В України є важелі для впливу на ситуацію з “Титаном” в окупованому Криму – глава МінТОТ Вадим Черниш
Про те, як Україна може вплинути на ситуацію навколо екологічної катастрофи через “Кримський титан” в окупованому Криму, про бутафорський характер Керченського мосту та небезпеку траси “Таврида” та що означає вбивство ватажка терористів “ДНР” та призначення виборів на непідконтрольній частині Донбасу розповів міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш у програмі “Подія” на телеканалі “Прямий”.
– Я не бачу виходу з ситуації з тим титановим заводом. А що з цим робити?
По-перше, ситуація з екологією в районі Армянська і півночі Криму – це не нова ситуація. Остання наукова робота, яка доступна зараз нам була по екології “Кримського титану”, – це умовно нормальні викиди, які відбувалися щорічно – це 3400 тонн SО2 на рік, 144 тонни кислоти на рік.
– Це нормально?
Це так звано нормально було. Про це говорили станом до окупації. А тепер уявіть собі, що таке ненормально. Якщо ви згадаєте, коли ви перетинали лінію адміністративного кордону, завжди був якийсь запах. Місцеві вже звикли, вони вважали, що це нормально. А тепер уявіть, що місцеві сказали, що це ненормально. То про які обсяги викидів може йти мова?
Я вам можу нагадати також історично, що у листопаді 2014 року – це одразу після окупації – Володимир Константинов (голова кримського “парламенту” – ред.) оголосив, що російські банки прокредитують це підприємство на 500 мільйонів доларів нібито, і це він таку заяву зробив для російських медіа, для того щоб побудувати там екологічно чисте і сучасне виробництво. Тобто мова йде про те, що нічого з цього, крім підживлення позитивних емоцій громадян у зв’язку з окупацією, намагань… Я хочу, щоб це знали і громадяни, які живуть в окупації, що в 2014 році це не Україна, а це цинічно надурила окупаційна влада Автономної Республіки Крим, а тепер вони говорять по-іншому.
Тепер ми говоримо про те, що ж там за виробництво. Бо всі говорять тільки про діоксид титану і так далі. Та ні, там і кислоту виробляють сірчану. Тому що там мінеральні добрива, там сульфат заліза й інше. Тобто це серйозне хімічне підприємство, яке саме по собі є загрозою. Якщо ти за ним не слідкуєш, якщо ти не інвестуєш туди, якщо влада не контролює… Там було шість стаціонарних постів і 25 свердловин для того, щоб на самому підприємстві моніторити це все, за часів України.
Останній позов, який українська Генеральна прокуратура подала у 2014 році, якраз стосувалася близько 4 мільйонів гривень за викиди в атмосферне повітря. Тобто постійно українська влада, навіть за часів президента-втікача (Віктора Януковича – ред.), вона намагалася впливати на ці процеси. А якщо тій владі взагалі байдуже, то, звичайно, увага не така, і все вирішується в інший спосіб. Ми на своєму рівні містечковому, які зараз називаються почесно прем’єрами чи ще кимось, ми тут все “порішаєм”, – це воно і “порешали”.
Що робити в даному випадку? В даному випадку є один єдиний шлях – це підприємство не повинно функціонувати доти, доки не будуть дані гарантії і місцевому населенню, і Україні, що це підприємство буде безпечним. Але, на нашу думку, воно взагалі там не мало би працювати тепер. Я думаю, що навіть правильно було би, якщо вже там за 500 мільйонів, як говорив той пан, то, можливо, вже б його побудували заново.
Зараз питання стоїть в іншому: чи Україна може запобігти цьому? Звичайно, треба зайти на кілька кілометрів і отримати контроль над цим підприємством. Це неможливо. Тому що ми не можемо розпочинати.
– А воно дме сюди.
Тому я думаю, що правильно українська влада зараз вживає превентивних заходів на контрольованій території, для того щоб захистити населення на випадок нових викидів і відповідного напрямку вітру, а також застосовувати міжнародний тиск. До речі, всі міжнародні конвенції – хоч за окупації, хоч без окупації – покладають відповідальність на Російську Федерацію як країну. І це не лише матеріальні збитки. Це і міжнародні кримінальні переслідування дозволяють, це і дозволяють проводити міжнародні інспекції і так далі, і так далі.
Тому зараз українська влада вже звернулася до ООН, до ОБСЄ, наприклад – ми також контактували з ними вчора – для того щоб спонукати проведення незалежної експертизи.
– Але росіяни не пустять, як я розумію.
Я думаю, що вони за умов тиску вимушені будуть розвіяти міф, на їхню думку. Що вони намагаються зробити? Перекрутити, що це начебто Україна винна, бо вона воду не дає.
– Я читав це в російських ЗМІ.
Ми спостерігаємо два роки. Я навмисно взяв супутникові знімки, взяв інформацію про вітри, про напрямки, порівняння різних років, грунтів і так далі. Шановні – перше – якщо ви хотіли, щоб підприємство не було таким загрозливим, то треба було просто його зупинити. А якщо ви дозволили йому працювати після окупації протягом кількох років – це означає, що ви прогнозували, що нічого там загрозливого немає. Тобто не треба нам розповідати, що за один день все змінилося. Тобто це намагання перекласти з хворої голови на здорову.
Наступне. Можу вам сказати, що ці спостереження в автоматичному режимі тепер українська влада буде намагатися робити, щоб ми весь час моніторили. Сьогодні, годину тому, зв’язалися з відповідними службами нашими, а також міжнародні системи подивилися: зараз вітер іде в сторону України, але ми не бачимо зараз небезпеки такої, щоб загрожувала здоров’ю. Тобто ми почали моніторити забори повітря. І про це ми говорили з Уляною Супрун, ми говорили з Остапом Семераком, комісія державна виїжджала.
Там були кілька версій – я не хочу на кожній зупинятися – від найфантастичніших до більш реальних. І там була версія про те, що не знають… просто газоаналізатори прості показують кислоту, а ця кислота може бути або від взаємодії з водою і повітрям, або безпосередньо кислота, яка випаровується. Навіть сьогодні мій заступник, який там зараз, то там вони підходили прямо до кислотонакопичувача. Каже: там трохи і очі ріже… Тобто нічого страшного, але відчувається це. Тобто наше завдання – постійно моніторити, щоб застосувати в разі чого план евакуації.
Але я хочу нагадати, що населені пункти, там же прикордонники стоять. А населені пункти ще трохи далі. І щільність населення менша, ніж в Армянську. Тому головне зараз, щоб місцева влада… А керівник цивільної оборони області – це голова адміністрації. Він, наскільки я знаю, сьогодні провів знову відповідні підготовчі заходи про всяк випадок, щоб задіяти в разі необхідності. Тому українська влада з боку, де вона контролює, вона підготувала плани відповідні, резерви і так далі. За це відповідає місцева влада. Вона, на нашу думку, працює зараз у всі ці дні дуже щільно по цих напрямках, моніторить.
Порушено додаткову кримінальну справу. Це ще лютий. І вже справа про поводження з небезпечними відходами. Бачите. Тобто це міф, що ми спимо. У нас останній знімок, який ми замовляли для моніторингу, був в липні. А що ми зараз бачимо? Поступово виводять з роботи цехи, окремі… Вони починають. За нашою інформацією, яка просочилася також і в російську також пресу, що до 9 вересня вони мають зупинити підприємство. Ми це спостерігаємо. Тому що там є ці труби, які димлять. Вони свідчать про роботу того чи іншого елементу циклу. Вони постійно зменшується. І ми моніторимо викиди зараз за рахунок супутникових знімків і візуально. Це десь приблизно три кілометри видно, наприклад, 9 труб, і з них працює зараз там одна. А до цього працювали чотири. І так далі. Обсяги викидів візуально – це, звичайно, неточна наука. Але ми за цим спостерігаємо.
Але без тиску, без резонансу в самій Росії… Це зневажливе ставлення, яке є сигналом справжнього відношення. Тому будемо робити. І це такі, наприклад, передачі, як наприклад з вами, як інші мої заступники, решта посадовців ходять і говорять. І це все рівно просочується в російську пресу.
– Але цей завод для Армянська – не просто забавка, а це зупиняється Армянськ. Куди далі, що далі робити з цими людьми? Там половина півночі працювали на цьому заводі.
Там все. Зараз сільське господарство, заводи… Слухайте, а окупант що, не прораховує взагалі? Він що, тільки на один думає?
– Я думаю, що так. Це психологія окупанта. Це ж не його.
Воно про все свідчить. Тому, кого туди завезти? Зараз зберуть, вибачте, я не знаю, “найрозвинутіші” шари населення Російської Федерації і будуть переміщувати їх в Крим. Насамперед всі про це говорили, і це не просто слова – їх цікавить Крим для домінування військового.
– Авіаносець такий.
Для компонента в Чорному морі. І як форпост, так званий ударний кулак чи по-іншому. Так от, ці всі дії насправді, по великому рахунку, демонструють справжнє ставлення до того, що вони відібрали, на жаль, військовим шляхом в України. Вони демонструють зневажливе ставлення до інтересів людей, будь-кого, аби тільки був цей компонент. Тому їм все решта – це не головне. Ну добре, будуть військові.
– Це жахливо взагалі. Просто шкода цих людей, які там живуть, які повірили, які, мабуть, і на голосування ходили, і проголосували. А тепер я не знаю, як вони і що вони там.
Я хочу сказати, що там ситуація з мостом теж не така райдужна, як показують.
– Тобто він не може працювати на великій вантажності ніяк.
За нашими даними, це зараз практично неможливо без укріплень, без додаткових конструкцій. Дуже складно без фізичної присутності там. Тому ми постійно моніторимо, від людей отримуємо інформацію, консультуємося з експертами. Але ці всі потуги виявляються ефемерні.
– Так, тільки для показухи.
Бравада, бутафорія. І умовно скажемо, для туристичної галузі він взагалі… Подивилися ми “Тавриду” – ту трасу, яку вони будують. Слухайте, без усіляких погоджень землі сільськогосподарські… Там же їх не так багато насправді. До речі, вони видобувають пісок, який хімічно забруднений для будівництва доріг. Це ж що за повага до людей? Пам’ятаєте, говорили про те, що граніт можна для доріг, а можна в містах. Ділки намагалися змінити. В росіян це нормально.
Ми моніторимо видобуток копалин, ми дивимося: розрили пісок, який хімічно забруднений і був законсервований. І використовують. Дивіться, всі компоненти говорять про те, що байдуже.
– Днями на Донбасі, не контрольованому Україною, в тих регіонах знову заговорили про “вибори”. Що це?
По-перше, я хочу нагадати, я майже рік сам приймав участь в Мінських переговорах, коли був ще головою Агентства з відновлення Донбасу. Тому я можу описати. Ця тема протягом моєї участі, а зараз і моїх людей в Мінських переговорах постійно виникає. Це вкидується не напряму, а це вкидується завжди побічно для того, щоб сказати: дивіться, якщо ви не йдете таким шляхом, як нам хочеться, ми легітимізуємо їх.
Перший крок з легітимізації – це указ президента РФ про визнання паспортів “ДНР”. Це сигнал. Ви не хочете далі – от вам перший крок. Або визнання дипломів. Тобто, бачите, інтеграція. Другий крок. Наприклад, ми говоримо про те, що давайте “облегчим получение российского гражданства”, зверніть увагу, в межах РСФСР, Рядянського Союзу і так далі. Там є ігрища. Вони дають весь час сигнали. Бо багато хто говорить, що так хоче Путін впихнути це так, щоб аж тут подавилися ви. А ні, вони демонструють, що вони завжди… Є англійський термін – “стратегічна подвійність”. Тобто у нас є завжди два варіанти – такий чи такий.
Що дають вибори? Вибори – це пряме протиріччя Мінським угодам і резолюції Ради безпеки ООН. Вони про це прямо не можуть сказати, бо вони тоді багато речей визнають самі по собі. То вони це вкидують. Але такий сценарій безпосередньо розглядається. Тому говорять: якщо Україна не виконує політичної так званої частини, то у нас план, по якому вибори будуть проведені, легітимізовані бойовики, і, можливо, вже буде визнання. Це вже про так зване визнання сказав один із керівників Державної Думи РФ: що давайте їх визнаємо. Теж вкинули не від президентської адміністрації, а від типу парламенту. Це ж парламентарі – вони можуть говорити що завгодно, особливо в Росії. Але це чітко узгоджено з Кремлем.
Тобто паралельно говорять про вибори, паралельно говорять про можливість визнання, що, типу, скільки ж вони там страждати можуть. Але є ще одна причина. Вона більш меншого рівня. Навіть по тому квазізаконодавству, як вони там його називають, навіть по цьому, цей теперішній керівник в окупаційній адміністрації в Донецьку – він нелегітимний навіть за їхніми нелегітимними законами.
Пушилін – у них це одна гілка, квазігілка квазівлади, квазіокупаційної адміністрації. А там же Захаренко загинув. А мав би, типу, по-їхньому, виконувати другий в ієрархії ватажок. А його не було призначено. Там друга “за почетностью” посада ватажка була відсутня… А третій – типу, оголосили, що є він, але він не підходить. Тобто у них навіть зараз виходить, що не можна навіть за їхньою цією процедурою, навіть це нелегітимно. Навіть нелегітимний в кубі.
А от так звана “луганська народна республіка”. Згадайте, це ж всі від народу? Приїхали танки і люди з автоматами – і вже новий “народний керівник”. Точно він народний. Абсолютно.
– Росіяни кажуть, що ми не будемо вести переговори “нормандської четвірки” після вбивства цього Захарченка, натякаючи, що це українці його вбили. Але якщо українські спецслужби змогли зайти на територію, яка охороняється, і вбити людину, яка має охоронятися… То що ж це тоді за квазідержава? Ви маєте цю людину берегти. Це така дивина для мене була.
Я вам хочу просто дещо сказати. По-перше, чесно кажучи, це питання… Ми собі думаємо, що Росія – це якась єдина система. Дійсно, стратегічно це єдина система. Але ж ви знаєте, що в Радянському Союзі, пам’ятаєте, був міністр внутрішніх справі і голова КДБ. Це те саме. Просто ми цього не знаємо достеменно. І там дуже багато таких речей. А чому існує колишній керівник “Альфи”, який до сих пір керує якимись там… А це, я вам скажу, наслідки стратегічних помилок або бажання “правдоподібного заперечення”.
Тобто, якщо ти використовуєш “проксіс” так званих на початку агресії, щоб нібито відмежуватися від них, але ти потім маєш проблему з ними всіма. Ти ж не можеш визнати, що ти їх контролюєш. Тому вони і зникають. Тому що це проблема. В кожному конфлікті, де використовуються “проксіс”, які беруть на себе саму брудну роботу, вони зникають постійно. Тому що треба централізовувати.
Так от, я вважаю, що Захарченко якраз і був одним з таких “проксіс”, які постійно мають зникати, щоб побудувати чітко ієрархічну систему. Якраз вона дає можливість розвернути ці розрізнені групи або в реінтеграцію, або в легітимізацію та визнання. Це знову-таки питання управління цими територіями.
Тому можливі кілька різних варіантів. Інколи спецслужби, знаючи, що готується умовний – я зараз про Україну не кажу – напад з боку… Тобто вони знають, що готується кимось умовно. І це можна або підігріти, або самоусунутись, або дати сигнал, що так воно, може, було б і краще. Тобто це тонкі матерії. Це не просто чорне і біле.
Тому, якщо там спецслужби, умовно скажемо, хочуть це зробити, то це не означає, що там хтось отримав наказ в кабінеті, і він розвернувся, зняв галіфе, вдяг звичайну одежу і пішов.
– І “грохнув”.
Це так само говорить про фінансування. Це ж не означає, що дядя з ФСБ привозить чемодани і тут роздає. Це ж серйозна система комерційних структур, які там, можливо, зареєстровані в західних країнах, якісь угоди, де просто профіт від угоди більший, ніж звичайно.
Нагадаємо, в ефірі “Прямого” речник Державної прикордонної служби України Олег Слободян заявив, що Росія обмежила виїзд мешканців окупованого Криму, де сталась екологічна катастрофа на заводі “Титан”, на материкову частину України.
Стало також відомо, що Україна відкриває пункти допомоги для мешканів окупованого півострова.
Нагадаємо, раніше на Херсонщині у дітей зафіксували захворювання дихальних шляхів.
Крім того, у зв’язку з екологічною ситуацією можлива евакуація дітей з населених пунктів Херсонської області поблизу окупованого Криму.
Також контрольні пункти в’їзду-виїзду “Каланчак” та “Чаплинка” тимчасово призупиняють свою роботу через хімічний викид на півночі окупованого Криму.
Раніше “Прямий” повідомляв, що жителів тимчасово окупованого Криму попереджають про кислотні дощі після хімічних викидів, що сталися в Армянську.
25 серпня жителі Армянська – міста на півночі Криму – відчули різкий запах на вулиці. У той же день городяни стали скаржитися на висипи, підвищення температури і першіння в горлі, а вулиці вкрилися схожим на іржу нальотом. У забрудненні відразу запідозрили місцевий титановий завод.
Від небезпечних викидів постраждало і селище Перекоп, що підпорядковане Армянській міській раді. В мережі з’явились жахливі фото.
4 вересня на Херсонщині прикордонники зафіксували факт хімічного забруднення з території окупованого Криму.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.