопада 2022 року на саміті G20 Володимир Зеленський оголосив українську “формулу миру”.

Вона містить такі пункти:

– радіаційна та ядерна безпека – виведення російських військ з Запорізької АЕС, передача її під контроль МАГАТЕ, припинення погроз ядерною зброєю;
– продовольча безпека – зробити зерновий коридор з України постійно діючим, розширення його на порти Миколаївської області, приєднання країн світу до ініціативи Grain from Ukraine для постачання зерна в країни Африки та Азії, які зіштовхнулися з продовольчою кризою;
– енергетична безпека – отримання Україною засобів ППО для захисту енергетичної інфраструктури, допомога у її відновленні, обмеження цін на російські енергоносії;
– звільнення всіх полонених та депортованих. Полонених мають звільнити за формулою “всіх на всіх”, Росія також має повернути всіх депортованих, зокрема, дітей;
– відновлення територіальної цілісності та світового порядку. Росія має підтвердити територіальну цілісність України в її кордонах 1991 року;
– виведення російських військ з усієї території України, припинення бойових дій, відновлення українського контролю над кордоном;
– правосуддя. Україна закликає світову спільноту створити спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії, механізм відшкодування збитків за рахунок російських активів;
– протидія екоциду. Росія має відшкодувати всі збитки, завдані українській природі – спалені ліси, забруднені хімічними речовинами та боєприпасами землі, затоплені вугільні шахти;
– недопущення нового нападу. Україна вимагає безпекові гарантії і розробку превентивних заходів, які запобігатимуть наступним російським нападам;
– завершення війни спеціальним договором.

23 лютого 2023 року на надзвичайній сесії Генасамблеї ООН за резолюцію з українською “формулою миру” проголосувала 141 держава, ще 32 утримались під час голосування (зокрема Іран, Казахстан, Китай, ПАР), а сім країн виступили проти – Білорусь, КНДР, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Росія і Сирія.

17 травня 2023 року 46 керівників держав і урядів на саміті Ради Європи підписали декларацію з підтримкою “формули миру” України.

Наразі принципи закладені у ній вважаються відправною точкою для припинення російської агресії проти України.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.