Страх та ненависть Дикого Поля: огляд на козацький комікс-детектив “Максим Оса”
Козаки – це вічний простір для творення українських історій. Від ілюстрацій Базилевича до “Енеїди” Котляревського до комп’ютерної стратегії, яка виростила покоління геймерів. Сюди ж можна віднести графічний роман українського автора Ігоря Баранька “Максим Оса”, який став багато в чому універсальною історією про козацтво.
Історія видання цього мальопису така ж динамічна і непроста, як його сюжет. Комікс українського автора побудований на твердому українському ґрунті виходить вперше французькою мовою в Бельгії. Пізніше його видають в Україні російською, розуміють, що це геть не серйозна розмова і потім перевидають українською, і от врешті-решт у 2020 році львівське видавництво UA Comix за підтримки київського видавництва Red Room Comix таки робить “велике повернення” легендарного українського мальопису на Батьківщину.
“Максим Оса” – це історія про козаків, якою хочеться пишатись. Баранько спершу подає нам мальопис, який нагадує оповідання Квітки-Основ’яненка чи Гоголя, де козак п’є горілочку за тужливу доленьку, а навколо розкривається світ магічного реалізму Подніпров’я з його відьмами, вовкулаками та прокляттями. Однак, чим глибше занурюєшся в сюжет, тим більше розумієш, що читаєш не чергову містичну байку, а гостросюжетний детектив, де головний герой – козак Максим Оса все більше нагадує Еркюля Пуаро, якого виростили на Січі. Однак визначити який жанр в “Максима Оси” складно, адже тут є і детективна складова з дедукцією, і історичний екшн з шабельними дуелями, і містика з притаманною українською демонологією, і багато гумору, і навіть трохи еротики. При цьому міцний ґрунт української традиційної культури в мальописі зберігається, однак поданий він так, що мальопис зрозумілий без додаткових пояснень читачу у будь-якій частині світу.
Історія Максима Оси – це вестерн, де замість Дикого Заходу – Дике Поле, а головний герой – це український відчайдух, який достатньо хоробрий, в міру нахабний, верткий на язик та з гострим розумом. Персонаж, який може відкривати двері з ноги, а може й вдаватись в складні дедуктивні роздуми. Вміє битись на шаблях, але не сторониться оковитою та компанії самотніх жінок. Курить люльку та береже свої шикарні вуса.
За саспенс в коміксі відповідає авторський стиль малюнку Баранька. Використовуючи чорно-білу колористику та нарисні лінії – вдається відтворити стилістику лубка та офорта часів Гетьманщини. Однак велика кількість деталізації, особливо в інтер’єрі, нагадує, що це все ж не офорт XVII століття, а сучасний графічний роман.
Оновлений переклад (з російської) здійснювала Олена Лісевич, яка вже перекладала “Орду” Баранька для Vovkulaka. Як завжди переклади Лісевич луплять прямо в серденько. Легкість читання та закручені словечка, що викликають посмішку – все це перекладацька майстерність “матері україномовного Геллбоя” та “фюрерині войовничних Білок”.
Читайте також: Геніальність українського постмодернізму: огляд на “Орду” Ігоря Баранька
Колись нині покійний культовий письменник Олесь Ульяненко говорив про те, що необхідно зняти “нормальний бойовик про козаків” , як це роблять японців про самураїв. Екранізація “Максима Оси”, яка стала нерушимим довгобудом в хвилю нову хвилю українського кіно, однозначно могла підвести жирну лінію під питанням, як має виглядати якісна і захоплююча кінематографічна історія про козаків, щоб від неї не тхнуло старим кожухом. Але поки екранізація знаходиться радше у світі ідей, ніж речей, лишається перечитувати вже класику українського мальопису і сподіватись, що колись ми побачимо її і на екранах.
Читайте також: Патріотичний мальопис “з м’ясом”: огляд на комікс “Кобзар”
В сухому залишку, “Максим Оса” – це видатний український графічний роман, який зумів зміксувати українську містику, класичний детектив, історичні наративи, гумор та еротику та закласти все це в дуже стильну візуалку, яка нагадує часи славної Гетьманщини. При цьому комікс не відривається від традиційного грунту, а прямо парує українськими сенсами, як смачно зготований борщ. Однозначно цей твір мав би вивчатись в шкільній програмі поруч з Котляревським та Гоголем.
Спеціально для Прямого Ігор Кромф
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.