У Раді Європи визнали факт переслідування українців у Росії, які не згодні з політикою Кремля
Рада Європи представила четверту частину висновків щодо Російської Федерації. У документі виражається стурбованість посяганням на права представників української меншини у Росії, які виступають із заявами, що суперечать російській політиці, зокрема позиції щодо Криму і конфлікту на сході України.
Про це йдеться у новому рішенні Консультативного комітету з Рамкової конвенції про захист національних меншин щодо Російської Федерації, яке було опубліковано 15 січня, у вівторок. Документ охоплює період з 2012 року по жовтень 2017 року.
“Загальні обмеженні свободи вираження думок, зібрань та об`єднань, а також свободи засобів масової інформації, відобразились на правах осіб, які належать до національних меншин. Закони про “іноземних агентів” та екстремізм у ряді випадків були використані для залякування або примусу до мовчання осіб з числа меншин або захисників прав меншин. В цьому контексті особливо уразливими є особи, які належать до меншин, які залежать від проблематичних міждержавних відносин (наприклад, з Україною)”, – зазначається в документі.
Зокрема, у висновках йде мова про “Посягання на право на свободу вираження поглядів стосувалися, зокрема, осіб, що належать до української меншини, коли вони робили заяви, які не відповідають російській політиці щодо Криму і про конфлікт на сході України”.
Як приклад порушення прав меншини у РЄ наводиться справа колишнього директора Державної бібліотеки української літератури в Москві, яку звинуватили в “розпалюванні ненависті і ворожнечі шляхом зловживання службовим становищем”. У каталозі бібліотеки нібито було знайдено книги, класифіковані як “екстремістські”. Спочатку директора помістили під домашній арешт, а в червні 2017 року засудили до умовного тюремного ув’язнення на чотири роки.
Також у висновках комітету зазначено, що після анексії Криму та конфлікту на сході України контрольовані російським урядом ЗМІ підтримують патріотичну мобілізацію суспільства проти України.
Окрім цього комітет заявив про отримання від культурних організацій української нацменшини скарги на перепони у їхній діяльності на тлі підвищеної напруги у зв’язку з конфліктом на Донбасі. Зокрема були повідомлення про труднощі з реєстрацією організацій і отриманням дозволу на організацію українських культурних заходів.
В цьому контексті згадується і мовне питання.
“Консультативний комітет загалом стурбований зростаючою домінацією російської мови при одночасній відсутності ефективної підтримки мов національних меншин”, – зазначається у висновках.
Також була відзначена особливо скрутна ситуація для представників української меншини, які відчувають обмеження в співробітництві з Україною.
Крім того, комітету повідомляли про випадки залякування, які є можливими завдяки широкому тлумаченню антиекстремістського законодавства. Так, публікація на тему про насильницьке виселення татар з Криму може бути визнана екстремізмом.
Консультативний комітет також відзначив особливо скрутну ситуацію для представників української меншини, які відчувають обмеження у співробітництві з Україною.
Раніше “Прямий” повідомляв, що у РФ засудили до колонії суворого режиму сімох українців.
Нагадаємо, 3 січня Помічник голови Держприкордонслужби Олег Слободян повідомив що за час дії військового стану кількість українців, які їдуть в РФ на 25% знизилось.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.