В обхід Росії: Казахстан будує великий транспортний маршрут з Китаю до Європи

Казахстан нарощує пропускну спроможність Транскаспійського транспортного маршруту, який з’єднує Китай та Європу через Каспійське море, Азербайджан, Грузію і Туреччину в обхід Росії. До 2030 року країна планує інвестувати в залізничну інфраструктуру 10 млрд доларів та майже подвоїти обсяги перевезень між Казахстаном і Китаєм.

Про це повідомляє Bloomberg.

Транскаспійський транспортний маршрут протяжністю понад 4250 км сполучає Китай з Європою через Азербайджан, Грузію та Туреччину. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році обсяги вантажних перевезень цим коридором зросли приблизно у 10 разів.

Голова казахстанського залізничного оператора KTZ Талгат Алдібергенов заявив, що китайські клієнти дедалі частіше обирають сухопутну доставку замість морської через її надійність та прогнозовані терміни. За його словами, до 2030 року загальний обсяг інвестицій у залізничну інфраструктуру Казахстану становитиме 10 млрд доларів, при цьому близько половини цієї суми вже вкладено.

У 2026 році KTZ будує 900 км залізничних ліній, зокрема нову 300-кілометрову ділянку Аягоз – Бахти до кордону з Китаєм. Вона стане третім залізничним переходом між двома країнами. Після завершення запланованих проєктів пропускна спроможність залізниць між Казахстаном і Китаєм має зрости з нинішніх 55 млн тонн до 100 млн тонн на рік до 2030 року.

За словами Алдібергенова, від початку року Транскаспійським маршрутом уже пройшло близько 173 поїздів, кожен із яких перевозив 55 контейнерів. До кінця року планується збільшити цей показник до 600 поїздів, а наступного року він може зрости ще на 67%.

Окрім розвитку залізничної інфраструктури, KTZ планує придбати 6 суден для перевезення вантажів Каспійським морем, вантажний літак, а також розширити потужності в портах Китаю та Європи.

У матеріалі зазначається, що посилення Транскаспійського маршруту відбувається на тлі втрати Росією ролі одного з ключових транзитних коридорів. У жовтні 2024 року Москва посилила контроль за вантажами, які прямували її територією до Європи, зокрема за механічними та електронними товарами подвійного призначення.

Частина вантажів була конфіскована через санкційні обмеження, що, за даними матеріалу, негативно вплинуло на логістичні перевезення, якими щомісяця транспортували до 80 тис. контейнерів.

Також зазначається, що Китай і Казахстан відкрили новий залізничний маршрут в обхід Росії через Туркменістан, Іран і Туреччину. За даними матеріалу, Пекін продовжує розширювати торговельні маршрути, зменшуючи залежність від Росії як транзитного партнера.

До слова, офіційна риторика Пекіна щодо нейтралітету у війні залишається лише зручним прикриттям для власних інтересів. Хоча агресія РФ досі вигідна Китаю, у публічному просторі КНР почали з’являтися недвозначні сигнали про надто високу ціну цього вторгнення для Кремля.

Водночас під час візиту до Пекіна очільник Кремля Володимир Путін не зміг домогтися від лідера Китаю Сі Цзіньпіна підтримки будівництва газопроводу “Сила Сибіру-2”. За даними The Washington Post, Москва розраховувала отримати згоду Пекіна на реалізацію проєкту, який міг би забезпечити постачання до 50 млрд кубометрів російського газу до Китаю щороку. Однак переговори не дали очікуваного результату для Кремля.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.