Закон про корінні народи: великий крок до звільнення Криму чи законодавчий популізм

1 липня Верховна Рада прийняла закон про корінні народи України. Документ визначає правовий статус етнічних спільнот, які відносяться до корінних народів України. Закон також гарантує захист культурних, мовних, освітніх та інформаційних прав. На тлі російської окупації Криму, основний акцент у документі зроблений на тих народах, що сформувались на території півострова – кримських татарах, караїмах і кримчаках.

PRM.UA розбирався, чи сприятиме цей закон деокупації Криму та припиненню репресій проти кримських татар з боку Росії.

Хто є корінними народами України

У законі прописано, що корінним народом України є автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території нашої держави, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи. Ця спільнота самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власної держави за межами України.

Зазначається, що корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми та кримчаки.

Кримські татари – це східноєвропейський тюркський народ, що історично сформувався на території Кримського півострова.

Караїми — тюркський народ, що сформувався і проживає у Криму. Караїмська мова перебуває на грані вимирання, нею розмовляють лише кілька сотень людей. Також ця етнічна спільнота має власну релігію – караїмізм, що поєднує в собі елементи юдаїзму, християнства та ісламу.

Кримчаки — етнічна спільнота єврейського населення, яка говорить кримськотатарською мовою і переважно мешкає на території Кримського півострова.

Про загальну характеристику закону “Прямий” запитав у народного депутата фракції “Європейська Солідарність” Ахтема Чийгоза.

“Це рамкова конвенція з прав корінних народів, де прописані основні положення. Це було політичне рішення, і нас не все влаштовує у цьому законі. Наприклад, призначення представницьких органів корінних народів Кабміном. У 2014 році Верховна Рада прийняла постанову про статус Меджлісу і Курултаю кримських татар як представницького органу. Тобто зараз відбувається зниження статусу кримськотатарського представницького органу. Кримські татари визначилися зі своїми представницькими органами ще у 1991 році. Ми вибрали Курултай, Меджліс та органи місцевого самоврядування, і це не може визначатись і змінюватись Кабміном”, – сказав політик.

Водночас Чийгоз підкреслює, що попри все це, прийняття закону є принциповим політичним рішенням і важливим кроком для держави.

Що гарантує закон про корінні народи України

Документом передбачається, що корінні народи можуть вільно визначати свій політичний статус (у межах Конституції), та здійснювати свій культурний, соціальний та економічний розвиток.

Крім того, закон гарантує юридичний та політичний статус представницьким органам корінних народів, таким як Меджліс. Закон також передбачає представництво корінних народів у Верховній Раді та органах місцевого самоврядування.

На тлі російської агресії та окупації Криму особливо важливим є пункт про гарантію захисту корінних народів від актів геноциду та будь-яких інших проявів насильства. У цьому контексті також визначається заборона дискримінації корінних народів на території України та гарантія їм правового захисту.

З оглядну на репресії, які вчиняють російські окупанти проти кримських татар у Криму, доречною є гарантія захисту корінних народів від:

• позбавлення ознак етнічної приналежності та цілісності як самобутніх народів, позбавлення культурних цінностей;
• виселення або примусового переміщення з місць компактного проживання у будь-якій формі;
• примусової асиміляції або примусової інтеграції у будь-якій формі;
• заохочення або розпалювання расової, етнічної чи релігійної ненависті, направленої проти них.

“Цей закон дуже важливий для боротьби України на міжнародних майданчиках, але в першу чергу в судах. Росія протягом семи років намагалась показувати, що, мовляв, є якийсь кримський народ який нібито захищала РФ. Цей міф насаджувався не лише пересічному “ватонаселенню”, він ідеологічно цементує всю путінську банду – що вони нібито захищали кримський народ. Але при цьому вони вбивають, розстрілюють кримців, деякі зникають, інші сидять в тюрмах. І цей нібито “захист” Росія транслювала на всіх міжнародних майданчиках і судах. Зокрема оцей псевдореферендум, про нібито визначення кримським народом свого майбутнього”, – каже Чийгоз.

На його думку, закон про корінні народи України нівелює пропагандистський наратив Кремля про нібито прихильність корінних мешканців Криму до Росії.

“Усе це спирається на міжнародні норми, де чітко написано, що лише корінний народ має право визначати сучасність і майбутнє свого народу. У законі про корінні народи України прописане їхнє право на самовизначення. І це дуже дратує Росію, особливо Путіна, який порівняв цей закон зі зброєю масового ураження”, – розповідає представник “Євросолідарності”.

Чийгоз також зазначив, що цей закон надає віру кримським татарам, які живуть під російською окупацією.

“Адже пропри репресії й терор довіра до України збільшилась, оскільки парламент продемонстрував готовність відновити повагу до кримськотатарського народу як частини української нації”, – наголошує політик.

Права корінних народів України у сфері культури, освіти та інформації

Корінним народам гарантується право на збереження і розвиток своїх культурних, духовних та релігійних традицій, а також збереження матеріальної та нематеріальної спадщини.

Після консультації з представницькими органами корінних народів Кабмін визначатиме перелік об’єктів культурного та релігійного значення. Уряд також визначатиме порядок користування та фінансування цими об’єктами.

Крім того, у законі також прописана можливість перейменування населених пунктів та повернення їм історичних назв, які були у корінних народів.

“Прямий” розпитав актора і режисера Ахтема Сейтаблаєва про вплив закону про корінні народи України на культурну сферу.

“Цей закон є підтвердженням намірів рухатись у майбутнє разом, і зробити все для того, щоб це “разом” відбулося” – тобто повернути Крим. І культура є найбільш дієвим способом для унеможливлення виникнення бойових дій, щоб агресор не мав жодного інструменту на підтвердження своїх зазіхань на територію, сенси й змісти. Йдеться про культуру в широкому сенсі – освіта, образотворче мистецтво, кіно, ЗМІ тощо”, – вважає режисер.

На його думку, для захисту і розвитку культури корінних народів України треба прийняти ще низку законопроєктів.

“Для того, щоб мати цей інструментарій, до цього закону треба прийняти ще ряд інших законів або підзаконних актів, які  б ввели на офіційному рівні стосунки між державою і представниками корінних народів України. Йдеться про фінансування, розробку програм з розвитку культури тощо. Ми не маємо зупинятись на прийнятті одного закону, не напрацювавши й не ввівши механізм втілення ідей, які прописані у законі про корінні народи України.

Необхідно будувати школи, видавати книжки, робити теле- і радіопередачі. І не лише у ЗМІ корінних народів, але й на загальнонаціональних ЗМІ. Водночас надзвичайно важливим є  сам факт прийняття закону про корінні народи”, – говорить Сейтаблаєв.

Закон також дозволяє корінним народам створювати власні заклади освіти та викладання мовою корінного народу. Також передбачається співпраця корінних народів з іншими освітніми закладами та викладання у них навчальних дисциплін мовою корінного народу, вивчення його історії та культури.

За словами Ахтема Чийгоза, ініціативи у сфері освіти для корінних народів України направлені, в першу чергу, на розробку чітких кроків, які робитимуться після деокупації Криму. Водночас політик нагадав про прийняття урядом стратегії з розвитку кримськотатарської мови та запевнив, що наразі йде співпраця з урядом у цьому напрямку.

“Стратегія, яку прийняв уряд щодо розвитку кримськотатарської мови й переходу на латиницю передбачає деякі поетапні кроки. Ми зараз працюємо з Кабміном в цьому напрямку. Але, коли ми кажемо про реалізацію цих стратегій та законів щодо кримських татар – це є чітке розуміння того, що ми будемо робити відразу після деокупації Криму. І це дуже впливає на наше суспільство, а також на ворога, який уже сьомий рік намагається знищити всі досягнення у культурній сфері. Є декларативне прийняття Росією закону про мови, але на практиці ситуація зовсім інша. Там зовсім немає поваги до кримських татар і українців у мовних питаннях”, – зазначає Чийгоз.

Закон про корінні народи також гарантує підтримку корінним народам у створенні та фінансуванні власних засобів масової інформації. Однак державна підтримка передбачає деякі умови:

• представницькі органи корінних народів самостійно прямо володіють щонайменше 51% статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) ЗМІ;
• ЗМІ корінного народу здійснюють не менше 50% мовлення мовами корінних народів та/або присвячують не менше 50% мовлення питанням реалізації прав корінних народів України;

Прядок фінансування таких засобів масової інформації визначається Кабінетом Міністрів.

На думку Чийгоза, такий механізм є цілком прийнятним і направлений на врегулювання проблем з державним фінансуванням деяких ЗМІ, зокрема кримськотатарського телеканалу “АТР”.

“У законі є норма про те, що 51 відсоток статутного капіталу має належати представницьким органам. Це намагання держави обґрунтувати, яким чином бюджетні кошти будуть йти на ЗМІ корінних народів. Я вважаю, що це нормальна норма. І це дає шанс на позбавлення від спекуляцій, які були з боку нової влади. Вони самі запропонували такий механізм, який особисто я підтримую”, – говорить депутат.

Участь корінних народів у державній та міжнародній політиці України

Закон передбачає участь корінних народів у розробці та реалізації державних та регіональних програм, а також інших документів які стосуються прав та інтересів корінних народів України.

Представницькі органи корінних народів можуть фінансуватись як з державного бюджету України, так і за рахунок підтримки з боку іноземних держав, організацій, фізичних та юридичних осіб.

Корінним народам України гарантується підтримка у розвитку етнічної, релігійної, культурної та мовної самобутності. Зокрема це стосується Росії. Наша держава взяла на себе обов’язок підтримувати свої корінні народи на території країни-агресора. Як відомо, десятки кримських татар перебувають у російських в’язницях через фейкові звинувачення в екстремізмі, які по суті є гоніннями за релігійною ознакою.

“Цей закон зміцнює позицію України на міжнародному рівні завдяки легальному, введеному в законодавче поле механізму відстоювання прав людей, які за свої переконання і погляди перебувають у в’язницях РФ. Закон додає ваги у перемовинах з міжнародними партнерами на всіх рівнях задля відстоювання інтересів людей, які підтримують Україну і перебувають за це в тюрмах. Їм важливо відчувати, що вони не самотні, що про них пам’ятають і мають певний інструментарій впливу.  Звісно, це не метод прямої дії, але офіційні стосунки держави і корінних народів є підтвердженням для міжнародних партнерів серйозності намірів України щодо звільнення своїх територій, та своїх людей”, – каже Ахтем Сейтаблаєв.

За слова ми нардепа Ахтема Чийгоза, закон про корінні народи допоможе Україні уникнути численних затримок в судах.

“Ми зможемо використовувати цей закон у різних судових інстанціях. Це може усунути бюрократичні нюанси у європейських судах, адже закон базується на конвенції ООН щодо корінних народів”, – пояснює депутат.

Крім того, представникам корінних народів України гарантується можливість включатись до складу делегацій та брати участь у роботі міжнародних організації, конференцій та у переговорах. Таким чином, тема захисту прав корінних народів України може набувати міжнародного масштабу.

Політик додав, що спочатку в законі пропонували прописати обов’язкову присутність на міжнародних заходах представників корінних народів.

“Це б більшою мірою демонструвало суб’єктність представників корінних народів, особливо кримських татар. Адже практично у всіх європейських резолюціях останніх років Меджліс визначений як представницький орган кримськотатарського народу. Авторитет Меджлісу дуже високий на міжнародному рівні, і ми це використовуємо для посилення позиції України у боротьбі з російською агресією”, –  говорить Чийгоз.

Він також зауважив, що закон про корінні народи є лише першою законодавчою ініціативою, далі необхідно прийняти ще кілька нормативних актів.

“Ми зараз чекаємо на другий крок. В нас було три законопроєкти, які йшли пакетом – закон про корінні народи, закон про статус кримськотатарського народу, і зміни до статті 10 Конституції про статус Криму на територіальну національну автономію кримськотатарського народу. Ми сподіваємося, що другий крок буде легшим, адже парламент з 2014 року демонструє потужну підтримку кримським татарам. Петиції, резолюції, заяви проти ворога, або до міжнародних спільнот – парламент завжди підтримував ці ініціативи. Тому, ми сподіваємось, що до кінця року нам вдасться прийняти закон про статус кримськотатарського народу”, – сказав депутат.

Для чого все це потрібно

Прийняття закону про корінні народи України на законодавчому рівні стало підтвердженням бажання нашої країни повернути окупований Росією Крим і надати широкі права корінним мешканцям півострова. Навіть на декларативному рівні ця ініціатива є потужним сигналом для людей, які підтримують Україну, але перебувають на окупованій території.

“Я завжди пам’ятатиму вислів однієї людини, яка вижила після Холокосту. Вона сказала, що для того, щоб вижити, обов’язково потрібно мати якусь мету, мрію, заради якої ти хочеш жити. Це може бути твоєю останньою внутрішньою фортецею, яка допоможе тобі вижити”, – каже Сейтаблаєв.

Нагадаємо, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що Росія розгорнула масштабну пропагандистську кампанію проти “Кримської платформи”.

Раніше у Міністерстві закордонних справ Туреччини заявили, що і надалі продовжать підтримувати і захищати кримських татар.

Крім того, Україна закликала світ визнати геноцидом депортацію кримських татар.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.