Він не з тих, хто слабкий духом: історія військовополоненого моряка Віктора Безпальченка
В Киеве в районе станции метро "Днепр" введены временные ограничения на проезд из-за сооружения транспортной развязки. Об этом сообщает пресс-служба коммунальной корпорации "Киевавтодор". "В связи с выполнением строительных работ по сооружению пролетного строения эстакады на объекте "Строительство транспортной развязки возле станции метрополитена "Днепр", временно запрещено движение автомобильного транспорта с габаритными размерами по высоте более 3,5 метра, на участке Набережного шоссе в обоих направлениях от Почтовой площади до моста Днепр, сроком до 15 августа 2011 года", - говорится в сообщении пресс-службы КГГА. Руководство "Киевавтодора" обращается к водителям с просьбой с пониманием отнестись к неудобствам, связанным с временным запретом движения.
Це історія Віктора Безпальченка, військовополоненого моряка, одного з 24 захоплених військами Російської Федерації біля Керченської протоки 25 листопада 2018 року. У спецпроекті “Прямого” мама розповіла історію хлопця, щоб кожен українець знав, який шлях пройшов один із українських героїв.
Віктор Безпальченко, разом зі своїм другом-моряком Сергієм Чулібою ще у 14-му служили в Криму. Саме їх на озері Донузлав блокували російські силовики та під дулом автоматів схиляли перейти на бік ворога. Та сила зброї поступилася моряків. Хай як би гірко не було покидати рідний півострів, хлопці пішли, не заплямувавши честь мундиру. А вже згодом на материковій Україні Безпальченко та Чуліба знову опиняться разом. Їх направлять служити на рейдовий буксир “Яни Капу”.
“Навіть мови не могло бути. Він навіть не хотів про це чути: я навіть не розумію, як це можна давати присягу Україні, батьківщині, і залишатися там. Навіщо і чому? Ми навіть не знали, що він буде такий у нас. Характер у нього, звичайно, сильний. Він не зі слабодухих”, – розповідає про мама військовополоненого моряка Людмила Безпальченко.
Силу свого характеру Віктор Безпальченко доводив кожного разу, коли мова йшла саме про флот. Аби одягнути форму та вийти на щоглу корабля, свого часу хлопець навіть наважився почати все життя спочатку, маючи першу освіту кухаря. Адже він ще з дитинства був справжнім майстром на кухні, а вже згодом став ще й професійним поваром. Як тільки Віктор потрапив на службу, хлопець власноруч розгорнув свій корабель в зовсім інший бік, подалі від кухні. Він вирішив стати військовим моряком.
Читайте також: історію військовополоненого моряка Олега Мельничука.
“А любить готувати, звичайно. Він, як мені дзвонить, то з батьком він більше про залізяки, про господарство, а ось зі мною він в основному розмовляв про те, що мама приготувала, що смачне … а я ось такий соус зробила. Так ось. Він любитель готувати”, – згадує мама.
Вже під час служби на “Яни Капу” старший матрос Безпальченко став нечастим гостем на кухні. Проте, якщо вже щось готував, моряки це сприймали за свято. Тепер же синові рецепти використовує мама, чи не щодня гадаючи, чим же вразити сина, коли вернеться. Адже хай вдома, допоки більше не чутно голосу Віктора, батьки щосекунди згадують моряка, чекаючи, допоки його компас знову вкаже шлях до них.
“Він не упертий, але він любить порядок, щоб все у нього було в порядку. Якщо він надумав, він так само зробить”, – розповідає матір моряка.
За плечима 32-річого українського моряка, військовополоненого Віктора Безпальченка, вже кілька судів та багатомісячне утримування під вартою. Росіяни гадають, що темрява одинокої камери та глибока тиша
від родини, адже хлопцеві навмисно не віддають листи, здатні забрати у Віктора надію. Та це саме вони, окупанти, що у 14 році показали: безвиході немає. Хай скільки землі не забереш – Україну не знищити. Тож сьогодні, як і тоді у чорних водах кримського озера Донузлав, Безпальченко щодня нагадує: у світі немає сили, що змусить його зрадити присязі на вірність Україні.
“Всіх, звичайно, ми хлопців чекаємо додому, щоб вони швидше повернулися. Вони сильні, вони все витерплять. А вдома ми їх будемо зустрічати все разом, разом … Вся Україна за них переживає. Так що, нехай тримаються”, – закликала мама військовополоненого Безпальченка.
Читайте також: історію військовополоненого моряка Богдана Головаша.
Нагадаємо, у спецпроекті “Прямого” батько та мати нареченої Сергія Чуліби розповіли історію моряка, щоб кожен українець знав, який шлях пройшов один із українських героїв.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.