Софія Київська, Митрополит Галльський та майбутня церква: як відбуватиметься Об’єднавчий Собор

У суботу, 15 грудня, відбудеться історична, у всіх розуміннях, подія – Об’єднавчий собор православних церков. Саме на ньому затвердять статут майбутньої Української помісної православної церкви та оберуть її предстоятеля. 

Про те, як відбуватиметься Собор у матеріалі “Прямого”.

Софія Київська

Проводитиметься Об’єднавчий Собор в Софіївському соборі, що є важливою історичною традицією. Саме в Софіївському соборі 1051 року був висвячений перший київський митрополит Іларіон. Саме з праці Іларіона “Слово про закон і благодать” можна вважати початок обґрунтування незалежності української церкви.

Також, у Софії 1921 року було висвячено протоєрея Василія Липківського на Митрополита Київського і всієї України УАПЦ.

Тепер нового українського митрополита висвячуватимуть також в Софіївському соборі.

Митрополит Еммануїл

Проводитиме Собор 60-річний Митрополит Галльський Еммануїл (Адамкіс). Митрополит 1985 року отримав диплом магістра перспективних досліджень Університету Сорбонни. Того ж року розпочав службу в Бельгійські митрополії. Остання посада, яку займав Еммануїл – це місцеблюститель Західноєвропейського екзархату російських парафій. Митрополит уже бував в Україні й знайомий з місцевими православними ієрархами.

Так, у липні 2013 року Емануїл очолював делегацію Константинопольського патріархату на святкуваннях 1025-річчя хрещення Русі. Уже через рік він проводив інтронізації новообраного предстоятеля УПЦ митрополита Онуфрія в Києві. Однак участі у спільному богослужінні не взяв. За однією з версій. йому не сподобалось, надане йому місцем серед ієрархів.

Архієрейський чи Помісний?

Згідно з опублікованим митрополитом УПЦ МП Олександром Драбинком запрошення патріарху Онуфрію кожен запрошений ієрарх може взяти з собою одного священнослужителя й одного ченця чи мирянина.

Тобто Об’єднавчий собор буде помісним, тобто таким, який охоплюватиме “весь православний народ”. Такий формат Собору проводиться для того, щоб максимально легалізувати новостворену церкву в очах православного світу.

Однак, в Українській православній церкві Київського патріархату виступають за проведення архієрейського формату Собору, тобто коли право голосу мають лише єпископи.

На Соборі кожен матиме змогу запропонувати свою кандидатуру в предстоятелі новоствореної церкви. Після формування бюлетеня, буде проголосований перший етап виборів. Після першого етапу, оберуть трьох найімовірніших кандидатів на пост предстоятеля новоствореної церкви.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кількість ієрархів УПЦ МП на Об’єднавчому Соборі буде достатньою – митрополит

У другому турі одного з трьох кандидатів обиратимуть уже лише єпископи. Також вони затвердять статут новоствореної церкви, який повинен відповідати Апостольському праву та враховувати рекомендації Вселенського патріарха Варфоломія.

За приблизними оцінками, взяти участь в Соборі збираються понад 40 архієреїв УПЦ КП і 14 – від УАПЦ. Скільки прийде єпископів від УПЦ МП – невідомо.

В ексклюзивному коментарі “Прямому” відомий релігієзнавець, доктор філософських наук, професор Юрій Чорноморець розповів, що “близько 20 осіб ніколи не долучаться до цієї єдиної помісної церкви. А вся решта відкрита до діалогу. І насправді, якщо буде обраний молодий, якийсь конструктивний предстоятель, це може бути дуже швидкий процес. Так само, як ви пам’ятаєте, Комуністична партія розвалилася, так може розвалитися і Московський патріархат в Україні”

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Симеон і Сафроній: що відомо про митрополитів, які пішли геть від Москви

Після обрання Митрополит Київський відправиться з візитом до Константинополя і після низки церковних умовностей (наприклад проведення спільного співслужіння) отримає Томос (грамоту) на автокефалію Української церкви.

Що ж буде після Собору?

Згідно з запропонованим Константинополем статутом, у Києві буде відновлена митрополія Вселенського патріархату. Зазначимо, що православні автокефальні церкви бувають трьох форматів: патріархати, митрополії та архієпископії. Водночас в незалежності від формату вони є рівноправними.

Так для прикладу митрополіями є Чеська та Польська церкви, а архієпископіями – Кіпрська та Албанська. Статус патріархату зразу Томосом востаннє видавали 200 років назад. Для прикладу Румунська та Болгарська церква у першопочатковому томосі були також митрополіями й лише згодом їх предстоятелі отримали статус патріархів.

Українська церква, скоріше всього отримає статус патріархату, після того, як більшість українських православних парафій об’єднають в лоні однієї церкви. На практиці, цей етап займе не більше п’яти років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від хрещення і до томоса: етапи становлення української церкви

Однак Вселенський патріархат відтепер виступатиме вищою інстанцією у спорах українських єпископів. Це регламентується рішенням IV Вселенського (Халкідонського) собору 451 року. У диптиху Українська церква скоріше всього займе 15 місце. Наразі існує 14 автокефальних церков, Київська митрополія стане 15 автокефальною церквою. Саме тому її місце у диптиху буде 15.

Константинополь пропонує українській церкві називатись Автокефальна православна церква в Україні, однак в середині країни може функціонувати інша назва, наприклад Українська православна церква.

Миро Україна отримуватиме від Константиполя, що варіння миро колись була принципова позиція в церквах. Це для прикладу була головна причина розриву з Константинополем Румунської церкви. Однак зараз вона носить виключно номінально-традиційний характер. Зокрема, миро від Константинополя отримують такі древні церкви, як Єрусалимська, Елладська, Кіпрська автокефалії.

Нагадаємо, Ростислав Павленко повідомив, що Об’єднавчий собор, на якому буде створено Українську православну автокефальну церкву, може тривати від кількох годин до кількох днів.

Раніше “Прямий” повідомляв, що Об’єднавчий Собор в Україні пройде 15 грудня 2018 року. 

Нагадаємо, архієрейський синод Вселенського патріархату ухвалив текст Томосу про надання автокефалії українській православній церкві.

Раніше про процедуру ухвалення Томосу і отримання українським православ’ям автокефалії в інтерв’ю “Прямому” розповів радник президента Ростислав Павленко.

Нагадаємо, помічник Варфоломія повідомив, що найскладнішим було рішення про автокефалію для УПЦ, а Томос – це другий і не такий важкий крок.

27 листопада радник президента України Ростислав Павленко і Вселенський патріарх Варфоломій обговорили остаточні кроки до надання Томосу про автокефалію Православній церкві в Україні відповідно до вже ухвалених рішень Синоду.

3 листопада президент України Петро Порошенко та Вселенський патріарх Варфоломій підписали історичну угоду про створення незалежної Української православної церкви.

18 жовтня Верховна рада України підтримала в першому читанні за основу і в цілому законопроект №9208 про передачу Андріївської церкви Константинополю.

17 жовтня президент України Петро Порошенко подав до Верховної Ради законопроект про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника “Софія Київська”.

Петро Порошенко наголосив, що влада в Україні чітко поділяє принцип невтручання держави в церковну діяльність. Глава держави підкреслив, що особливо це стосується іноземної держави, втручання якої постійно відбувалося останні роки.

Раніше Філарет в інтерв’ю “Прямому” повідомляв, що Україна отримає Томос про автокефалію не пізніше грудня.

Також читайте повне інтерв’ю “Прямому” Філарета, патріарха Київського і всієї Русі-України.

Підготував Ігор Кромф

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.