Напередодні Собору: хто може стати предстоятелем українського православ’я

У суботу, 15 грудня, відбудеться Об’єднавчий собор православних церков на якому оберуть першого предстоятеля Української православної церкви. Фактично – це буде перший визнаний київський митрополит з часів правління Ярослава Мудрого.

Про те, хто може очолити українське православ’я у матеріалі “Прямого”.

Філарет: від російської анафеми до вселенської канонічності

Один з найбільш можливих кандидатів на посаду предстоятеля нової Української православної церкви є чинний патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет (Михайло Денисенко).

У січні Філарет відсвяткує 90-річний ювілей, Київський патріархат він очолює з 1995 року. Майже вся історія становлення Київського патріархату пов’язана з діяльністю Філарета. Уже в 1991 році він, як очільник новоствореної автономної Української православної церкви Московського патріархату, він почав вимагати автокефалії від РПЦ. У 1997 за його активну боротьбу за автокефалію РПЦ назвали Філарета розкольником і відлучили від церкви, тобто наклала анафему. 11 жовтня 2018 року Святий і Священний Синод Вселенського патріархату визнав анафему недійсною.

Філарет беззаперечний авторитет в українському православ’ї, однак уже кілька раз у ЗМІ з’являлись заяви про те, що він не планує обиратись в предстоятелі, згодом ці заяви спростовував речник УПЦ КП Євстратій Зоря. А під час виступу в Чернігові Філарет заявив, що “зараз йде шалена боротьба, щоб цього не сталося, щоб церкви не об’єдналися і щоб українську церкву не визнали. Це все робить Москва. Але через наших українських прислужників. Тому поширюються ці чутки, що патріарх не буде балотуватися і піде у відставку. Це все неправда. Я до смерті буду патріархом, тому що інтронізація була в 95 році і ніхто цю благодать з мене не зніме”.

Тому знімати з рахунків передвиборчої гонки чинного очільника УПЦ КП поки рано.

Ставленик Філарета і намісник Видубицького монастиря

Якщо все ж таки Філарет відмовиться від того, щоб очолити Українську православну церкву найбільш ймовірним кандидатом від УПЦ КП є Митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній.

Епіфаній родом з Буковини. Вивчав філософію в Афінах та богослов’я у Київ, має ступінь доктора богослов’я. Розпочав кар’єру на Рівненщині, де займався церковною журналістикою. Згодом завідував катетдрою філології в Київській духовній академії.

З 2008 року став секретарем Філарета, з цього періоду починається кар’єрний зріст Епіфанія: у березні 2008 року стає намісником Видубицького монастиря, а вже в травні керує справами Київської Патріархії.

У 2009 році Філарет висвячує Епіфанія у єпископи Вишгородські. Рішенням Архієрейського Собору УПЦ КП від 28 червня 2013 року возведений в сан митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського та призначений Патріаршим намісником з правами єпархіального архієрея. З 13 грудня 2017 року має титул митрополит Переяславський і Білоцерківський.

Побутує думка, що Епіфаній не є самостійною фігурою в православ’ї і вплив Філарета, як “сірого кардинала” на Українську православну церкву збережеться. Можлива навіть форма так званого почесного предстоятельства, коли Епіфаній стане очільником церкви, а Філарет збереже свій статус “почесного патріарха”, зберігаючи свій моральний авторитет і вплив на принципові рішення в церковних справах. Приблизно, як британський монарх.

Схожий формат був відпрацьований свого часу греко-католиками. Коли Святослав Шевчук став предстоятелем УГКЦ і отримав всю повноту церковної влади, однак Любомир Гузар залишився почесним предстоятелем та зберіг моральний авторитет.

Симеон: єдиний хто пішов проти Москви

Реальним також можливе висування на предстоятельство представника з незначної кількості ієрархів УПЦ МП, які будуть присутніми на Соборі, попри заборону Синоду УПЦ МП.

Найбільш ймовірною в цьому контексті кандидатурою є митрополит Вінницький і Барський Симеон.

Симеон родом з Хмельниччини. В церкву прийшов після служби в армії і навчання в Вінницькому медінституті. Освіту здобув в Московській духовній академії. В 1996 році очолював відновлену Волинську єпархію. З 2007 очолив Вінницьку єпархію.

Зауважимо, що митрополит Симеон був одним з найбільш ймовірних претендентів на посаду очільника УПЦ МП. У 2014 році митрополит Симеон пройшов у другий тур виборів предстоятеля УПЦ МП та зайняв третє місце з результатом 9 голосів. Чинний предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій набрав тоді 36 голосів, а митрополит Бориспільський та Броварський Антоній отримав 24 голоси.

Митрополит Симеон – єдиний з учасників Собору 13 листопада, який не підписав постанову про рішення визнавати неканонічним рішення Синоду Константинопольського патріархату стосовно українського церковного питання.

Цілком можливо, що священик, який уже заслужив славу серед патріотично налаштованих єпископів УПЦ МП, може стати реальним претендентом на посаду предстоятеля Української православної церкви.

Однак, будь-які прогнози, щодо того, хто очолить православну церкву є ворожінням на кавовій гущі і реально про це не знатимуть навіть до другого туру Собору. Тому усім віряни православним християнам лишається лише молитись за новообраного предстоятеля та очікувати рішення з Софії.

Про те, як відбуватиметься Об’єднавчий собор православних церков читайте за посиланням.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від хрещення і до томоса: етапи становлення української церкви

Нагадаємо, Ростислав Павленко повідомив, що Об’єднавчий собор, на якому буде створено Українську православну автокефальну церкву, може тривати від кількох годин до кількох днів.

Раніше “Прямий” повідомляв, що Об’єднавчий Собор в Україні пройде 15 грудня 2018 року. 

Нагадаємо, архієрейський синод Вселенського патріархату ухвалив текст Томосу про надання автокефалії українській православній церкві.

Раніше про процедуру ухвалення Томосу і отримання українським православ’ям автокефалії в інтерв’ю “Прямому” розповів радник президента Ростислав Павленко.

Нагадаємо, помічник Варфоломія повідомив, що найскладнішим було рішення про автокефалію для УПЦ, а Томос – це другий і не такий важкий крок.

27 листопада радник президента України Ростислав Павленко і Вселенський патріарх Варфоломій обговорили остаточні кроки до надання Томосу про автокефалію Православній церкві в Україні відповідно до вже ухвалених рішень Синоду.

3 листопада президент України Петро Порошенко та Вселенський патріарх Варфоломій підписали історичну угоду про створення незалежної Української православної церкви.

18 жовтня Верховна рада України підтримала в першому читанні за основу і в цілому законопроект №9208 про передачу Андріївської церкви Константинополю.

17 жовтня президент України Петро Порошенко подав до Верховної Ради законопроект про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника “Софія Київська”.

Петро Порошенко наголосив, що влада в Україні чітко поділяє принцип невтручання держави в церковну діяльність. Глава держави підкреслив, що особливо це стосується іноземної держави, втручання якої постійно відбувалося останні роки.

Раніше Філарет в інтерв’ю “Прямому” повідомляв, що Україна отримає Томос про автокефалію не пізніше грудня.

Також читайте повне інтерв’ю “Прямому” Філарета, патріарха Київського і всієї Русі-України.

Підготував Ігор Кромф

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.