Усе життя захищав українську мову: помер мовознавець Олександр Пономарів
У середу, 14 жовтня, у віці 84 років помер доктор філологічних наук, професор Олександр Пономарів, який усе своє життя присвятив розвиткові та захисту української мови.
Про це виданню BBC News Україна повідомила дружина науковця.
Останнім часом професор серйозно хворів через перелом хребця.
Він став легендою Київського національного університету імені Шевченка, адже викладав там понад сорок років. Більшість часу – на факультеті журналістики КНУ, який згодом перетворився на Інститут журналістики.
До навчання журналістів працював в Інституті мовознавства імені Потебні. Він перекладав на українську із новогрецької мови та п’яти слов’янських мов. Був одним із найактивніших членів товариства української мови “Просвіта” та Правописної комісії, яка виправляла зрусифіковану українську мову.
А також багато років був незмінним блогером на сайті ВВС News Україна. Йому писали сотні людей, аби отримати відповіді на питання про труднощі правопису чи перекладу українською.
Професор завжди доводив, що поділ України на україномовну і російськомовну – штучний.
Він народився у російському Таганрогу, але розповідав, що це була етнічна українська територія, заселена вихідцями з південної Чернігівщини та Полтавщини. Там розмовляли українською, полтавським діалектом, проте українських шкіл не було.
Олександр Пономарів приїхав із Таганрога до Києва, аби вступити до Київського університету імені Шевченка для того, щоб вивчати літературну українську.
Але на омріяний факультет не вступив – все ж таки не вистачило знання українського правопису, тому став студентом відділення російської філології. Але вивчення української не припиняв ані під час навчання, ані після випуску.
До політики був небайдужий. Зокрема, був серед тих представників інтелігенції, які у 2019-му написали відкрите звернення до українського народу із закликом не обирати президентом Володимира Зеленського.
Був Олександр Пономарів і серед тих лідерів громадської думки, які зверталися до Віктора Януковича із вимогою скасувати так званий мовний закон “Ківалова-Колесниченка”, який надавав ширші права російській мові.
А своїми авторитетами вважав діячів початку минулого століття – першого ідеолога українського націоналізму Миколу Міхновського та поета і публіциста Євгена Маланюка.