Жителі окупованого Криму з кожним роком все більше вірять в Україну – Чийгоз

Про настрої серед кримських татар та іншого населення окупованого Криму, про страх зрадників Екрани за свою долю, екологічної катастрофи в Армянську та інших районах півострова, про проблему Керченського мосту і долю українських політв’язнів розповів у програмі “Подія” на телеканалі “Прямий” заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

– Силовики затримали екс-чиновника Севастопольської адміністрації, який після окупації Криму працював на посаді заступника голови Севастопольської міської державної адміністрації”. У мене одне питання: а на що вони розраховують? Він зробив купу поганих речей для України і потім він сюди їде. Я не можу зрозуміти, що там в голові. Це те ж, що злочинець скоїв злочин, втік за кордон, а потім повернувся, щоб його заарештували. Як це? Психіатрія якась не та…

Ось ці питання, я пам’ятаю, навіть ставив начальнику в’язниці, де я сидів, через півроку. Я кажу: “На що ти розраховуєш? Тебе в кращому випадку звільнять, а то й посадять”. Через три місяці його посадили. Але на моє запитання, я в його очах побачив те, що… розумієте, вони все це питання глибоко забили і думають, що це, може не відбутися, А коли ти йому в обличчя говориш факт, вони починають губитися. Вони живуть з цим страхом.

А от уявіть – тепер він. Будь-який із них, який кілька років, до 2016 року, загалом-то, їздив. Нам же всім відомо. Я кажу, коли я сидів, багато невдоволення чув від наших співвітчизників, які стверджували, що багато людей приїжджають в Україну, їздять через Україну на Захід, в Європу і кайфують, повертаються – і нічого. Вони за інерцією йдуть. А є й ті, які вже знають, що краще відсидіти в Україні. І вони, коли сюди їдуть… Я більше ніж упевнений, він передбачав такий варіант – а раптом не помітять. А тут факт – тебе зловили.

У нас, на жаль, є факти, коли ловлять за такі серйозні злочини. Але у нас звучить м’яко – порушення або загроза порушення територіальної цілісності і твої дії. І виявляється, визнав провину і пішов. І я прокурору задаю питання: це як? А вона, каже, вагітна. Я знаю, що кажу. А скільки у нас жінок і дівчат вагітних втратили дітей на тлі цих репресій? А скільки тисяч дітей у нас залишилися на все життя з пам’яттю, як вранці вриваються бандити і їх батьків, людей похилого віку, чобітьми штовхають, виламуючи двері і вікна? А як тут бути?

Ми інші. Зрозуміло. Але ми повинні розуміти, що той, хто злочин скоїв і привів сотні тисяч людей в жертву окупантам, фашистам, вони повинні нести суворе покарання. Це моє чітке переконання.

– Ви житель Криму. Що все-таки сталося в Армянську? Що це таке, що там було і що можна чекати?

Якщо ви пам’ятаєте, ми на всіх форумах і на всіх каналах намагалися півроку кричати про те, що Крим накриває екологічна катастрофа. Ми під дією окупантів, цих фашистів, варварів бачили, що вони творять. Ми розуміли, що на нашій території, на нашій рідній землі є небезпечні виробництва, в тому числі. І бачили, хамське, безладне відношення до Криму. Не потрібно тут бути таким провидцем, щоб розуміти, що такі небезпечні об’єкти, як “Титан”, призведуть до катастрофи.

І ось тут зараз президент, коли зібрав РНБО, і це питання конкретизував і поставив як кричущий факт військового злочину з боку Росії, у нас тепер з’явилася надія, що відповідні служби, і не тільки спец-, але і міністерства відповідні почнуть на передбачення цих процесів працювати, а не постфактум. Не так, що там сталося, громадськість піднялася, журналісти озвучили – а потім влада втрутилася. Це стосується речей, які як Чорнобиль, який може вимкнути нашу Батьківщину на десятки, а то і сотні років взагалі як порожню територію. Ми не повинні цього допустити.

Такі небезпечні об’єкти, як “Титан”, повинні бути закриті. Тим більше, вони забезпечуються з нашого боку. І ми говорили про те, що прийде до такої екологічної катастрофи. І ми повинні тепер відстежувати інші об’єкти. Ми повинні піднімати у всьому світі не просто шум, а вимагати екологічних місій туди. Тому що ті знімки, ті свідчення очевидців, які приїжджають і розповідають, як природний рельєф порушився з будівництвом цієї “дороги смерті”. Вони її “Таврида” називають. Я там 25 років по цих дорогах їздив.

– Це від Керчі до Севастополя.

Це природні пагорби, які вирівняні, тому що забираються ґрунти на відсипання і так далі. Це те, що порушується на самому будівельному ґрунті. І маса-маса таких речей. Це засолювання ґрунту. Тобто зараз ми, крім злободенних щоденних зведень як з фронту отримуємо, що там обшуки, арешти, викрадення людей, смерті йдуть, – ми ще тепер щодня стикаємося з тим, що те, що ці три роки ці фашисти там творили, воно починає показувати, на що перетворюють Крим.

– А що робити? Там сидить Путін, там сидять ці маріонетки. Як можна на них вплинути? На них ніяк не можна вплинути.

Не так. Я вважаю, що вплинути на Путіна можливо. І навіть з обміном політв’язнів на моєму прикладі світ побачив, що це можливо, Україна побачила, що це можливо. Три роки я там сидів. І теж всі вважали, що це неможливо. Але чітка і жорстка позиція Туреччини дозволила це питання вирішити. Ви що, думаєте, Чийгозу і за Умерову менше було там опору цих колаборантів, негідників, зрадників? І особисто Москва контролювала цей процес. Звичайно, не менше.

Інша справа, що наше питання у переговорах Ердогана з Путіним не був п’ятим-десятим. І в цих питаннях те ж саме. Просто не завжди спокійно можеш чути таке формулювання. Стільки інституцій європейських і міжнародних, і вони заявляють, що у них немає можливості потрапити в Крим. Так будьте ласкаві, зберіться і, зрештою, візьміть з собою конгресменів, депутатів парламенту Франції, приїдьте через наш кордон – і нехай не пускають. Демарші треба робити.

На кону не тільки питання людських життів. Я так дивлюся, потихеньку світ починає звикати до того, що у нас тут люди гинуть – і на сході, і в Європі. Це ще завдяки чіткої і жорсткої позиції МЗС і президента ще ми умудряємося рухатися якимось чином.

– А яка ситуація, в принципі, в Криму зараз. Не тільки в Армянську. Що люди думають? Ви ближче туди, ви більше спілкуєтеся. Що люди думають?

Люди з першого дня окупації налякані, але вони живуть вірою в нас. Розумієте? Це найважливіше. Що тільки там не відбувалося, викрадали людей і вбивали, регулярно там пропадають діти – це дуже сильно вводить в такий жах населення Криму. Всі живуть в умовах відсутності безпеки проживання. Але є віра. І це в нас віра. Я маю на увазі Україну. І з кожним роком вона стає більш відвертою. Вже у відкриту говорять: коли ви повернетеся?

– Населення не кримськотатарське співчуває, і взагалі населення знає про ті знущання, яким ваш народ піддається? Ось ці всі обшуки, всі ці арешти, ці всі смерті, які під час обшуків відбуваються… Звичайно, там є і Володимир Балух, і українці, і росіяни, але в першу чергу вістря спрямоване саме на ваш народ.

Балухи стали з’являтися. Це ось те, що ми, живучи 25 років у Криму, чекали від етнічних українців. Вони зараз стали з’являтися. Рівно так само, як, наприклад, ми, наша нація, народжує нових героїв там щодня. І “Балухи” поступово призводять до того, що вже не кримськотатарське населення ще не організовано, але вже висловлює протест різними формами.

Я завжди наводжу приклад виборів. Кримські татари складають 14-15%. Але на “вибори” не ходять більше половини. Я маю на увазі так звані вибори, які покликані фундаментально закріпити Крим за Росією. Більше половини не ходять. Так, хтось активно висловлює протест. Ми консолідовано показуємо протест. Але, загалом-то, під різними приводами не ходять більше половини. Нам ці процеси потрібно стимулювати.

Ми повинні говорити про те, що у нас там цивільне населення України. Не кримчани. “Кримчани” – нав’язаний термін. І багато хто просто його автоматично повторює. Це – як Путін: “народ Криму вирішив”. Що це за термін і де він закріплений? Це все робиться для маніпуляцій.

– “Народ Донбасу”, “народ Криму”.

Це маніпуляція свідомістю не тільки “ватного” свого населення, а ще й людей, що живуть в тих важких умовах, щоб вони поступово звикали, що вони якась субстанція, звана “народ Криму”, “кримчанами”. Ні, там є громадяни України, етнічні українці, етнічні росіяни, російськомовні, етнічні кримські татари, євреї і так далі, і так далі. Не дарма кажуть, що Крим – це квітник, в якому безліч прекрасних квітів. Ми повинні починати говорити про них і стимулювати їх: що ми їх пам’ятаємо, що ми боремося за них. На жаль, зараз земля, на якій вони живуть, вона перетворюється, завдяки цим фашистам, у пустелю, не придатну для життя.

– Коли дивишся на Крим і читаєш новини, то я ніяк не можу зрозуміти: а що хоче Росія? Тому що поведінка Росії в Криму дає мені право підозрювати, що вони не вірять, що це їхня територія. Тому що вони її не бережуть. Я бачу, що сільське господарство вмирає, туризм вмирає. Зараз закриють ці заводи в Армянську… Яка ж тоді мета Росії?

Тут є кілька таких моментів. Як би не ставилися, високо ставили російські аналітичні служби, я думаю, що вони недооцінили фактор того тягаря, якого вони отримали. Природно, перебуваючи там, ти чітко розумієш, що їм привабливий Крим не потрібен. А для задоволення своїх імперських амбіцій, для того, щоб заявити про себе не через Сирію, не через Афганістан, а ось через Україну, що це наша територія впливу: як раніше в історії, починати з Криму, а потім розраховувати, розділ України далі продовжувати.

Вони недооцінили кілька факторів. І тут мостом це все не перекриєш. Природно, 26 число показало, що російськомовні – не руський мир. Російськомовні не готові були. Так, любити на відстані – це можливо було. І це проходило в ось такій формі емоційно достатньо всі ці 25 років. Але, знову-таки, при повній відсутності роботи Києва в Криму. Емоційність була на такому рівні.

Але “руський мир” російськомовні відмовилися зустрічати: танки, терористів, що захопили в ніч на 27-е. І 26-го там було всього кілька тисяч заздалегідь організованих, у тому числі, приватні компанії. По матеріалах моєї справи, поіменно фактично названі всі ці батальйони, роти цих “самооборонників”, цих маргіналів, козацьких об’єднань. Але були там вже з Севастополя  козацтво яке приїхало, військове ось це приватне групування. Тобто вони не очікували, що той міф, який вони роздмухували, він так і залишився міфом. “Руського миру” в Криму вже не було. Російськомовні – так.

– А що з мостом? Як я розумію, насправді його немає. Тобто, він формально є, але на ньому ні важкі самоскиди не можуть їздити, ні залізничні вагони не можуть їздити. І те, що він побудований так, що для малолітражок це підходить, а так вони не хочуть його експлуатувати. Що там з цим мостом?

Давайте в цих питаннях бути більш реалістами. Я вважаю, що думати, як в Європі деякі думають, про те, що міст буде нести гуманітарні, інтеграційні процеси між Кримом і Росією, – це ілюзія. Про те, що потім після того, як міст запустили, у нас різко загострилися питання в Азовському морі, – це та реальність, про яку я кажу. Про те, що по цьому мосту йшли, і я це в Держдепі, в Америці в прямому ефірі… Прямий ефір йшов, і я показав справжнє призначення. В основному це військова техніка колонами йшла.

Крим зараз не являє, як я вже сказав, регіон привабливості для Росії. Крим повинен нагадувати про загрозу Росії та в Чорноморському басейні, і для Європейського Співтовариства, і, зокрема, для того, щоб у нас була проблема в Азові. І тому, якщо ми будемо чітко хоча б очевидні речі позначати, ми зможемо сконцентруватися і заходів вжити.

Ось, будь ласка, сьогодні ми підсилюємо угруповання. Чому ми це раніше не робили? Значить, ми теж не можемо швидко, як би хотілося, реагувати. Але ось ці загрози з Кримом ми повинні на крок вперед випереджати Росію. У тому числі, у підтримці світового співтовариства. Ми не повинні розповідати про те, що там пласти… Нехай це фахівці кажуть. Всім відомо, що там рухаються пласти. І, може бути, завтра він зруйнується при певних умовах. Але не це нам потрібно зараз.

Нам потрібно концентрувати наших союзників, світове співтовариство на реальну загрозу, що несе цим мостом. Тобто таку демонстрацію зневаги. І те, що у нас в Азові відбувається. Тому що без води, без сухопутної частини міст не забезпечить навіть частина тих планів або того, що відбувалося повідомлення з материковою Україною. Це ще задовго було прораховано фахівцями. І авіасполученням. Це все в межах двох  мільйонів людей. Але з України вільно протягом року до 10 мільйонів відвідували. Це не заміниш мостом.

Якщо ми будемо приблизно хоча б припускати, що, може, їм є необхідність, в тому числі, сухопутного коридору, ми готові будемо до цієї агресії. Ми будемо готові до того, щоб запобігти. Ви сказали: чим вони керуються? Я це кажу, не десь прочитав, а я особисто чув це від ГРУшників з Москви у них в цих “оперських”. Коли вони, ви знаєте, з таким подивом і ненавистю заявляли: як це так, вони в нас стріляють. Тобто вони навіть не очікували, що Україні буде у відповідь давати по зубах, як слід, буде давати. Не очікували. Тому всі їх дії не настільки були прораховані, як видається.

– Що з Балухом, що з людьми, які сидять у в’язницях на території Криму? Ви краще знаєте. Як це все виглядає, і чим це може закінчитися?

Дивіться, чим більше термін, тим імовірність погіршення твого перебування очевидна. Тим більше, якщо люди там вже… Балух вже шість місяців практично тримає голодування. І ще, як мовиться, пресують за незговірливість і публічність. Вони ж роблять регулярно заяви щодо ситуації в Україні, в світі і по відношенню до агресора. Він так і говорить про це. Тому його перебування там посилюється ще й зовнішніми факторами. Тим більше, зараз його  етапування чекає після апеляційного суду.

Я на його прикладі зупинюся, щоб ви уявляли, що з Сенцовим, що з іншими, яких зараз відправили “на етап”. “Етап” по Росії – це погіршення умов навіть тих, які вважаються жахливими у Сімферополі у СІЗО. Тобто ми об’єктивно стикаємося з картиною, коли ми менше їх на материку бачимо, ми можемо їх менше відстежувати, але при цьому роки йдуть, і у них погіршується і здоров’я, природно, і, звичайно ж, свідомість найбільше тисне на ці обставини. Розуміння знаходження твого – це найважче. Ще й боротися… Вони ж всі публічні.

Тому наше завдання – все більше і більше акцентувати на цьому увагу і вже вимагати від міжнародних лідерів, від європейських, щоб на порядку денному у них першим питанням стояло звільнення.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.