Україна та Польща домовились щодо навчання у школах нацменшин

До кінця тижня Польща та Україна підпишуть документ, який гарантує польській меншині в Україні навчання рідною мовою на нинішніх засадах.

Про це вчора, 17 жовтня, у Києві домовилися міністр національної освіти України Лілія Гриневич зі своєю польською колегою Анною Залєвською, передає “Польске радіо”.

За словами польського міністра, на зустрічі було підтверджено дію польсько-українського порозуміння про гарантування нацменшинам навчання рідними мовами:

“Декларація буде опублікована найпізніше до кінця тижня. Її підпише пані міністр та я, щоб підтвердити наші усні декларації, тут теж буде згадано двостороннє порозуміння. Ми хочемо заспокоїти поляків в Україні – вони й надалі матимуть змогу навчатися рідною мовою”, – заявила Залєвська.

Вона також наголосила, що новий закон про освіту, який було ухвалено в Україні, викликав певні сумніви польської сторони:

“Там було написано, що мова національних меншин, а нас, очевидно, цікавлять поляки, буде обов’язковою від першого до четвертого класу школи. А пізніше з’являється слово „може”. Ми не приховували, що цей параграф викликав наші сумніви”, – зазначила міністр освіти Польщі.

Нагадаємо, раніше міністр освіти України Лілія Гриневич поскаржилася на небажання Укгорщини вести цивілізований діалог щодо нового українського закону про освіту.

28 вересня вступив у силу закон України 2145-VIII “Про освіту”. Відповідно до якого мова навчання в школах представників нацменшин – державна. Так, закон не передбачає існування шкіл з навчанням мовами національних меншин та корінних народів. Однак, є можливість створювати окремі групи в дитячих закладах або класи у школах. Закон було розкритиковано декількома сусідніми країнами, зокрема — Румунією та Угорщиною.

12 жовтня, Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення щодо українського закону про освіту за підсумками термінових дебатів. Зокрема, рішення ПАРЄ доволі жорстко засуджує те, що Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, змінивши статтю 7 (про навчання нацменшин державною мовою) без консультацій з представниками національних меншин.