“У період між 2021 і 2022 роками відбулося значне зростання імпорту енергоресурсів в ЄС як середньомісячного значення (+121%), так і в кількості (+9%). Однак у I кварталі 2023 року зафіксовано зниження обох показників. Порівняно з I кварталом 2022 року вартісне зменшення є на рівні -9,2%, а у кількості – на -3%”, — йдеться у повідомленні Європейського статистичного бюро.
Зазначається, що санкції ЄС прямо чи опосередковано вплинули на російську торгівлю нафтою та природним газом. Країни значно диверсифікували постачальників енергоносіїв.
Таким чином, частка Росії в імпорті вугілля, природного газу та нафти з країн поза ЄС безперервно зменшувалася з другого кварталу 2022 року.
Дані Євростату свідчать, що у I кварталі 2022 року Росія була найбільшим постачальником нафти з часткою 26%, то у I кварталі 2023 року її частка складала лише 3,2%, зменшившись на 22,8%, порівняно з I кварталом 2022 року.
Водночас за той же період збільшилися обсяги постачання нафти з Норвегії (+3,8%), Саудівської Аравії (+3,4%) і США (+2,7%).
Подібна ситуація була з природним газом, адже країни ЄС звернулися до інших джерел постачання енергоносія.
У I кварталі 2022 року Росія була найбільшим постачальником до ЄС з часткою 38,8%, але в I кварталі 2023 року її частка впала на 21,4%.
Стосовно зрідженого природного газу, то Росія (18,1%) була другим за величиною постачальником в ЄС після США (48,6%) у першому кварталі 2022 року. Якщо порівняти з першим кварталом 2023 року, то частка Росії впала на 4,9%. Водночас зросли частки Норвегії (+6,5%), Катару та Алжиру (+2,4%), а частка США зменшилася на 8,4%.
Нагадаємо, що держави “Групи семи” (G7) і Європейський Союз планують заборонити імпорт російського газу за маршрутами, на яких Росія раніше скоротила постачання.