В Україні почав діяти закон про валюту і валютні операції

7 лютого 2019 року починають діяти нововведення, які спростили валютні операції для населення та малого бізнесу, а також знизили зарегульованість валютних операцій для юридичних осіб.

Про зміни розповів голова ради Національного банку України Богдан Данилишин у Facebook.

Як зазначив Данилишин, змінами у законодавстві скасовуєтеся валютний нагляд за експортно-імпортними операціями, які не перевищують суму у 150 000 грн. В перспективі ця сума буде збільшена до 300 000 грн. Кабінетом міністрів України до Верховної ради поданий законопроект №9417 від 19.12.2018, згідно з яким ліміт за транзакціями, за яким здійснюється фінансовий моніторинг, збільшується до 300 000 грн. Після прийняття 9417 всі ліміти по валютних транзакціях будуть збільшені вдвічі. Це означає, що усі транзакції вартістю менше 300 000 грн будуть поза зоною валютного нагляду. На практиці це спростить експортно-імпортну діяльність для малого бізнесу і може стати стимулом для розвитку малого бізнесу.

Скасовані індивідуальні ліцензії на валютні операції, які замінюються е-лімітами для фізичних осіб на 50 000 євро на рік, для юридичних осіб – на 2 млн євро на рік. Тобто для населення та бізнесу скасовується ліцензування. Відповідний крок призведе до того, що українці як споживачі фінансових послуг стануть більш захищеними за кордоном, а юридичні особи зможуть легально володіти дочірніми структурами або нерухомістю закордоном та відображати їх у звітності.

Окремо Данилишин відзначив, що нові нормативно-правові акти НБУ скасовують заборону на on-line купівлю іноземної валюти, якщо сума купівлі не перевищує 150 000 грн. Відповідне рішення збільшує рівень комфорту для тієї частини населення, яка активно використовує Інтернет-банкінг. Завдяки нововведенню простіше буде відбуватись купівля валюти: з вибором найкращого курсу, без черг та зайвих ризиків, а головне – у нормативно-правовому полі, поза чорним ринком.

Також збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб із 15 000 до 150 000 на рік, що знову ж таки послаблює перелік обмежень для населення. Українці зможуть більш вільно сплачувати за навчання, інші послуги та товари з-за закордону.

Покращення бізнес-клімату

Із 7 лютого у двічі збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами до 365 днів. Це є значним послабленням для великого бізнесу, яке дозволить розширити застосування “комерційного кредиту”, насамперед при експортних операціях, що може зробити українські товари за кордоном більш привабливими. Додатково слід відзначити, що скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків.

Скасовується і процедура реєстрації зовнішніх запозичень, що значно розширює перелік позичальників для українських компаній на зовнішніх ринках, а значить – повинно позитивно відобразитись на експортно-імпортних операціях.

Фактично скасовується подвійний контроль за операціями з експорту продукції: валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію. Відповідне нововведення оптимізує роботу банків та дещо спростить роботу імпортерів та експортерів.

Дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки). Відповідний крок дозволить оптимізувати юридичним особам валютні та операційні ризики, а також економити на банківському обслуговуванні.

Нагадаємо, 4 липня, президент України Петро Порошенко підписав закон “Про валюту та валютні операції.