Томос, євхаристія, ставропігія: коротко і зрозуміло про основні церковні терміни

Напередодні отримання українським православ’ям автокефалії, яку, як планується, надасть Вселенський патріарх своїм томосом, “Прямий” пояснює основні церковні терміни, які допоможуть зрозуміти перепетії церковної політики.

Константинопольський патріархат або Вселенський патріархат — у світовому православному суспільстві церква і юрисдикція “першого за честю”, першого з настоятелів 14-ти незалежних (автокефальних) помісних церков.

Згідно церковних канонів, тільки Вселенський патріархат має право надавати автокефалію церквам, які розташовані за межами його канонічної території.

Кожна помісна православна церква має свою канонічну територію, цілісність якої в принципі визнається іншими Церквами. На цій канонічній території інші Церкви не мають права засновувати свої парафії.

Автокефалія – статус помісної церкви, що передбачає її адміністративну незалежність від інших помісних церков. Автокефальна церква очолюється єпископом, який може мати титул (сан) патріарха, архієпископа або митрополита. Автокефальна церква в сучасному розумінні є помісна православна церква з визнаною за нею територією, на якій, згідно з канонічним правом, не повинні діяти інші помісні Церкви.

Автокефальна церква не є ні ієрархічно, ні адміністративно частиною іншої православної церкви, а є самокерованою частиною Вселенської православної церкви.

Всього у світі нараховується 14 автокефальних православних церков, які перебувають у євхаристійному спілкуванні: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Російська, Сербська, Румунська, Болгарська, Грузинська, Кіпрська, Елладська, Польська, Албанська, Чеських земель і Словаччини.

Усі інші церкви вважаються неканонічними.

Після створення нової української церкви Константинопольський патріарх Варфоломій надасть їй томос.

Томос – указ предстоятеля помісної православної церкви щодо деякого важливого питання церковного устрою. Зокрема, шляхом видання томосу частині “материнської” (кіріархальної) церкви надається автономія в управлінні або автокефалія. У томосах використовується більш урочистий і повний підпис, ніж в інших патріарших указах.

Поки що невідомо, в якому сані буде голова новоствореної української автокефальної церкви – патріарха, митрополита чи єпископа.

Патріарх — вищий титул голови самостійної (автокефальної) церкви в православ’ї. У будь-якій автокефальній церкві патріарх обирається помісним або архієрейським собором.

Митрополит – другий після патріарха титул єпископа у православній церкві (в грецькій традиції третій після патріарха та архиєпископа), головуючий в митрополії, також очолює автокефальні або автономні церкви.

Архієпископ – вищий духовний титул сану єпископа у християнській церковній ієрархії. У православних церквах — не окремий чин, а почесний титул, що дається єпископу як нагорода або ж титул, що дається єпископу, який керує екзархатом. Є також Помісні православні церкви (приклад — Кіпрська Православна Церква), голови яких мають титул архієпископа, а не митрополита чи патріарха.

У слов’янській, грузинській та румунській традиції православних церков сан архієпископа є вищим від єпископа та нижчим від митрополита та патріарха.

Нагадаємо, 7 вересня Вселенський патріарх Варфоломій призначив в Україну двох екзархів – архієпископа Данила Памфілійського і єпископа Іларіона Едмонтонського.

Екзарх – старший єпископ окремого церковного округу (екзархату), розташованого за межами країни основний юрисдикції даної помісної церкви (патріархату). Тобто це глава окремої церковної області або самостійної церкви.

Екзархат – окрема адміністративно-територіальна одиниця, зарубіжна по відношенню до основної церкви, чи спеціально створена для віруючих даного обряду в особливих умовах.

11 жовтня Священний синод Вселенського патріархату зняв анафему з патріарха Української православної церкви Київського патріархату Філарета та предстоятеля Української православної автокефальної церкви Макарія та визнав їх канонічними.

Священний синод – орган управління православної церкви у період між архієрейськими соборами.

Анафема — відлучення єретиків або непокаянних грішників від церкви з оголошенням довічного прокляття. Відлучення християнина від спілкування з вірними і від таїнств, що застосовується в якості вищого церковного покарання за тяжкі гріхи.

Далі українські церкви та єпископи мають провести собор, на якому буде створено нову церкву та обрано її предстоятеля. Це дасть можливість Вселенському патріарху надати томос про автокефальну церкву.

Церковний собор – збори представників церков для вирішення питань віровчення, релігійної та моральної життя, устрою, управління і дисципліни віросповідання християнської спільноти.

Також розрізняють:

Вселенські собори – зібрання представників усіх Помісних церков (в історії нерозділеного християнської церкви), які визнаються як верховний авторитет в питаннях віровчення і церковного устрою.

Помісний собор – собор єпископів і інших кліриків, а також мирян, помісної Церкви чи певної її області.

Архієрейський собор –помісний собор, в якому беруть участь виключно єпископи. До XX століття зазвичай використовувався термін собор архіпастирів.

15 жовтня синод Російської православної церкви розірвав євхаристійне спілкування зі Вселенським патріархатом. Таким чином священники РПЦ не можуть спільно служити літургію з константинопольськими церковниками, а прихожани РПЦ причащатися та молитися у храмах, що належать Вселенському патріархату.

Євхаристійне спілкування – можливість спільного служіння літургії двома єпископами чи священиками. Тобто два єпископи, які можуть відповідно до канонів і догматів служити разом, перебувають у євхаристійному спілкуванні.

Цей термін зазвичай вживається для позначення принципу єдності між автокефальними православними церквами в єдиній Вселенській православній церкві. Оскільки автокефальні церкви (а також автономні і з іншими типами самоврядування) є адміністративно, економічно, юридично незалежними, то єдиним явною ознакою єдності православних церков є наявність євхаристійного спілкування між ними.

Євхаристичне спілкування слід розрізняти від євхаристії.

Євхаристія або Святе Причастя – у християнстві тіло і кров Господа Ісуса Христа під видами дарів хліба і вина; також – прийняття (причащання) цих дарів. Визнається католицькою, православною та деякими протестантськими церквами як одне з головних таїнств, основою літургії.

Сьогодні, 18 жовтня, Верховна Рада України схвалила передання Андріївську церкву у Києві Константинопольському патріархату.

Таким чином Андріївська церква отримає статус ставропігії.

Ставропігія – статус, який надається православним монастирям, лаврам, братствам, храмам і духовним школам, який робить їх незалежними від місцевої єпархіальної влади і підлеглими безпосередньо патріарху або синоду тієї чи іншої церкви.

Читайте також: Рішення Константинополя: автокефалія, томос та що це все означає для вірян?

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.