Вугілля з ОРДЛО, Коломойський з Медведчуком та Зеленський: хто і навіщо знищив енергетичну безпеку України

З жовтня 2019 року, вже після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах, в Україну почались поставки вугілля з окупованого Донбасу та Росії. Цей бізнес очолили український олігарх Ігор Коломойський та одіозний проросійський політик Віктор Медведчук. Саме для того, щоб вони отримували надприбутки “Центренерго” було переведено з українського вугілля марки “Т”, на антрацит, який видобувається в ОРДЛО, а потім замість вугілля було спалено дешевий на той час природний газ. Саме ці дії, за потурання чинної влади, призвели до енергетичної кризи в Україні та до її залежності у сфері енергетики від ворожих Білорусі та Росії. 

Про це йдеться у розслідуванні народної депутатки VIII скликання Тетяни Чорновол, яке було оприлюднено на телеканалі “Прямий”.

“Найбільшим злочином є те, що в державному “Центренерго” запустили старі антрацитові енергоблоки і відмовилися від вугілля вітчизняного добутку. Так “зелена” влада заковтнула гачок енергозалежності від Росії. З яких мотивів це було зроблено? Капітуляції чи мегакорупції? Чи того та іншого? Не буду міркувати. А просто подам ще один факт про мегаприбутку, – розповідає вона.

У прикладах імпорту вугілля для “Центренерго”, а також сотнях інших поставок вугілля для державної компанії, фігурують переважно три фірми. Перераховую їх. Це “Нафта Форс”, “Синтез Ойл” та “Рекорд Сістем”. Це фірми олігарха Ігоря Коломойського. Російське вугілля чи вугілля з ОРДЛО дуже рідко в 2019-2020 роках купувалося “Центренерго” напряму. В основному воно потрапляло на ТЕС за посередництвом цих фірм. На ці факти давно звертали увагу українські журналісти-розслідувачі і навіть пробували порахувати прибутки в кишені Коломойського.

“Кузбаська фірма “Сибэнергоуголь”, згідно з митними документами, у 2020 році активно постачала вугілля в Україну. Разом з тим, в російських ЗМІ натрапляємо на цікаву новину, що, виявляється, в 2020 році ця фірма збанкрутувала і зупинила добуток вугілля. Звідки ж тоді вугілля для України? А імпорт, до речі, йшов весь 2020 рік, і вугілля не абияке, а антрацит. Погодьтесь, тут немає іншої відповіді, ніж те, що цей антрацит з “ДНР” і “ЛНР”. Отож, бачимо, слідів вугілля з ОРДЛО в “Центренерго” безліч. І це знов-таки не часи Порошенка, а це країна Зеленського”, – зазначається у розслідуванні.

Річ у тому, що вугілля з окупованої території 2014 року і вугілля з окупованої території 2020 року – це дві принципово різні речі. Адже до січня 2017 року вугілля, що завозилося з шахт ОРДЛО, продовжувало бути українським вугіллям. Після січня 2017 року стало російським.

“Нагадаю ті події. У 2014 році ситуація в зоні АТО не була стабільною. Був окупований весь Донбас, потім з боями було звільнено Слов’янськ, Краматорськ, Сєвєродонецьк і багато інших міст Донбасу. Деякі міста звільнялися, а потім знову, на жаль, втрачалися. За таких умов великі підприємства Донбасу зберігали робочий стан та зв’язки між собою, на якій би стороні фронту вони не опинялися. Урядом Яценюка було знайдено рішення, як легалізувати цю співпрацю з користю для України і зберегти обмін сировиною. Підприємства, які опинилися з ворожої сторони фронту, отримали дозвіл зареєструватися на території, контрольованій Україні, щоб платити податки в український бюджет”, – зауважує розслідувачка.

Якщо говорити про конкретні приклади, то вони у справі Порошенка. Два державні підприємства, що опинилися на окупованій території – це ДП “Луганськвугілля” та державна шахта Кисельова перереєструвалися в Слов’янську і продовжили постачати вугілля на “Центренерго”.

“Чому ватажки сепаратистів цьому не перешкоджали? А тому що їм не потрібні були голодомори та голодні бунти. В Росії свого Кузбасу вистачало, тому донбаське вугілля продати в Росію було неможливо. Плюс, ватажки сепаратистів крали. Їм була вигідна ситуація, щоб великі підприємства самі годували своїх працівників і можна було красти російські гроші, що виділялися на соціалку.

Насправді без применшення, схеми з вивозом сировини з ОРДЛО – це була гібридна перемога української сторони. І справа не лише в економічній доцільності, а в тому, що у молодих і сильних чоловіків по ту лінію фронту був вибір: воювати проти України або працювати на Україну в шахтах, давати Києву та Харкову світло. Отже, до 2017 року вугілля з ОРДЛО було нашою гібридною перемогою. Кривавим вугіллям воно навпаки було для Москви, – наголосила Тетяна Чорновол.

Саме тому, на жаль, довго так проіснувати не могло. На початку 2017 року Росія націоналізувала українські шахти на окупованій території. І вугілля з ОРДЛО стало путінським вугіллям, кривавим вугіллям, в повному розумінні цього слова. Правда, різними обхідними шляхами воно, на жаль, продовжувало текти в Україну і далі всі наступні роки. Бо донбаський антрацит спокусливий для бізнесу – якісний і дешевий. І не лише український бізнес, а також і польський закривав очі на походження вугілля.

Проте, одна справа, якщо це роблять приватні підприємства, а зовсім інша – державні українські. Саме тому після націоналізації шахт державне “Центренерго” принципово почало перехід на українське вугілля марки “Т” і відмову від антрациту. Почало воно перехід в 2017 році і повністю закінчило в 2019 році.

Однак, не одним олігархом Коломойським крутилися схеми з кривавим вугіллям на “Центренерго” у країні Зеленського. Великим постачальником у 19-20 році російського вугілля в Україну взагалі і на “Центренерго” зокрема була фірма “Синтез Ойл”.

За пів року роботи з “Центренерго”, з жовтня 19 до березня 20-го, частка “Синтез Ойл” у постачанні вугілля на “Центренерго” склала понад 25%. Тобто компанія з орбіти олігарха поставила кожну четверту тонну вугілля на держкомпанію. Загальна сума контрактів перевищила 1,6 мільярд гривень.

“Що ж це за фірми “Синтез Ойл”? Всі давно її знають як фірму Коломойського. Тому розслідування “Схем”, яке знайшло там інтереси також Віктора Медведчука, стало просто сенсацією. Причетність Медведчука до “Синтез Ойл” виплила, коли журналісти аналізували декларацію депутата, подану в минулому році”, – зазначає Тетяна Чорновол.

Справа у тому, що політик задекларував компанію Tominersa Investments, яка на 10% володіє кожною із чотирьох компаній-засновниць “Синтез Ойл”.

“Отже, “Синтез Ойл” – це, виявляється, приклад бізнес-союзу Коломойського і Медведчука. Так цікаво виходить. Виявляється, в 2020 році в країні Зеленського Коломойський вкупі з Медведчуком зупинили український добуток вугілля і цілий рік возили вугілля з ОРДЛО на державний “Центренерго”. І логічно виникає питання: а чому ж тоді вугільна кримінальна справа проти п’ятого президента Петра Порошенка, якщо таке неподобство відбувалося в часи шостого президента Володимира Зеленського?” – ставить риторичне питання розслідувачка.

“Очевидно, бізнес-план працював наступним чином. Медведчук відповідав за домовленості на початку схеми, а Коломойський – в кінці. Коломойський забезпечив лояльність нової української влади, а Медведчук – старої російської. Нова українська влада віддала Коломойському точку збуту вугілля – “Центренерго”. А стара російська Медведчуку – пункт перевалки вугілля, місто Новошахтинськ, де Медведчук великий інвестор, власник Новошахтинського бітумного заводу донедавна. Медведчук, очевидно, отримував маржу з операцій, коли “ордловське” вугілля, що добувалося за безцінь, сталося кузбаським чи білоруським. А Коломойський отримував маржу, коли “Центренерго” купувало його дорожче, ніж воно перетинало кордон”, – зазначає вона.

Все це логічно. Але залишається головне питання: чому державне “Центренерго” в цих схемах було таке безвільне і давало себе грабувати? Воно ж державне. Цілий уряд стоїть за його спиною – уряд, сформований Зеленським і його фракцією “Слуга народу”. Чому ж тоді ключове підприємство теплоенергетики було змушене купувати вугілля саме у “Синтез Ойл”, що працювало і крутилося в брудних схемах Коломойського-Медведчука?

“А тому що Зеленський переміг на виборах. І це я говорю не про політику, а про конкретну історію. Річ у тому, що під час передвиборчої кампанії “Синтез Ойл” допомагала Зеленському, забезпечувала його президентську кампанію автомобілями і охороною”, – вказує Тетяна Чорновол.

Йдеться про відомий сюжет журналістів “Схем”, коли він зухвало відповів “Я вам ничего не должен” та сів у автомобіль з охороною. Номери автівки зареєстровані на компанію “Синтез Ойл”, яку пов’язують з Ігорем Коломойським, засвідчивши черговий зв’язок Зеленського з олігархом.

“Таким чином, фірма “Синтез Ойл” працювала в команді Володимира Зеленського. Отже, коли вона стала в країні моно влади головним імпортером-посередником для російського вугілля-антрациту з ОРДЛО, це виглядало як розплата за спільну і плідну роботу під час передвиборчої кампанії. Погодьтесь, після такої інформації обставини вугільної справи Порошенка вже геть не здаються актуальними. Актуальним тут є інше – особиста відповідальність Володимира Зеленського за вугільні схеми Коломойського-Медведчука на державному “Центренерго” 2019-2020 року, – наголошуєьться у розслідуванні.

Нагадаємо, після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах Україна відновила закупівлю вугілля з Росії й ОРДЛО.

Водночас міністр інфраструктури України 2016-2019 років Володимир Омелян заявив, що за два роки президентства Володимира Зеленського Україна опинилася на межі енергетичного колапсу. Чинна влада фактично знищила всі здобутки попередників щодо стабілізації енергетичної системи.

Як відомо, суд скасував Коломойському податкові штрафи на майже 400 мільйонів гривень

Натомість Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти Ігоря Коломойського та його оточення через його зв’язки з корупцією.

До того ж Євросоюз підтримав санкції США проти Коломойського.

Крім того, компанії Коломойського програли суд “ПриватБанку” щодо повернення 247 автозаправок. 

Чому “Велике будівництво” президента України Володимира Зеленського є однією ж з найбільших корупційних схем в історії України та загрожує сплеском інфляції, дивіться у розслідуванні Watchdogs на телеканалі “Прямий”.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.