У Раді Європи закликали не обмежувати тимчасовий захист для українців: деталі
Рада ЄС/ Фото з відкритих джерел
Комісар з прав людини Ради Європи Майкл О’Флаєрті закликав країни ЄС не поспішати згортати тимчасовий захист українців, які виїхали до Європи через війну.
Про це повідомляє пресслужба Ради Європи.
Відомо, що Комісар Ради Європи з прав людини опублікував заяву-спостереження, у якій закликав країни ЄС не поспішати згортати чи обмежувати програми підтримки українців, які виїхали до країн Євросоюзу після початку повномасштабної війни.
Він наголосив, що станом на березень 2026 року в країнах ЄС перебувають близько 4,3 млн українців, які мають статус тимчасового захисту.
Майкл О’Флаєрті пояснив, що стурбований можливим згортанням програми тимчасового захисту. Зокрема, йдеться про можливі відмови в наданні захисту чоловікам призовного віку або мешканцям умовно безпечніших регіонів України.
Він також звернув увагу на так звану «втому від українських біженців», тенденцію до скорочення соціальної підтримки українців у країнах, що їх приймають, а також політику заохочення до повернення.
“Зараз час для більшої солідарності, а не меншої… Поточна реальність в Україні не відповідає умовам для безпечного та гідного повернення”, — наголосив Майкл О’Флаєрті.
Посадовець додав, що скорочення підтримки українців може призвести до ситуації, коли вони опиняться у складному фінансовому та правовому становищі й будуть змушені повернутися додому через обставини.
О’Флаєрті зазначив, що відмова в тимчасовому захисті окремим категоріям людей за загальними критеріями викликає питання з точки зору захисту прав людини.
Він зауважив, що жоден регіон України не є повністю безпечним, адже російські атаки відбуваються й у містах західних областей. Крім того, за його словами, кількість постраждалих цивільних за останній місяць стала найвищою з 2022 року.
Майкл О’Флаєрті наголосив, що прив’язка права на тимчасовий захист до військової повинності може призвести до того, що чоловіки призовного віку почнуть масово звертатися із заявами про надання статусу біженця.
Саме тому він закликав країни ЄС застосовувати індивідуальний підхід до оцінки кожного окремого випадку.
Зокрема, посадовець закликав держави Євросоюзу забезпечувати тимчасовий захист українцям стільки, скільки це буде необхідно, шляхом продовження чинного механізму або запровадження іншого, доки повернення в Україну не стане безпечним.
Він також наголосив на необхідності утриматися від політики та заходів, які підштовхуватимуть українців до повернення, не пов’язувати продовження захисту з працевлаштуванням, тривалістю перебування чи іншими подібними критеріями, враховувати потреби вразливих категорій населення та залишати доступною процедуру отримання притулку, якщо для окремих категорій українців будуть запроваджені обмеження в системі тимчасового захисту.
Також Європейська комісія представила на розгляд Ради ЄС ініціативу щодо продовження тимчасового захисту для українців, які залишили Україну після початку повномасштабного вторгнення.
Крім того, Єврокомісія запропонувала не надавати тимчасовий захист військовозобов’язаним чоловікам, які не мають права виїжджати за кордон.
Про це під час брифінгу в Брюсселі повідомив єврокомісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер.
“Ми презентуємо сьогодні пропозицію продовжити захист ще на один рік”, — заявив Бруннер, додавши, що його пропонують продовжити до 4 березня 2028 року.
За його словами, пропозиція також передбачає, що тимчасовий захист не надаватиметься новоприбулим особам, яким не дозволено залишати Україну у зв’язку з військовими зобов’язаннями.
“Пропозиція передбачає, що тимчасовий захист не надаватиметься новоприбулим особам, яким не дозволено виїжджати з України у зв’язку з військовими зобов’язаннями”, — заявив єврокомісар.