Уряд затвердив остаточну версію нових правил бронювання: головні зміни
Фото: АрміяInform
Кабінет Міністрів 23 жовтня ухвалив постанову №1328, яка змінює порядок бронювання військовозобовʼязаних працівників. Тепер рішення щодо статусу критично важливих підприємств проходитимуть через Координаційний центр, а чинні критерії переглянуть.
За даними аналітиків, остаточний текст документа майже не відрізняється від попереднього проєкту. Серед змін – включення до переліку гуманітарних організацій, без яких держава не зможе працювати в особливий період.
Одне з головних нововведень стосується отримання статусу критично важливого підприємства. Тепер для цього потрібна рекомендація Координаційного центру. Відповідний орган матиме до семи робочих днів на розгляд звернення, Центр – до одного місяця, а остаточне рішення мають ухвалити протягом трьох робочих днів. Загалом процедура може тривати до півтора місяця.
Крім того, протягом 10 днів державні органи мають переглянути галузеві критерії критичності та погодити їх із Центром. Якщо критерій, за яким підприємство отримало статус, скасують, компанія може втратити його. Інші чинні рішення залишатимуться дійсними до завершення встановленого строку.
Змінюється і порядок бронювання понад 50% працівників. Такі рішення діятимуть не більше року, а ухвалюватиме їх орган, який надав підприємству статус критично важливого.
Після отримання дозволу підприємство матиме 10 робочих днів, щоб оформити бронювання через “Дію”. Якщо цього не зробити, рішення втратить чинність. Після завершення строку бронювання відстрочки анулюватимуть протягом пʼяти робочих днів.
Для окремих галузей уряд передбачив підвищені ліміти. Підприємства оборонної промисловості, енергетики, їхні підрядники та виробники трансформаторів зможуть бронювати до 95% працівників. Для перевищення цього показника знадобиться рішення Міноборони або Міненерго.
Водночас для проєктів, які фінансують міжнародні донори, встановили обмеження – не більше половини команди та максимум сім працівників. Збільшення ліміту потребуватиме окремого рішення державного секретаря Кабміну.
Також Координаційний центр зможе відмовити у збільшенні ліміту бронювання, якщо керівник підприємства двічі протягом року порушував правила військового обліку.
Нові правила визначають 13 галузей, підприємства яких можуть отримувати статус критично важливих у загальному порядку. Серед них оборонна промисловість, енергетика, IT, банківська сфера, охорона здоровʼя та звʼязок. Для інших напрямів знадобиться окреме погодження Центру.
При цьому обласні адміністрації зможуть визначати критично важливими підприємства лише в окремих галузях. Компанії оборонної промисловості, IT, банківського сектору, охорони здоровʼя та звʼязку мають звертатися до відповідних центральних органів влади.
Окреме послаблення передбачили для державних підрядників. Якщо податковий борг виник через затримку бюджетних виплат, він не стане перешкодою для отримання статусу критично важливого підприємства до надходження коштів.
Крім того, уряд перерозподілив повноваження між державними органами. Міжвідомча робоча група та Міноборони більше не ухвалюватимуть рішення щодо бронювання за попереднім механізмом. Частину функцій державного підприємства “Державний оператор тилу” передадуть ДП “Український центр “Безпека”.
Водночас раніше ухвалені Міноборони рішення про збільшення лімітів бронювання діятимуть щонайдовше до 8 грудня 2026 року.
Нагадаємо, 23 жовтня Кабмін повідомив про створення Координаційного центру з організації бронювання. Тоді також ішлося про перегляд критеріїв критичності підприємств та квоту до 95% для оборонного й енергетичного секторів.
Раніше понад 60 народних депутатів вимагали переглянути урядові зміни до правил бронювання. Парламентарі виступили за додаткові консультації з бізнесом щодо запропонованих обмежень.