Вибори у Німеччині: яка коаліція у Бундестазі найбільш вигідна Україні?

26 вересня у Федеративній Республіці Німеччина відбулись вибори до парламенту країни – Бундестагу.

На них перемогла Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) з результатом 25,7% голосів, це 206 депутатів.За нею йде альянс партій Християнсько-демократичний союз та Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС), який отримав 24,1%, 196 депутатів; партія “Союз 90/Зелені” (“Зелені”) – 14,8%, 118 депутатів; “Вільна демократична партія” (ВДП, ліберали) – 11,5%, 92 депутати; партія “Альтернатива для Німеччини” (АдН) – 10,3%, 83 депутати; “Партія лівих” – 4,9%, 39 депутатів.

Всього до Бундестагу обрано 735 депутатів, тож для створення коаліції потрібно 368 парламентарів. Оскільки й СДПН, й ХДС/ХСС відмовляються від будь-якої співпраці з пропутінською і популістичною “Альтернативою для Німеччини”, то формування коаліції найбільш ймовірне у таких трьох форматах:

1. СДПН+”Зелені”+ВДП. 416 депутатів. Так звана коаліція “Світлофор”, поєднання кольорів партій учасниць нагадує кольори світлофору.
2. ХДС/ХСС+”Зелені”+ВДП. 406 депутатів. Так звана коаліція “Ямайка”, адже партійні кольори партій-учасниць відображені на прапорі Ямайки.
3. СДП+ХДС/ХСС. 402 депутата. Це так звана “Велика коаліція”, яка керувала країною 12 з 16 років перебування на посаді канцлера ФРН лідерки ХДС/ХСС Ангели Меркель

Від СДПН на посаду канцлера претендує Олаф Шольц, від ХДС/ХСС – Армін Лашет.

Наразі й ліві центристи – соціал-демократи, й праві центристи – християнські демократи, відкидають можливість “Великої коаліції”, яка є вкрай непопулярною серед виборців обох політичних сил, і закликали до співпраці “Зелених” та ВДП (лібералів).

Оскільки на виборах перемогла СДПН, то, за логікою, більше шансів на створення коаліції мають саме вони.

Втім, є ще одна проблема – це величезні, майже непереборні розбіжності між “зеленими” та лібералами. Якщо перші виступають за запровадження жорстких екологічних обмежень для промисловості та збільшення податків для бізнесу задля пришвидшення переходу країни до відновлювальної енергетики, а також за введення мінімальної зарплати у 12 євро, то другі – виступають за якомога більше обмеження ролі держави та бюрократії, за скасування податку на підприємництво, а також не надто сильно переймаються екологічною тематикою.

Зараз відбуваються так звані малі коаліційні переговори між “Союзом 90/Зелені” та “Вільною демократичною партією”, на яких вони мають узгодити свої позиції й разом вийти на переговори з СДПН чи ХДС/ХСС.

Скільки триватиме коаліціада невідомо, але спостерігачі не виключають, що вона триватиме не один місяць, а може й понад рік. У разі, якщо переговори з “Зеленими” і лібералами зайдуть у глухий кут, знову, як це вже було нещодавно, коаліцію змушені будуть створити СДПН та ХДС/ХСС.

Що означає для України зміна влади в Німеччині?

На думку кандидата політичних наук, провідного фахівця Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України Станіслава Желіховського, створення будь-якої нової коаліції у Німеччині не призведе до стратегічних змін у політиці Берліну щодо України.

“Що стосується, як і мирного врегулювання ситуації на Донбасі, “Північного потку-2″, то збережеться статус кво”, – зазначив експерт.

Щодо відносин з Росією, то якщо канцлером стане соціал-демократ Олаф Шольц, це може означати певний проросійський ухил нового німецького уряду.

“От, приміром, на цьому наголосив польський депутат Європарламенту, професор Бременського університету Здзіслав Краснодембський. Він заявив, що соціал-демократи є партію “Східної політики” Віллі Брандта, яка свого часу зосереджувалась на домовленостях з комуністичними країнами, але німецькі “Зелені” можуть бути противагою проросійським елементам соціал-демократії”, – додав Желіховський.

На його думку, Олаф Шольц навряд чи буде настільки проросійським як Герхард Шредер, але “тінь Шредера” таки лягає і на Шольца, і на політику соціал-демократів.

З перемогою соціал-демократів Німеччина може повернутися до класичної німецької Ostpolitik, яка передбачає те, що усі справи на схід від кордонів Євросоюзу потрібно вирішувати з Росією, вказав експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв.

“Якщо християнські демократи були скоріше схильні до старої німецької доктрини Mitteleuropa – а це передбачало розширення кордонів Європейського Союзу далі, не зупиняючись на “Старій Європі”, то соціалісти та сучасний склад Бундестагу тяжітимуть до того, що відносини з росіянами треба якщо не покращувати, то як мінімум відновити до певної межі. Оскільки, мовляв, це відповідає доктрині врегулювання Європи на сході”, – заявив експерт.

Одночасно Олег Краєв підкреслив, що це не означає, що Німеччина “втрачена” для України – просто німці стануть у своїй східній політиці більш прагматичними, більше пронімецькими, навіть не проросійськими, тому Україні потрібно представити “кейс”, щоб зацікавити новий Бундестаг та новий уряд ФРН.

З тим, що Німеччина за канцлерства соціал-демократа Олафа Шольца не змінить своїх позицій щодо територіальної цілісності України згоден і політолог та незалежний експерт Тарас Чорновіл.

“Катастрофи не буде, апокаліптичні сценарії вимальовувати не слід. Ніхто не визнає законність анексії Криму та окупації частини Донбасу. Не буде й розмов про зняття санкцій із РФ. Нинішні соціал-демократи не побіжуть в обійми до Путіна. Навіть Шрьодер відверто продався вже після відставки, а до того поводився відповідно до усталених правил і традицій. У зовнішній політиці поки що цілковита спадковість з Ангелою Меркель, при якій він (Олаф Шольц – ред.) був віце-канцлером та міністром фінансів”, – написав Тарас Чорновіл.

Він також звернув увагу, що Олаф Шольц наполягає на максимальній співпраці з адміністрацією президента США Джо Байдена, якого розглядає хорошим партнером.

“А це тягне за собою подальше узгодження щодо запуску “Північного потоку-2″ при одночасній обережності стосунків із РФ. Але місця активній політиці щодо підтримки України завдяки Зеленському більше нема в Білому Домі, тож синхронізації в цьому напрямі на якісь помітні дії сподіватися годі. Ще Шольц однозначно за посилення НАТО та обороноздатності блоку та Німеччини, але не помічений у ідеї розширення Альянсу. Може підтримати балканський напрям, але точно буде проти східного”, – вважає експерт.

Тарас Чорновіл підкреслив, що Олаф Шольц ніколи публічно не висловлювався про Україну, що може свідчити про те, що він не дуже обізнаний в українському питанні.

“Не знайшов свіжих згадок, не помічав якоїсь чіткої позиції в минулому. Ні, є ритуальні слова на нашу користь у попередні часи. Вони абсолютно вірні. Шольц закликав ЄС до розробки нової східної політики. Наполягав, що Брюссель має показати, що він більше не потерпить насильницького переділу кордонів у Європі”, – пише він.

На думку експерта, через необізнаність Олафа Шольца в українській проблематиці, це питання може взяти під своє кураторство його однопартієць, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр, який відомий своєю близькістю до РФ та своєю згодою на російський план врегулювання війни на Донбасі.

“Кардинальних змін у зовнішній політиці Німеччини я б не очікував. І для нас це якраз погано, бо останні два роки ми тут постійно втрачали. Для Меркель ще існували зобов’язання перед Порошенком, які вона все слабше й все менш охоче згадувала й при Зеленському, але в уряді, членом якого був Шольц, настрій щодо України різко регресував”, – підсумував Тарас Чорновіл.

Яка коаліція у Німеччині є найкращою для України?

Як вважає Станіслав Желіховський, найкращою для України коаліцією буде коаліція ХДС/ХСС, “Союз 90/Зелені” та “Вільної демократичної партії”.

“Найбільш вигідними для України буде коаліція блоку ХДС/ХСС, “Зелених” та “Партії вільних демократів” – так звана коаліція “Ямайка”. Що тут гарного: тут є ХСС/ХДС – ми знаємо її політику, ставлення до України, тож збережеться статус-кво, “Зелені” – вони виступають проти “Північного потоку-2”. “Зелені” та ПВД мають консенсус щодо України – і щодо санкцій проти РФ, і щодо мирного врегулювання на Донбасі”, – зазначив він.

Втім, журналіст та міжнародний оглядач Іван Яковина вважає найкращою для України коаліцію соціал-демократів, “зелених” та ВДП, адже тоді в уряді міністром закордонних справ стане лідерка “Союз 90/Зелені” Анналена Бербок.

“Вона виступає категорично проти запуску в експлуатацію “Північного потоку-2″ й вона усіма силами саботуватиме запуск цього газопроводу. Крім того, вона є найбільш яскраво вираженим антикремлівським та антипутінським політиком у Німеччині”, – зауважив журналіст.

Він нагадав, що російські боти та хакери навіть втрутились у німецькі вибори, щоб знизити популярність Анналени Бербок, що їм таки частково вдалося.

“Тому можна стверджувати, що вона є “нашою людиною у Берліні”. Тож (у разі коаліції СДПН та “зелених” – ред.) міністром закордонних справ Німеччини майже напевно стане людина, яка має різко негативні почуття до Володимира Путіна”, – вважає Іван Яковина.

“До того ж, у “зелених” в уряді Німеччини, окрім глави МЗС, буде від трьох до п’яти портфелів, зокрема й Міністерство з захисту екології, а Міністерство з захисту екології – це фактично міністерство з закриття “Північного потоку-2”, – підкреслив журналіст.

Щодо “Партії вільних демократів”, то вони, за словами Івана Яковини, хоч й виступають за “Північний потік-2”, проте жорстко вимагають дотримання прав людини у РФ, виведення російських військ з України, не збираються визнавати окупацію Криму тощо. Хоча не потрібно забувати про те, що для ПВД політика на другому місці – їхній основний інтерес зосереджено на німецькій економіці.

На важливості участі “Зелених” у коаліції наголосив й Олександр Краєв.

“Тобто вони готові зупиняти “Північний потік-2” через екологічні та економічні причини, вони виступають за розширення ЄС, вони більш схильні до міжнародних форматів співпраці. Ми ж розуміємо, що у Німеччині, міжнародна політика грає дуже другорядну роль, але “Зелені” готові робити на ній акцент, і для України це буде позитив”, – зазначив експерт “Української призми”.

“Підсумовуючи, якщо це буде коаліція СДПН, то нам дуже важливо, щоб у ній були “Зелені”. У разі, якщо коаліцію формуватиме ХДС/ХСС, то Україні підходять і “Зелені” і вільні демократи”, – додав він.

Втім, Тарас Чороновіл не так оптимістично налаштований на роль “Зелених” у можливому уряді Олафа Шольця.

“У ньому “Зелені” можуть претендувати на посаду міністра закордонних справ. Ще нещодавно для нас це було б приємним бонусом на фоні не дуже сприятливого результату виборів у ФРН. Але не зараз. Партія “Зелених” відзначається меншим рівнем конформізму та більшою принциповістю за своїх старших партнерів. І тому жорсткіше ставиться не лише до путінського режиму в РФ, але й до різноманітних клептократичних і популістських режимів у світі. Володимир Зеленський (президент України – ред.) уже встиг виробити собі в них погане реноме”, – наголосив політолог.

Україні потрібна нова політика на німецькому напрямку?

Тарас Чорновіл звернув увагу на те, що у цілому Росії схвально оцінили результати парламентських виборів у Німеччині.

“В Україні більше нема професійної й наступальної зовнішньої політики, що й стимулювало кремлівську верхівку відкорковувати шампанське з тостами “За наш Бєрлін!”, – вважає політолог.

За його словами, негативна проросійська спрямованість президента США Дональда Трампа нівелювалася економічними інтересами великого бізнесу в США та жорсткою політикою Петра Порошенка.

“Зараз у Берліні не бачу першого, а в Києві другого чинника… При нинішній владі в Києві Кремль може здобути чималі переваги від нового уряду Німеччини” – додав політолог.

Олександр Краєв вказав на те, що наразі у відносинах між Києвом і Берліном немає нагальних кризових ситуацій, натомість є стабільні непорозуміння, й стабільні позитивні сторони – наприклад Німеччина не відмовляється від підтримки інтеграції України в ЄС, Німеччина сумнівається щодо інтеграції України в НАТО, але не протистоїть їй, Німеччина готова розвивати з Україною економічну співпрацю, навіть у сфері енергетики.

Але великою проблемою є відсутність в України направленої німецької стратегії.

“З новим Бундестагом (й з новим канцлером після його обрання) Україна вступає у новий етап відносин із дуже невизначеними позиціями. Доведеться працювати з швидше за все налаштованими на діалог з РФ політиками, але ані з боку Банкової, ані з боку МЗС не представлено жодних нових стратегій. У нас немає німецького наративу зовнішньої політики, ми досі працюємо на загальноєвропейському рівні. І такий загальноєвропейський підхід може зіграти з Україно злий жарт у відносинах з новим Бундестагом та урядом Німеччини”, – підсумував експерт “Української призми”.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.