Україна змогла відстояти свої інтереси перед ЄС: чотири важливих висновки з ухвалення закону про нацменшини

Джерело: Facebook-сторінка автора

Отже, євроінтеграційний законопроєкт 10288-1 про права національних меншин проголосований 317 голосами за основу і в цілому, з чим я всіх і вітаю.

Кілька висновків з історії його створення й ухвалення.

1. Золотим правилом нашої внутрішньої і зовнішньої політики має стати неприйняття будь-яких спроб протиставляти захист прав національних меншин і захист української мови.

Навіть якщо до цього нас намагаються підштовхнути якісь іноземні держави чи неадекватні експерти колись поважної Венеційської комісії. Бо державна мова – це для всіх громадян України, її розвиток і захист не спрямований проти національних меншин.

Так само і захист меншин, збереження їхньої самобутності й розвиток культури самі по собі не спрямовані проти української мови. Це не антагоністичні речі, якщо тільки не робити їх такими штучно.

2. Законопроєкт 10288-1 – чудовий приклад спільної конструктивної праці уряду, інституцій громадянського суспільства і всіх фракцій парламенту, коли в дискусіях, хай часом навіть дуже гострих, погоджено спільний текст і забезпечено його голосування в цілому конституційною більшістю парламенту.

3. Реальний діалог із суспільством про зміст важливих законопроєктів владі варто вести до, а не після реєстрації.

Добре, що зараз добре все закінчилося: громадська кампанія #євроінтеграція_без_русифікації! досягла свої мети, і жодних норм, які відкрили б шлюзи для русифікації в проєкті не лишилося; парламент ухвалив євроінтеграційний закон; уряд забезпечив збереження в його тексті всіх важливих для європейських партнерів і національних меншин України норм і має чим звітувати перед засіданням Європейської Ради.

Але на майбутнє все ж важливо уникати таких ситуацій і розмовляти з громадськими й експертними середовищами вже на етапі розробки законопроєктів.

4. Взагалі Європейська інтеграція – це не лише про виконання побажань і забаганок ЄС чи держав-членів, і тим більше не про змагання на швидкість.

Це перш за все про відстоювання національних інтересів, бо мета нашої євроінтеграції – це посилення, а не послаблення українського народу й держави.

Від того, як Україна розпочне і пройде цей багаторічний переговорний марафон, у підсумку залежить на яких позиціях ми увійдемо до ЄС і як зможемо використати це членство для розвитку і процвітання нашої країни.

Нагадаємо, Верховна Рада України 13 грудня 2022 року у другому читанні схвалила законопроєкт про національні меншини (спільноти). 8 грудня 2023 року в нього було внесено зміни з урахуванням експертної оцінки Ради Європи, але поправки, які були внесені урядом, передбачали після п’ятирічного перехідного періоду масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо- й відеореклами, книговидання та інших галузей. Втім патріотичним силам – як суспільним, так і політичним – вдалось запобігти ухваленню цих норм.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.