Перший постріл почув ще у 2014-у в Криму: історія військовополоненого моряка Сергія Чуліби
Сергій Чуліба – один із 24 військовополонених моряків, яких захопила Російська федерація 25 листопада 2018 року біля Керченської протоки. У спецпроекті “Прямого” його батько та мати його нареченої розповіли історію моряка, щоб кожен українець знав, який шлях пройшов один із українських героїв.
Наречена у білій фаті довжиною з палубу, якою грається вітер на морі, і обіцянки назавжди любити та дзвін келихів, – ось що мало бути б зараз у житті Сергія Чуліби замість холодної камери чужої в’язниці. Механік рейдового буксиру “Яни Капу” Чуліба незадовго до нападу та полону нарешті освідчився.
“Перед цим я з нею розмовляю. Каже: “Іду до Сергійка, і Сергій мене кличе, якийсь сюрприз”. І вибрав їй це друге кільце, перед походом подарував. Я ж кажу, було загадкою, чому заздалегідь… І вона поставила йому це питання, в принципі. Він, до речі, не любив тримати. От є у нього, ідея дозріла – він пішов і зробив”, – розповіла мати нареченої військовополоненого моряка Сергія Чуліби Ольга Савєльєва.
Так само сповнений ідеєю хлопець свого часу, у 2017-у, втік і на флот. До того Сергій, оббиваючи пороги воєнкоматів, сам просився до армії, але кожного разу чув “ні”.
“Він дуже хотів служити. Його не брали в армію, тому що в нього була проблема з очима. Напросився по контракту. І подзвонив з Херсону… подзвонив уже, коли був в Севастополі, подзвонив, що вже приїдете на присягу”, – згадує батько військовополоненого моряка Роман Чуліба.
Та перший постріл Росії в бік України Сергій почув ще у березні 2014-го. Під час окупації Криму окупанти розпочали блокаду українського флоту на озері Донузлаві. На одному з кораблів – на катері “Херсон” – служив і Сергій. Та російське командування не лише силою било моряків, а їх ще й вербували на службу до Росії.
Під тиском честь мундира змило з командира Сергієвого корабля та і в чимало інших офіцерів – вони зрадили українському флоту. Тоді як Сергій Чуліба вистояв у свій перший шторм.
“Деякі остались в Росії. Може, їм нравилось. Їм наобіщали золоті гори. А мені сказав: “Батьки – українці. Чого я должен іти в Росію? Це Україна – це моє”, -розповів батько Сергія Чуліби.
“Він нам поставив завдання – ось так робимо. В принципі, він у нас чоловік. Він завждиухвалював сам рішення ось такі. І дуже швидко він їх приймає і ставить усіх потім до відома. Приносить це кільце. Катерина в якомусь навіть нерозумінні. Я не знаю як це. Ну він завжди так робив”, – додала мати нареченої військовополоненого моряка.
Скільки коштує продати Батьківщину – цього точно не знають 24 українських військовополонених. Цього не знає і Сергій Чуліба, якому доля наче за всі його мужні подвиги подарували його Катю – дівчину, якій він щойно одяг обручку. Дівчину, яку він дуже скоро поведе під вінець.
Тільки уявіть, вже у полоні ворога, без дзвінків з рідними, без чесного суду – і Сергій Чуліба перше, що питає: як там собака, яка була з ними на буксирі “Яни Капу”? Бо ж пес теж потрапив під обстріл. Тож якщо раптом у темні часи вам забракне світла і ви опустите руки – просто згадайте про мужність та людяність 27-річного Сергія Чуліби. Хлопця, який жодного разу не здався. Моряка, який просто зараз відстоює кожного з нас.
Нагадаємо, у спеціальному сюжеті “Прямого” рідні та друзі розповіли історію Євгена Семидоцького та Михайла Власюка – військовополонених моряків, одних з 24 захоплених військами Російської Федерації біля Керченської протоки 25 листопада 2018 року.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.