Світ після 2 серпня: можливі наслідки розірвання ракетного договору між США та Росією
usa x russia
Після того як припинив дію договір між Росією та США про ліквідацію ракет середньої і малої дальності світ опинився перед загрозою нової гонки озброєнь між двома ядерними державами.
Детальніше про можливі наслідки для України та світу у матеріалі “Прямого”.
Хоча у Євросоюзі виказували занепокоєння з приводу розірвання договору, порушення Росією угоди й небажання визнавати свою провину призвели до перспективи повернення до стану холодної війни між РФ та США.
Не дивлячись на стурбованість у Європі прямо вказують на дії РФ як причину розірвання ДРСМД. Так, Польща відкрито підтримала розірвання договору Вашингтоном. Така позиція може бути пояснена домінуванням антиросійських настроїв всередині країни та розумінням того, що дружба США та Росії буде грати проти країн, які знаходяться у небезпечній близькості від РФ.
Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг в інтерв’ю газеті Welt am Sonntag зазначив, що причиною розриву стало “виготовлення Росією крилатих ракет, здатних нести ядерні боєголовки і долетіти до Берліна”.
Німеччина в особі канцлера Ангели Меркель погоджується зі Столтенбергом, заявляючи, що Росія порушила умови договору. Глава німецького МЗС Гайко Маас також виказав жаль з приводу того, що Росія не виконала умови ДРСМД. Попри це, Берлін активно відстоює будівництво російського газопроводу “Північний потік-2”.
Ще однією причиною для занепокоєння є невдала спроба Німеччини долучити до переговорів Китай. У Пекіні чітко дали зрозуміти, що не зацікавлені в участі у переговорах щодо підписання нової угоди, яка б обмежувала збройний потенціал Піднебесної. Для Росії така позиція є ще одним сигналом для відмови від будь-яких угод, що стримуватимуть її військову міць.
Не дивлячись на заяви Трампа про зацікавленість у підписанні нового ракетного договору з Росією, дії Вашингтона не підтверджують слів президента. Так, 2 серпня, у день розірвання договору у виданні The Canberra Times з’явилась інформація про наміри Пентагону провести випробування крилатої ракети середньої дальності. Подібні дії Вашингтона видаються цілком логічними, адже ракетний договір, по суті, обмежував лише дві країни, у той час як аналогічні види ядерних носіїв уже є або розробляються у Китаї, Ірані, Пакистані, Індії.
Росія, маючи напружені відносини з НАТО і бачачи зростаючу військову й економічну силу Китаю, навряд зацікавлена у підписанні нової угоди, що обмежує її військову міць. Нова угода лишила б Кремль нового потужного важеля, який вона отримала після виходу з ДРСМД. Економічний тиск США та Європи, потенційна загроза з боку Китаю змушують Росію діяти все більш агресивно, лякаючи світ новими війнами.
Втім, лишається надія на те, що НАТО не буде мірятися ракетами, відповідаючи на можливі російські провокації. Так, генсек НАТО Йєнс Столтенберг неодноразово казав, що Альянс не вдаватиметься до “дзеркальних відповідей” на можливе розміщення Росією ракет середньої дальності в Європі. Можливо, йдеться про санкції, які будуть прийняті у відповідь на російські військові ініціативи.
Україна в цій ситуації залишається спостерігачем. Засудивши розірвання США та Росії з ракетного договору наша країна, буде підтримувати тих, до кого прагне приєднатися. Сподівання на статус особливого союзника США та прагнення до членства в НАТО, а також війна з Росією долучають Україну до блоку західних держав. Це означає, що можливе розміщення російських ракет може проходити у безпосередній близькості від українського східного кордону. У цьому контексті варто ще раз замислитись над роллю окупованих територій Донбасу та їх можливої цінності для країни-агресора та планах Кремля щодо “ЛНР” і “ДНР”. Таким чином, після 2 серпня членство в НАТО і тісна військова співпраця зі Сполученими Штатами набули для України ще більш важливого значення.
Читайте також: Україна планує активізувати діалог з НАТО для обговорення можливих шляхів зміцнення обороноздатності всього східного флангу Альянсу.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.