Заява Ради покликана попередити тиск на українців у Польщі та розширення “чорного списку” – Гопко
Українська позиція щодо польського закону про Інститут національної пам’яті – не опускатися до рівня польських політиків, політизуючи історію, накладаючи заборони.
Про це заявила голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко.
“Ми якраз намагались тримати високу планку і чітко поговорити про те, що є стратегічне партнерство, яке взаємовигідне і Польщі і Україні. В даному питанні нас цікавить, щоб не зменшувалось фінансування для українських громад і гранти різні, які раніше надавав польський уряд, не скорочувалися.
Ми бачили різні радикальні рухи в Польщі, які часто на користь Кремлю роблять акти вандалізму, знищують пам’ятки і ми не бачили активної роботи правоохоронних органів в розслідуваннях тих актів вандалізму. Тому нам хотілось послати такий меседж, що Польща не повинна ставитися до українців, які допомагають їм підтримувати рівень достатку, як до людей нижчого рівня”, – розповіла Гопко.
Вона наголосила, що у нардепів не було ілюзій, чи підпише Дуда цей закон, адже він представник ПіСу і це є певна лінія партії.
“Зараз ми можемо теж згадувати полякам операцію “Вісла”, 150 тисяч етнічних українців, які були штучно виселені; згадувати концтабори в Явожно. Питання, чи це покаже, що ми здатні діяти по-іншому? Я не думаю, що правильна політика зараз опускатись до рівня польських політиків, які політизують історію. Україна значно вища в своїх моральних стандартах.
Ми висловили свою стурбованість, щоб потім цей закон не став інструментом тиску на українців, які перебувають в Польщі. Або ми не побачили розширений список заборонених персон на в’їзд в Польщу, а то й взагалі в усі країни ЄС — Польща може таке зробити через те, що будуть підпадати під статті криміналізації через ті речі, які для українців є історичною правдою”, – додала Гопко.
Нагадаємо, 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про Інститут національної пам’яті, в якому є норми про заборону “бандерівської ідеології”.
Нагадаємо, раніше український парламент ухвалив постанову № 7553 про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до закону про Інститут національної пам’яті.
ОБСЄ закликали президента Польщі ветувати поправки до закону про Інститут національної пам’яті.
Нагадаємо, Ізраїль виступає категорично проти схвалення Сенатом Польщі закону про Інститут національної пам’яті.
Президент України Петро Порошенко закликав Польщу до об’єктивності та діалогу у зв’язку з прийнятим Сенатом законом про Інститут національної пам’яті, який також передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів.
Сенатські комісії Польщі підтримали без поправок новелізацію до Закону про Інститут національної пам’яті, який також передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів.
У парламенті Ізраїлю розглянуть законопроект, згідно з яким польський закону про покарання за заяви про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту.
Законопроект “про бандерівську ідеологію” стосується тільки тих, хто публічно і “всупереч фактам”заперечують такі злочини як заперечення або применшення відповідальності виконавців злочинів, скоєних формуваннями, що колаборували з III Німецьким Рейхом.
Сейм Польщі в п’ятницю, 26 січня, прийняв закон про заборону пропаганди так званої “бандерівської ідеології”. МЗС України у відповідь на такі дії польської сторони заявило, що глибоко стурбоване фактом ухвалення 26 січня 2018 року Сеймом Польщі закону про заборону пропаганди так званої “бандерівської ідеології”. У МЗС виразили сподівання, що Сенат Польщі при розгляді даного законопроекту виявить політичну мудрість стосовно питань, які можуть негативно вплинути на розвиток двосторонніх відносин.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.