У Москві помер поплічник терористів і відомий українофоб Едуард Лимонов

У Москві у віці 77 років помер відомий українофоб, російський письменник, публіцист і голова Націонал-більшовицької партії Едуард Лимонов.

Про це повідомляють російські ЗМІ.

Попри те, що деяку частину свого життя він провів в Україні, зокрема в Харкові, Лимонов поставився до незалежности України вкрай негативно. Виходячи з російських імперських позицій, які підтримувала певна частина російських політиків, Лимонов уважав українську державність “неприродною”.

У 1999 році згідно з постановою СБУ його було проголошено персоною нон ґрата у зв’язку з закликами до порушення територіальної цілісності України. 24 серпня 1999 року Лимонов разом із п’ятнадцятьма членами партії ввірвався до матроського клубу Чорноморського флоту РФ у Севастополі. Там вони закликали до перегляду статусу цього міста та передачі його Росії, відмови від ратифікації Держдумою Росії договору про дружбу та співпрацю між Росією та Україною.

У результаті за допомоги міліції блокаду клубу було знято, члени партії отримали по 15 діб адміністративного арешту. Це спричинило депортацію Лимонова та проголошення його персоною нон ґрата.

У червні 2003 р. Лимонова було депортовано вдруге при спробі в’їхати в Україну відвідати хворого батька й заборонено приїздити аж до 2008 року. Проте, у 2007 році Україна й Росія скасували списки персон нон ґрата та 16 вересня 2007 року Лимонов знову приїхав до Харкова. Хоча його спочатку й зупинили, після перевірки документів все ж таки дозволили відвідати Україну.

Лимонов підтримував окупацію Росією Криму у 2014 році і бойовиків “ЛДНР” на Донбасі. Багато прихильників Лимонова відправились на окупований Донбас вбивати українців.

У своїх статтях Лимонов статтях звинувачував російських лібералів за “прозахідну” позицію щодо війни в Україні, вважаючи їх зрадниками.
Лимонов починав свою кар’єру яке письменник. Так, він написав такі романи, як “Це я, Едічка” (1976), “Історія його слуги” (1982), “Щоденник невдахи” (1982), “Смерть сучасних героїв” (1985), автобіографічну трилогію “Підліток Савенко” (1983 ), “Молодий негідник” (1986) та інші твори.

Лимонова внесено у базу сайту “Миротворець”:

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.