Новини

Юрій Бойко: У бюджеті повинна бути закладена реальна інфляція та реальна макроекономічна база

Юрій Бойко: У бюджеті повинна бути закладена реальна інфляція та реальна макроекономічна база

Співголова фракції “Опозиційний блок” Юрій Бойко заявив про необхідність заслухати уряд, прем’єр-міністра: яким чином буде подолана економічна криза, яким чином буде підтримка реального сектору економіки.

Про це Юрій Бойко заявив в інтерв’ю “Прямому“.

– Ціна на газ на 25%. І відповідно, буде підвищення тарифів, комунальних платежів. Кажуть, що для українців це погано, що це фактично геноцид, не займалися цим питанням. Але в уряді все одно запевняють, що будуть субсидії. Так що, це людей по кишені не вдарить.

Насправді це біда дійсно. Тому що люди і зараз не можуть сплачувати таку ціну на газ. Враховуючи те, що зараз двокімнатна квартира – це 1400-200 гривень повинна людина сплачувати. А субсидії дійсно порізали. І уряд каже неправди, коли запевняє, що субсидій вистачить на всіх. Тому що в проекті бюджету на цей рік закладено субсидій менше на 16 мільярдів, ніж минулого року. При тому, що збираються піднімати на 25% вартість газу. Тобто це дійсно абсолютно преступна позиція, яка приведе до того, що люди просто не будуть сплачувати. Вже сьогодні майже 40 мільярдів гривень є заборгованість людей за газ. І далі вона буде тільки зростати. Тому що люди просто не в змозі сплачувати такі космічні тарифи.

Але справа навіть не тільки в цьому. Сьогодні вже “Нафтогаз України” бере з промисловців за газ більше 500 доларів. Вже перешугнули психологічну риску в 500 доларів за тисячу кубів газу. Це абсолютно неприйнятно, і це вже стало загрозою національній безпеці країни. Я поясню чому. Тому що це вбиває промисловість, це зупиняє ці підприємства, вони не в змозі витримати конкуренцію. Це веде до того, що ця ціна газу переходить до всіх товарів, починаючи з хліба, цукру, олії, завершуючи одягом. І це означає, що люди ще більше будуть витрачати грошей на закупівлю товарів першої необхідності. А це прямий шлях до жебрацтва.

Це до чого привело? Чому так сталося? Тому що практично “Нафтогаз України” перетворився в “державу в державі”. Формально це державна компанія, але уряд і президент дистанціювалися від керування. Керує незрозуміла наглядова рада, в якій більшість громадяни іноземних держав. І що вони зробили страшного? Вони насправді посадили країну на спотові ціни на газ, ринкові ціни на хабі. Цього немає в жодній країні Європи. Тому що, коли ми вступали, я особисто підписував цей документ про вступ в Європейське енергетичне співтовариства, то країна повинна забезпечуватись енергоносіями, газом з трьох напрямків: власний видобуток, довгострокові контракти, і частину, якщо не вистачає, можна закупати на споті, на хабі. А вони зробили таким чином, що немає довгострокових контрактів, і весь газ закуповується на хабі.

А що далі стається? Стався, скажемо, випадок на Гронінгені в Норвегії з платформою або зі свердловиною в Ханти-Мансійську, або аномальні холоди, і вартість газу на хабі підвищиться, – і вони будуть казати: це ж ринкова ситуація, от і закупайте по такій ціні за тисячу доларів газ для промисловості. Це, вважаю, є злочин. І він вимагає відповідної реакції тієї ж Ради національної безпеки. Я вже не кажу, коли зміниться влада, ми все це відмінимо. Це абсолютно зрозуміло. Тому що не може країна, декларуючи рух в європейському напрямку, йти в газовій галузі зовсім навпаки, в протилежному напрямку.

– А що ви зробите, якщо запрацює “Північний потік-2”, і наша газотранспортна система може перетворитися справді на металобрухт? Тому що вона не буде отримувати необхідну кількість газу для прокачки.

Ми дійсно попереджали. І особисто я попереджав керівництво держави, що так може статися. І єдиний вихід з цієї ситуації є перестати лякати якимись позовами “Газпром” чи ще щось, перестати конфліктувати, а перед керівництвом Європейської комісії провести переговори між Європейською комісією, нами і “Газпромом” для того, щоб зафіксувати обсяг газу в газотранспортній системі, щоб вона дійсно не була збитковою, а саме головне – щоб вона виконувала функції з постачання газу по всій території країни.

Тому що якщо впаде тиск – сьогодні там 75 атмосфер, а буде, не дай боже, 10 – то це буде біда, це потребує додаткових компресорів, додаткового обладнання. І у нас немає навіть уявлення, скільки… Я маю на увазі, у сьогоднішнього режиму його взагалі немає. Вони навіть не розуміють, що робити з цього приводу. А зараз ми бачимо, що ця біда вже близько, і щоб її уникнути, треба провести такі переговори і зафіксувати гарантований обсяг.

– Є думка з приводу того, що можна повністю забезпечити Україну газом власного видобутку. І тоді, кажуть, не треба буде купувати, будуть низькі тарифи, не доведеться стільки платити за комунальні платежі. Наскільки це відповідає дійсності, що зараз це можна зробити?

Якщо закрити газ і зупинити промисловість, то, напевно, можна, для чого, власне кажучи, і провели заходи, які створив “Нафтогаз України” в державі. Закривають газ, не дають на комуналку. І люди переходять на дрова. Можна і дровами топити. І дійсно, якщо відійти від цивілізаційних благ і топити дровами, готувати їжу на кострі, то тоді, напевно, можна сказати, що можна забезпечити себе.

В сьогоднішніх умовах у нас головний обсяг газу – це розробка старих родовищ. Він потребує дуже кваліфікованого підходу. Я не бачу сьогодні в уряді, а тим більше в “Нафтогазі України”, якихось цілеспрямованих заходів для того, щоб це зробити. З цими категоріями спеціалістів це неможливо.

– Бюджетний процес. Цей бюджет, який є зараз, наскільки він збалансований, зокрема його дохідна частина?

Насправді ми проаналізували варіант бюджету, який представлений урядом до розгляду в першому читанні. На жаль, він повторює в гірших традиціях бюджети попередніх років, коли зменшувалися соціальні виплати, а збільшувалися виплати на силовиків. Тому що в сьогоднішньому варіанті бюджету збільшення виплат на силовиків – причому це не армія, а це правоохоронні органи, поліція, прокуратура, Служба безпеки, прикордонники – плюс 115 мільярдів.

При тому я не згоден, що у нас збільшуються виплати на соціальні виплати. Тому що формально це збільшення на 5%. Але у нас навіть офіційний рівень інфляції – 7,4%. А ми знаємо, що він завжди буває більшим, він дійде до 10%, як цього року. І так само це де-факто означає, що соціальні виплати зменшуються. Зменшуються виплати ветеранам, пенсіонерам, матерям з дітьми, всім тим, хто дійсно потребує додаткових виплат.

Простий приклад. У нас Конституційний суд прийняв рішення, що несправедливо чорнобильцям обрізали соціальні пільги в грудні 2014 року, коли одним махом були зняті всі виплати чорнобильцям. Уряд не виконує рішення Конституційного суду.

– Тоді це було переведення у компетенцію уряду: що уряд самостійно визначатиме. Правильно?

Ні. Це було переведено в те, що їх просто знищили, ці пільги, прибрали всі виплати. А сьогодні Конституційний суд сказав, що це неправильно, це порушення Конституції. Тому що люди, які постраждали від техногенній аварій, держава зобов’язана їм платити. Уряд цього не виконує. Ми направили звернення до правоохоронних органів. І ми направили варіант проекту закону, по якому збільшуються виплати, щоб була відповідна законодавча база в бюджеті.

Тепер стосовно питання – звідки брати доходи. Я справді вважаю, що у нас повинна бути реальна інфляція закладена в бюджеті, реальна макроекономічна база. Це дає збільшення. І друге питання – у нас повинно бути зменшення виплати на силові структури. Причому там цифри приблизно 30 мільярдів. От база для того, щоб забезпечити соціальні виплати. Тому що сьогодні це типова побудова поліцейської держави з бідним населенням. І це шлях в нікуди.

– Якщо ми говоримо конкретно про оборону, то ви правильно сказали, що оборонний бюджет включає в себе, зокрема, і правоохоронні органи…

Не оборонний бюджет. Це відокремлено. Оборона – це оборона. А правоохоронні – поліція, прокуратура і СБУ – вони йдуть окремими статтями.

– Ви не проти збільшення на оборону?

Ми не проти збільшення на армію.

– А ви проти збільшення витрати на правоохоронні органи?

Ми проти витрат на прокуратуру, СБУ. От це.

– Ситуація з Угорщиною, зараз вона дуже активно обговорюється. Що ви скажете? Чи має бути реакція України, зокрема у цьому питанні, щодо агресивної гуманітарної політики Угорщини, більш жорсткою? І що робити з тим, що напередодні генпрокурор Юрій Луценко заявив, що щодо подвійного громадянства, якщо будуть отримувати громадянство іншої країни, будуть позбавляти українського?

Давайте почнемо з того, що угорські паспорти роздають вже з 2011 року. Ця процедура триває. і більше 100 тисяч жителів Закарпаття вже отримали ці паспорти. Приблизно стільки ж працює в Росії. Це велика дуже діаспора, які працюють в Росії. І дійсно, немає ніяких законодавчих перепон для людини, щоб вона отримувала якийсь паспорт додатково. В європейських країнах, до речі, це абсолютно розвинута практика. І немає там ніякого переслідування і таке інше.

Чому сам скандал взявся? Я хочу нагадати, що сьогоднішня влада вже пересварилась з усіма сусідами. Я не беру Росію і Білорусь. Пересварились з поляками, з угорцями, з румунами. Чому? Тому що абсолютно непередбачувана політика. З чого почався скандал з угорцями? З того, що їх просто обманули. Коли приїхала сюди делегація перед прийняттям закону про освіту, їм пообіцяли, що закон не буде ущемляти права угорців, а прийняли зовсім іншу редакцію, яка просто збуджувала угорське керівництво. Тому що їм пообіцяли, що нічого не буде, але просто обманули. Їм пообіцяли, що такого відношення до угорців не буде. І це був прямий обман з боку керівництва держави, зокрема керівництва Міністерства закордонних справ. І з цього почався конфлікт.

І з румунами така ж ситуація. Президент Румунії, якщо ви пам’ятаєте, в жовтні минулого року відмінив візит в Україну, тому що був прийнятий цей закон. Тому, перш за все, треба подивитися сьогоднішній владі в дзеркало на себе, перш ніж звинувачувати когось в тому, що вони проводять агресивні дії проти нашої країни. І так само з поляками. Така ж сама ситуація. Мало хто вже пам’ятає, але був красномовний випадок, коли президент Польщі – на той час це був Броніслав Коморовський – приїхав у парламент. Він великий друг України, підтримував нас завжди. Сказав дуже добру промову. І через час після того, як він поїхав з парламенту, був прийнятий закон про героїзацію УПА. І поляки ж не розуміли, що це просто так вийшло, тому що влада непрофесійна, бездарна. А вони думали, що це “изощренный плевок” в сторону керівництва Польщі.

Сталося те, що сталося. Вони внаслідок своєї бездарності і непередбачуваності просто роблять кроки, які знищують відносини з сусідами. І так само з угорцями. І справа зараз повинна йти не тим, щоб загострювати конфлікт, а просто повинні пройти перемовини для того, щоб примирити сторони, щоб зупинити це, щоб відновити відношення з сусідами.

– Але у такий спосіб ми захищаємо власні інтереси, піднімаємо престиж і рівень саме української мови. Тому що є небезпеки і ризики саме в цих регіонах, зокрема і західних, вони нікуди не зникають. Тому Україна має принаймні показувати сильну позицію… Ми ж не можемо Угорщині чи іншим “заносить одно место на поворотах”. Ми маємо якось себе позиціонувати.

Хочете знати, що б я зробив?

– Що б ви зробили?

Я би просто доручив українському консулу видавати українські паспорти угорцям в регіонах, які близькі до України. Дзеркальна відповідь. І все. І так само нехай люди беруть українські паспорти, хто бажає. І така би була відповідь.

– Зокрема, поїздки по регіонам і рейдерство проти аграріїв. В багатьох політичних силах про них заявляють. Нагадаю, у нас в грудні спливає термін мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Я не думаю, що його скасують. Але ці от рейдерства проти аграріїв – я хочу конкретний приклад. Що ви скажете?

Ми дійсно мораторій повинні продовжити. Тому що суспільство не готове до відкритого ринку землі. Це абсолютно точно. І це може привести до непередбачуваних наслідків, якщо відкриється ринок.

– У нас немає законодавчої бази, яка би регулювала.

Немає законодавчої бази і люди не готові. А що стосується рейдерства, то конкретних прикладів дуже багато. Харківська область. Господарство. Під керівництвом місцевих правоохоронців і керівництвом місцевого відділення Міністерства юстиції переписали просто елеватор і землю на іншу людину. Приїхали озброєні люди з новим реєстром, викинули минулого хазяїна і сказали: це тепер наше.

Таких випадків з початку року – 500. Це ноу-хау сьогоднішнього режиму трирічної давнини. Три роки, як працює ця схема. Працює вона під “дахом” Міністерства юстиції. Тому що неможливо без нотаріусів. Працює вона під дахом правоохоронних органів, як мінімум місцевих. Тому що в Харкові якраз вона була припинена, коли пройшов розголос і приїхала поліція з Києва. Тому що місцева поліція просто тупо допомагала рейдеру.
І наша фракція реєструє зараз постанову про відсторонення від посади міністра юстиції. Тому що ми вважаємо, що це вони є “дахом” і вони там в долі. Тому що всі фермери, з якими ми говорили, всі кажуть про одну і ту ж схему.

– Є конкретні докази?

Нотаріуси. Нотаріус працює, виписує. Якщо він зробив неправильно, то заберіть в нього завтра ліцензію, і ніхто більше робити не буде. Або залучіть його до кримінальної відповідальності. Вони ж цього не роблять. Нотаріуси не бояться. І “чорні” нотаріуси просто беруть і переписують реєстри.

– Непросте питання – це, зокрема, питання навколо Томосу. Надання Україні Томосу, яке, як виглядає, буде незворотнім, на вашу думку, до чого призведе? І загалом яку ви обіймаєте позицію?

Позиція наша не змінилася. Ми вважаємо, що політики повинні триматися від церковних справ якомога дальше і бути там простими мирянами. І неправильно, як ми вважаємо, коли президент використовує цю церковну тему як елемент або механізм своєї передвиборчої кампанії. Це ж було видно. Чотири роки ніхто не трогав цю церкву. Почалася передвиборча кампанія – проснулися, вибачте за вираз, і почали займатися всі так званим об’єднанням церков.

Церковники повинні займатися і розбиратися між собою самі. І ні причому тут політики. І дійсно, якщо, не дай боже, виникне конфлікт на релігійній основі, то це буде велика біда для країни. Тому наша позиція не змінилася: це справа церковників, і політики мають триматися від неї подалі.

– Але політики, і ви так само, мають не допустити, щоб відбувся цей конфлікт на релігійному підґрунті.

З нашого боку буде зроблено все для того, щоб конфлікту не було. Але я бачу, що залишки правлячої коаліції, залишки влади – вони використовуються для власного політичного піару. І тут можуть бути різні провокації.

– Як ви гадаєте, яким буде порядок денний наступного пленарного тижня? І що б ви хотіли в ньому побачити?

Та я не гадаю, а я вже бачив порядок денний тижня. Абсолютно пустий, частина передвиборчої кампанії президента України. Тому що там мовні закони знову з’являються, які, власне кажучи, нікого не цікавлять, але приводять до подальшого розколу і напруги в суспільстві. І політичні декларації, які не мають нічого спільного з тим, що дійсно турбує людей. Немає там відповіді, чому там така ціна на газ, немає відповідь, коли буде мир на сході, немає відповіді, коли припиниться корупція. Жодного законопроекту соціального немає, а є тільки політичні декларації. Власне кажучи, чому парламенті і довіряє тільки 2%. Тому що він живе відокремленим від країни життям.

– Кого б ви з міністрів хотіли окремо послухати, поставити йому запитання? Я не кажу про п’ятницю, цей так званий день уряду. А конкретно викликати і отримати відповіді.

Я вважаю, треба заслухати уряд по економічній політиці. Тому що, спілкуючись з представниками підприємств, ми бачимо, що державної політики по реальному сектору економіки немає взагалі: ані з тими ж фермерами, ані з підприємцями. Я був у Запоріжжі позавчора і спілкувався з керівником підприємства: ні кредитів немає, ні підтримки держави села немає, захмарні штрафи. Все що завгодно. Я вже не кажу про рейдерство і все інше. Експортне агентство, яке анонсовано було, і буцімто воно допоможе проходити нашим товарам на експорт, не працює.

Тому я хочу заслухати уряд, прем’єр-міністра: яким чином буде подолана економічна криза, яким чином буде підтримка реального сектору економіки, а не біготня по світу за черговим кредитом.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.