Вже не тривожний сигнал, а набат: що означає для Європи перемога Джорджеску в Румунії
Джерело: Facebook-сторінка автора
Як написав один з моїх румунських колег: “Чорний лебідь прилетів на замерзле озеро і показав балет”.
Чорним лебедем румунських президентських виборів став Келін Джорджеску – “незалежний кандидат” (себто самовисуванець, якого жодна партія не підтримувала), що несподівано увірвався в групу лідерів і претендує навіть на найвищий показник у першому турі та на те, щоб вийти у другий тур.
Що ми знаємо про цього кандидата? Він відверто позиціює себе як крайній правий — аж коричневий, прославляє часи, коли Румунія була союзницею нацистів за часів диктатора Антонеску, якого вважає “мучеником”, у ході кампанії спирався здебільшого на ТікТок як платформу для просування своїх ідей, критикував НАТО та ЄС, критикує розміщення у Румунії американських баз, вважає війну росії проти України наслідком змови американських компаній-виробників зброї.
На тлі Джорджеску навіть “міська божевільна” Шошоаке видається поміркованою і стриманою.
Свого часу представники одіозної AUR (ультраправа партія “Альянс за об’єднання румунів” – ред.) розглядали його як кандидата у прем’єр-міністри Румунії.
Складається враження, що більшість голосів, які він отримав, це голоси протестного електорату, якому не сподобалась діяльність великої коаліції мейнстримних партій соціал-демократів (кандидат на президентських виборах — чинний прем’єр Марчел Чолаку) та націонал-лібералів (кандидат — експрем’єр Ніколае Чуке). І ось увесь цей протестний електорат побачив у бюлетені слово “незалежний” і проголосував за нього. (Нагадує Німеччину, де противники великої коаліції соціал-демократів і християнських демократів стали голосувати за Альтернативу для Німеччини).
Звісно, вони могли б проголосувати за альтернативного незалежного кандидата — Мірче Джоане, який донедавна був заступником Генсека НАТО. Але саме цього “незалежного” кандидата найбільше атакували мейнстримні політичні партії, бо побоювалися, що якщо він пройде у другий тур, то виграє.
Звісно, вони могли б проголосувати й за кандидатку від альтернативної проєвропейської та проукраїнської політичної сили USR (прозахідна ліберальна партія “Союз порятунку Румунії” – ред.) – Елену Ласконі, але її атакували та мейнстримні партії, і незалежні кандидати — зокрема Джоане.
В результаті отримали ось таку от несподіванку…
Зради все ще нема. Вірогідність перемоги Келіна Джорджеску у другому турі мізерна. Румунські діпістки на повну потужність увімкнуть усі свої механізми, щоб цього не допустити. Усі притомні румуни, а їх — я вірю — більшість, голосуватимуть у другому турі за будь-кого, аби не Джорджеску. “Зрадою” стало б проходження у другий тур Джорджеску і, скажімо, Сіміона — лідера AUR. От тоді це було б не просто румунською, а й взагалі регіональною катастрофою.
Проте це не просто тривожний сигнал, це набат. Поки мейнстримні політичні сили інтригують та ставлять одна одній елегантні підніжки – “темні попутники” виборця беруть гору над здоровим глуздом і ведуть своїх лідерів до перемог.
Якщо на Європу чекає велика війна, то наближається Європа до неї вкрай ослабленою.
Як відомо, 24 листопада у Румунії відбувся перший тур президентських виборів. Після підрахунку 99,99% голосів до другого туру несподівано вийшов незалежний кандидат Келін Джеорджеску (22,95% голосів виборів), що раніше критикував ЄС і НАТО, а також голова партії “Союз порятунку громадян” Елена Ласконі, що виступає з прозахідних позицій і виступає за надання Україні допомоги у війні з РФ.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.