Всі позитивні оцінки європейських інституцій стосуються реформ попередньої влади – дослідження

Нещодавно Європейська рахункова палата (ECA), яка провела аудит допомоги Євросоюзу Україні, оприлюднила звіт. Ці оцінки представляють сторонню оцінку дій чинної та попередньої влади. 

“Європейський інститут”  пише, що команда Рахункової палати чітко зазначила: “Країна провела значні реформи з метою викорінення корупції з 2014 року, прийнявши заходи щодо обмеження простору для корупційної практики у сфері державних закупівель, адміністративних послуг, енергетики, банківського та інших секторів, і останнім часом ми бачимо обнадійливі результати”. Цей перелік включає реформи часів Петра  Порошенка: державні закупівлі (запровадження системи “Прозоро”), реформування системи адмінпослуг,  реформи в енергетиці (формульний підхід на формування ціни на газ, запровадження ринку газу),  реформа банківського сектору (приватизація Приватбанку, укріплення банківського сектору).

Далі команда Рахункової палати вказує і про інші позитиви: “Були створені нові антикорупційні органи, і з відкриттям Вищого антикорупційного суду антикорупційна архітектура в Україні завершена. Була запроваджена безпрецедентна прозора система електронного декларування активів, яка вимагала від державних службовців та політиків розкривати інформацію про свої приватні активи”.

Видання Brussels Times поставило аудиторам, які здійснювали аудит, пряме запитання: “Чи відбулося якесь поліпшення з того часу, як Зеленський став президентом у 2019 році, чи висновок про те, що “захоплення держави” олігархами настільки міцно закріпилося, що ЄС практично не може допомогти країні позбутися цього?”

На думку “Європейського інституту”, їхня відповідь дає якнайкращу оцінку антикорупційної політики періоду Володимира Зеленського: “ЄС продовжував підтримувати реформи за часів Зеленського, але жодного прориву не відбулося. Були зроблені деякі покращення, такі як створення Вищого антикорупційного суду, але також були зроблені деякі зміни, такі як рішення Конституційного суду”.

Нагадаємо, Верховна Рада на засіданні 23 вересня ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”.

Як відомо, раніше за основу було прийнято законопроєкт №5599 “Про запобігання загроз національній безпеці, пов’язаних з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”, за який проголосували 275 народних депутатів на позачерговому засіданні 1 липня.

2 вересня Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до Дмитра Разумкова з офіційним листом, де зазначила невідповідності до Конституції України законопроєкту № 5599 і запропонувала направити його до Європейської комісії “За демократію через право”.

До слова, народні депутати з фракції “Європейська Солідарність” та інших парламентських політичних сил подали до Ради альтернативний законопроєкт про олігархів.

На думку спікера Верховної Ради Дмитро Разумкова, у президентському законопроєкті про олігархів існує конфлікт інтересів, оскільки, гіпотетично, олігархи можуть бути в складі РНБО, яке й визначатиме людину олігархом.