Верховна Рада остаточно ухвалить закон про антикорупційний суд не пізніше червня – Артур Герасимов

Коли парламент почне розглядати у другому читанні законопроект про антикорупційний суд та коли ухвалить його, чи буде у іноземних фахівців право вето при призначенні суддів у цей орган, навіщо Рада планує ухвалити закони до фіналу Ліги Чемпіонів у Києві, чи вдасться Росії добудувати “Північний потік-2”, про проблеми при призначенні нового складу ЦВК, а також, чому президент України не втрачає надії на введення миротворців на окупований Донбас.

Про це розповів голова парламентської фракції “Блок Петра Порошенка” Артур Герасимов у програмі “Подія” на телеканалі “Прямий”.

– Ви сказали, що наступного тижня буде розглянутий закон про трансплантологію. Чому це важливо? Наприклад, Білорусь іде настільки далеко попереду від України, і всі лікарі кажуть: як це може бути, щоб їхати в Білорусь робити операції, коли в Україні фантастичні хірурги є, готові до цих операцій. Але не можуть їх робити, бо не дозволяє юридичне підґрунтя. І тут це сталося. Чому ви про це сказали?

Дійсно, це ще раз підкреслює, наскільки динамічно працює влада в останні три-чотири роки. Це ще раз підкреслює, скільки питань за 20 років, мабуть, боялися подумати. І я вже не буду казати про те, що дуже багато згадували, починаючи від пенсійної реформи і закінчуючи реформою освіти… Але якраз закон про трансплантологію очікують всі наші провідні фахівці. Але ключове – його очікують люди. Тому що головна цінність – це людське життя. І наразі ми не можемо дозволити собі робити те, що роблять в багатьох країнах Європи, роблять в сусідній Білорусі, роблять, вже відірвавшись від нас на дуже великі проміжки часу, наприклад, в тій же Азії.

Але я вдячний комітету Верховної Ради з питань медицини, я вдячний фахівцям, які глибоко в цій сфері. Тому що питання є надважливим. І якщо в будь-якому питанні парламент не має права на помилку, то в цьому – особливо. Ми три рази маємо перевірити все, сім разів відміряти, а можливо, і 70 разів відміряти, і один раз відрізати. Тому вони дуже ретельно цей закон готували. І наразі ми на цьому найближчому пленарному тижні зайдемо в розгляд цього закону. Я впевнений, що будуть дискусії. Тому що є різні думки, є різні точки зору на ці питання. Але ключове, чого притримуються всі, – що ми маємо посунути з місця це надважливе питання.

– Тепер про “Північний потік”. Може, ви знаєте якусь таємницю? Щойно президент був в Німеччині і там про щось говорив з французьким президентом, з канцлером, з лідером європейської спільноти Дональдом Туском.

Перше. Якщо ми говоримо про той прибуток, який приносить наразі цей газогін український, то він є дуже важливим. Але він не є всім, що забезпечує український бюджет. Бо український бюджет і українські надходження – вони є в рази, в десятки разів більшими. Тобто не можна говорити, що тільки від цього залежить все, що відбувається в нашій країні. Ми маємо завжди чітко аналізувати такі дії з урахуванням того, що наразі проти нас ведеться війна і проти нас ведеться не просто війна, а проти нас ведеться гібридна війна. Тобто дуже вивірена, дуже прихована, в якій дуже багато навіть неочікуваних кроків з боку ворога, який є сильний і підступний.

І, на жаль, крім того, що це є втрата, наприклад, грошей для українського бюджету, за рахунок яких ми можемо підвищувати пенсії, за рахунок яких ми можемо проводити медичну реформу, інші реформи, – цей газогін відіграє дуже велику роль з точки зору безпеки України. Тому що, якщо почнеться, боронь боже, повномасштабна агресія, цей газогін буде зруйнований, і тоді Європа залишиться без газу, і це буде дуже серйозним моментом, особливо для Південної і Східної Європи.

А мета Росії дуже проста. Вони будують газогін “Північний потік – 2” з єдиною метою – повністю переключити туди ті об’єми газу, які наразі йдуть через Україну. Я вам хочу навести один дуже простий приклад, який є причиною, чому це є саме так. Ви ж знаєте, що “Північний потік – 2” будується як окрема гілка повністю за маршрутом “Північного потоку – 1”, який вже існує. І як фахівець, який в системі ОБСЄ розбирався з цим питанням досить ретельно, хочу вам нагадати, що “Північний потік – 1” був створений і побудований Кремлем, і Європа на це погодилася, тому що Кремль сказав: “Ви знаєте, ми тут знайшли нове газове родовище “Штокман”, і ми будуємо “Північний потік – 1” виключно з тим, щоб це нове родовище доставляти до європейських споживачів.

– Але “Штокмана” немає.

І як тільки був побудований “Північний потік – 1”, різко в Кремлі забули про “Штокман” і все, що наразі вони доставляють через “Північний потік – 1”, вони зняли з української газотранспортної системи. Про що це говорить? Що для них це жодним чином не є проект економічний. І навіть не на першому місці стоїть проект політичний. На першому місці для них стоїть проект, який для них є елементом гібридної війни. І саме з цієї точки зору нам треба дивитися перш за все на “Північний потік – 2”.

– І які шанси, що не побудують вони цей “Північний потік – 2”?

Дуже великі шанси. Чому? Наведу також декілька прикладів. Я можу дуже багато говорити про те, що з екологічної точки зору там дуже великі проблеми можуть бути створені для балтійського регіону. Крім цього, нещодавно в Данії парламент ухвалив законопроект, за яким на “Північний потік – 2” треба дивитися в процесі надання дозволу не тільки з точки зору економічної, політичної, екологічної, але й також з точки зору безпекової. Якщо європейські парламенти, європейські депутати на рівні законодавства приймають речі, які фіксують те, про що ми говоримо відкрито, – це нам дає дуже потужний сигнал того, що вони дуже ретельно і глибоко також розуміють реальну сутність “Північного потоку – 2”.

– У питанні миротворців все впирається в пана Путіна. А ви часом, до речі, не знаєте, чому його не запросили в Аахен?

Тому що перед тим, як запрошувати Путіна, треба узгодити позиції. І я відповім на ваше питання трьома прикладами. Ви кажете, що ви не вірите. А чи багато людей вірили в безвіз? Причому безвіз – це не тільки безвіз з Євросоюзом. Безвіз продовжується. І ми отримали вже з Катаром, з Об’єднаними Арабськими Еміратами, з Латинською Америкою, з дуже багатьма іншими країнами. Це є процес, який під постійним контролем президента України відбувається.

– Але це залежало від України та Європи. А тут залежить від України і Росії.

Не тільки. Якщо ви думаєте, що Росія нічого не робила, щоб завадити нашому безвізу…

– Вона багато що робила.

Наступне питання. Ніхто майже не вірив, що за вторгнення в Україну, за агресію військову на Росію будуть накладені санкції. Ніхто, повірте. Навіть сам Кремль не вірив. Вони були дуже здивовані, коли це сталося. І тут – так само. Для того щоб зупинити агресію, миротворці – це є рішення, яке наразі погоджено всім цивілізованим світом. Але є дуже важливий момент. Ви знаєте, навіть є російський проект резолюції про миротворців. Тобто вони вже погодилися, але вони хочуть зробити це по-своєму.

Ключове: А – щоб миротворці були на всій території окупованій, Б – щоб була закрита неконтрольована ділянка українсько-російського кордону. Тому що це ні для кого вже не секрет. ХХІ століття, є супутники, є розвідка. Кожної ночі через неконтрольовану ділянку кордону – артилерія, танки, зброя, боєприпаси і все інше. І коли хтось з боку Кремль нам починає розповідати, що він же тут проти агресії, за мир у всьому світі… Питання дуже просте: колеги, чому ви проти того, щоб неконтрольована ділянка кордону була закрита? І тут вони сипляться.

– Наступний саміт “Україна-ЄС” має відбутися 9 липня в Брюсселі. А угорці, які сказали, що допоки закон знаменитий про “невживання української мови угорцями” не буде скасований, то до того часу не буде зустрічі на високому рівні ані з НАТО, ані з ЄС?

По-перше, хотів би дуже коротко нагадати історію питання. Ви знаєте, що коли ми приймали законопроект про реформу освіти в Україну, то одна зі статей стосувалася якраз української мови у школах. І цей закон був дуже збалансований, він був дуже серйозно проговорений з експертами. Його готували представники різних фракцій, обговорювали. І навіть коли почалася вся ця історія з тим, що угорці заявили, що нібито цей закон є утиском, порушенням прав і так далі, то, як ви знаєте, Україна відкрито відіслала цей закон у Венеційську комісію. Це є орган, який перевіряє законодавчі акти і видає свої висновки. І ми отримали висновок, де в результативній частині чітко вказано, що цей закон відповідає всім нормам міжнародним, відповідає європейським нормам – тому, шановні колеги, будь ласка, застосовуйте його.

І в Угорщини нещодавно відбулися вибори. І всі розуміють, що це, на жаль, була передвиборча технологія. Після виборців, як ми бачимо, наразі в України продовжуються потужні контакти і по лінії НАТО, і по лінії Євросоюзу. І підтвердженням того, що Україна все зробила вірно – це є не тільки висновки Венеційської комісії, але також і те, що черговий саміт “Україна-НАТО” відбудеться в Брюсселі у липні цього року.

– Коли-небудь настане такий час, що Центральна виборча комісія оновиться? І дуже сильно дорікають “Блоку Петра Порошенка”, що дуже багато представників цього блоку, а “Опозиційного блоку” взагалі немає.

Перше. Коли ми говоримо, що так давно не роблять і так далі, хочу нагадати, що більш ніж рік тому президент України вніс подання. Парламент його не розглядав, не розглядав, не розглядав… хоча фракція БПП постійно вимагала поставити цей законопроект – я маю на увазі оновлення ЦВК – на голосування в залі парламенту. Дійшло до того, що вже навіть у певних кандидатів змінилися сімейні обставини. І вони вже сказали: шановні колеги, вже пройшов рік, ми не можемо зараз бути кандидатами. Президент України пішов назустріч – він знову вніс нове подання. Це відбулося декілька місяців тому. І після того, згідно з процедурою, ці кандидати пройшли перевірку. І наразі все готове для голосування.

Одразу хочу вам сказати, що фракція БПП повністю готова голосувати за оновлення складу ЦВК, про що ми неодноразово заявляли. Жодної затримки за нашою фракцією не буде. І я щиро сподіваюся, що в ці найближчі два тижні, а можливо навіть в найближчий четвер, ми вийдемо на голосування про оновлення складу ЦВК в сесійній залі.

– А ця історія про те, що представників БПП є п’ять, а ніби в якихось міжнародних документах написано, що кожна фракція має свого представника мати в центральних виборчих органах?

Згідно з українським законодавством, немає жодної згадки про те, що, скажімо так, має бути там кожна фракція і так далі. Має бути збалансований склад. Це є ключовим. В ньому має бути як влада, так і опозиція. І я вам хочу сказати, що серед кандидатів збалансованими є і представники влади, і представники опозиції. Бо опозиція – це наразі є декілька фракцій. І кого обере парламент – це приймає рішення парламент України своїм голосуванням.

– Буде важко. Бо ми питаємо депутатів, а вони кажуть: не факт, що всі узгодять всі кандидатури.

Я звик говорити реальними фактами і реальними прикладами. Нещодавно було десь схоже голосування за Рахункову палату України. Рахункова палата – це орган, який контролює використання державних фінансів. І також говорили: от не включили представника від цієї опозиційної фракції. Але чомусь, як то кажуть, сором’язливо забували, що в Рахункову палату був включений представник від сусідньої опозиційної фракції. Тому давайте бути чесними і давайте говорити головне. Завжди під час голосувань в парламенті ми голосуємо збалансовано, а представники влади і представники опозиції потрапляють в будь-які державні установи і органи.

– Багатостраждальний антикорупційний суд. Що з ним робити, як бути? Є шанси, що він з’явиться в Україні?

Перше і надважливе. Для того щоб припинити будь-які спекуляції, чітка позиція президента України Петра Порошенка, чітка позиція фракції БПП – ми підтримуємо прийняття законопроекту про антикорупційний суд. Тому що, ще раз нагадаю, антикорупційну реформу розпочав президент України. Давайте згадаємо, хто був ініціатором і головним лобістом, в гарному сенсі, прийняття законопроекту про НАБУ. Згадайте. Це був президент України Петро Порошенко. Давайте згадаємо, хто був головним лобістом, в гарному сенсі, створення взагалі антикорупційних органів і судової реформи. Тому що судова реформа – це є надважливий елемент взагалі цивілізованої держави.

І коли ми говоримо зараз про прийняття закону про антикорупційний суд, то давайте ще трошки історії. Хочу нагадати, що досить великий проміжок часу прийняття законопроекту про антикорупційний суд було заблоковано представниками опозиційних фракцій. Буду відвертим – “Самопоміччю”. Тому що вони внесли законопроекти, які блокували внесення, згідно з Конституцією, законопроекту президентом України. Без питань. Відізвали ці законопроекти. Одразу, протягом малого проміжку часу президент України вніс законопроект. Після того пройшло обговорення і цей законопроект був прийнятий в першому читанні.

І зараз відбуваються чисті технічні процедури. Вони вже, скажімо так, на фінішній прямій. Тому що, коли приймаються законопроекти такої ваги, ми не маємо права на жодну помилку. Поясню чому. Тому що це як і у випадку з трансплантологією: краще сім разів відміряти, а один раз відрізати. Бо дуже багато людей хочуть зупинити, на жаль, цю реформу. І наша фракція – вона завжди давала найбільше голосів за всі голосування зі створення антикорупційних органів, за підтримку боротьби з корупцією. І тут наше завдання – не дати жодного шансу цю реформу стримати.

Тому після того, як він був прийнятий в першому читанні, обов’язково два тижні відводиться на те, щоб давали свої коментарі, поправки і думки всі інші члени парламенту від будь-якої фракції. Ми не можемо це посунути, бо інакше це буде скасовано, прийняття закону буде оскаржено.

Після того починається розгляд в комітеті. Ви знаєте, що внесли тисячі поправок, майже 2000. Комітет розглядає, приймає виважене рішення. Вони видають документацію. Але після того, мало хто знає, це ще має бути опрацьовано юридичним управлінням Верховної Ради, щоб там не було протиріч, юридичних якихось казусів, щоб все було вивірено.

Після того це поступає в зал парламенту. І я щиро вірю, що найближчого тижня цей законопроект буде розглянутий у відповідному комітеті, після того він буде опрацьований юридичним управлінням і після того ми отримаємо його в залі парламенту. Скоріше за все, у вівторок 22 травня ми перейдемо до розгляду цього законопроекту. Наша фракція і коаліція – ми зробимо все для того, щоб він був прийнятий вже у травні. Але є реальна ймовірність, що чисто технічно частина поправок не буде розглянути на цьому пленарному тижні. Тому в перший же день роботи парламенту у червні цей законопроект буде в такому разі прийнятий.

Але ще раз хочу підтвердити, що зі свого боку ми зробимо все для того, щоб цей законопроект був прийняти вже у травні.

– Головне питання, наскільки я пам’ятаю, полягає в тому, чи будуть мати іноземці реальний вплив на добір цього антикорупційного суду. І це є альфа і омега.

Це не альфа і омега. Тому що, як то кажуть, не знаєш як діяти – це для так званих фахівців, які зараз коментують направо-наліво ці питання – дій за законом. А ключове в Україні – щоб будь-що, що робить парламент, воно відповідало Конституції України і українському законодавству. Тому ключова позиція у всіх цих спорах, які наразі йдуть відносно цього права вето, – чи підтримуємо ми право вето? Звичайно, так. Ми хочемо, щоб міжнародна спільнота приймала участь і обговорювала разом з нашими фахівцями призначення суддів. Бо наше завдання – обрати найкращих. Наше завдання – щоб вони були непідкупні, були повністю незалежні, і вони дуже швидко починали працювати, як то кажуть, в тиші. Чому в тиші? Зараз Верховний Суд тихо працює. Вже тисячі справ розглянуто за цей короткий проміжок часу. Це є показник того, що ми ефективно провели реформу Верховного Суду і ефективно провели туди конкурсний набір.

Повертаємося до цієї ситуації. Але ми маємо при цьому жодним чином не порушити Конституцію України. Тому що, одразу вам скажу, наше завдання… Часто кажуть: “шашечки или ехать”. Нам треба їхати. Ми не маємо дати жодного шансу супротивникам антикорупційної нашої боротьби, яку ми зараз ведемо, на те, щоб цю реформу зупинити. А на жаль, бажаючих дуже багато. Якщо ми цей шанс їм дамо, якщо це право вето буде виписано таким чином, що воно буде протирічити Конституції, на жаль, ми маємо всі шанси того, що реформа буде зупинена.

Зараз, коли ми говоримо про ці речі, ми пояснюємо і нашим міжнародним партнерам. Між іншим, це не треба пояснювати фахівцям. Бо вони чітко розуміють, до чого це веде і яким чином правильно це треба зробити.

– Тобто будуть місце мати іноземні експерти?

Звичайно.

– І вони будуть мати дорадчий голос чи вони будуть мати не дорадчий, а такий, який може зупинити потрапляння в цей суд якогось не найкращого фахівця?

Я можу вам одразу сказати, що ці міжнародні фахівці, я сподіваюся, що це будуть реально фахівці високого рівня з бездоганною репутацією…

– Ми всі в цьому зацікавлені.

Знаєте, ми вже мали ситуацію, коли, наприклад, кандидат в аудитора НАБУ Марта Борщ наразі є адвокатом пана Онищенка.

– Її ж туди не пустили. Значить, вона перейшла на іншу роботу.

Знаєте, інколи існують речі, які як червоні лінії. Але повернемося до нашої тематики. Ми хочемо досягнути того, щоб найкращі попадали на цю роботу. І для цього ми хочемо, щоб найкращі іноземні фахівці нам давали свої поради і мали право вето. Але це право вето має бути зроблено таким чином, щоб воно не порушувало Конституцію України. Бо є стаття 2 Конституції про державний суверенітет. І, на жаль, якщо ми зробимо помилку, виписуючи це, це призведе до того, що реформа…

– Тобто вето можна буде подолати?

Так.

– Хотів я ще спитати про закон про фінал Ліги чемпіонів, про який я навіть і не чув…

Це багато законів. Тому що я, по-перше, дуже вдячний міжнародній спільноті, що ми будемо приймати 26 травня фінал Ліги чемпіонів між командами “Ліверпуль” та “Реал”. Але це є потужна робота і президента України, і парламенту, і Кабінету міністрів. І тільки в парламенті ми вже декілька законів прийняли і ще маємо прийняти декілька законів. Тому що кожна країна, яка приймає фінал Ліги чемпіонів, вона має відповідати вимогам міжнародної спільноти, які стосуються організації таких великих подій. Але будемо чекати. Наразі ми все робимо. Ми чітко відповідаємо всім вимогам. Я сподіваюся, що на наступному тижні ми приймемо остаточно ці законопроекти, для того щоб все було добре з боку парламенту. Точно.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.