Росія в нинішньому вигляді, при нинішньому президентові приречена на геополітичну самотність – Іноземцев
Відносини Росії та Заходу нагадують коливання маятника – спочатку заперечення Заходу, яке переходить в застій та кризу, а потім знову починається зближення. Але зараз питання полягає в тому, чи погодиться Захід на зближення з Росією та на яких умовах це має відбутися. Попри складні відносини між Росію та Заходом не варто очікувати, що, наприклад, у Сирії почнеться відкрите протистояння між Росією та США.
Про це в інтерв’ю ведучим програми The Week Тарасу Березовцю та Пітеру Залмаєву розповів економіст Владислав Іноземцев.
– Вітаємо вас, Владислав. У мене питання щодо тієї теми, яка дуже бурхливо обговорюється на форумі [V форум свободной России]. Це, звичайно ж, тема отруєння Скрипаля. І багато існує версій на тему того, хто отруїв Скрипаля. І це стосується, в тому числі, і політики багатьох країн, які не завжди готові критикувати Росію з цього питання. Зокрема, в Німеччині зараз висловлюється така думка, що в Росії повинна бути презумпція невинності. Але не всі готові звинувачувати Росію в цьому отруєнні. До якої версії схиляєтеся ви? Хто стоїть за отруєнням Скрипаля? І якщо Кремль, то в чому тут вигода Кремля?
Я виходжу просто з того, хто міг бути причетний. Швидше за все, звичайно, я не можу звинувачувати Кремль, але це, безумовно, були якісь російські структури, на мій погляд. Тому що будь-які інші історії зі спробами довести, що це було вигідно Великобританії, створити напруженість, – чесно кажучи, вони звучать якось дуже аматорськи. Тому я думаю, що це дійсно частина якоїсь боротьби російських спецслужб з колишніми зрадниками, агентами тощо. Як це зробили, хто до цього був залучений – мені сказати, природно, складно. Але підстави підозрювати Росію, воно найбільш серйозне на сьогоднішній день. Подивимося, яке буде розслідування. Але це приблизно так само, напевно, резонно підозрювати Росію, як і підозрювати ополченців в тому, що вони збили малайзійський “Боїнг”, а не українська сторона. Так, можливо, що їм це було невигідно, і Росія отримала санкції. Зараз Росія отримала купу проблем. Але все одно всі інші версії виглядають набагато слабкіше.
– Ви підтримує прозахідну орієнтацію Росії, продемократичну орієнтацію Росії. Але, якщо ми зараз говоримо в контексті останніх подій, в контексті промови Путіна в “Манежі”, і тієї ж мови десятирічної давності в Мюнхені, в 2007 році … Ось на днях вийшла стаття одного з провідних пропагандистів Кремля, Суркова, де він постулює, що Росія повинна вибрати свій третій шлях, Росія повинна стати третім Римом. І цей процес неминучий, і почався з 14 року. Що ви скажете?
А що тут сказати? Я бачу цей зсув, він все посилюється. Росія спочатку допустила ті політичні дії, які призвели до ізоляціонізму і до відторгнення її з боку багатьох країн. Зараз вона намагається провести під це якесь ідеологічне обгрунтування. Власне, і все. Я згоден з Сурковим з тим, що Росія в нинішньому вигляді, при нинішньому президенті приречена на геополітичну самотність. Так і є. Питання тільки в тому, хто її до цього призвів.
– Тобто, ви поки не готові ставити хрест остаточно на перспективах західного розвитку Росії?
Послухайте, розвиток Росії всю історію відбувається у вигляді маятникового руху. З одного боку, спочатку ми входимо в якийсь повне заперечення Заходу, на цій справі ми вповзаємо у застій та кризу. І після цього починається нове захоплення. Проблема полягає саме в тому, що ми сумніваємося, а не маємо якогось чіткого вектора. І це девальвує що прозахідні, що антизахідні лінії. Тому я думаю, що це черговий злам маятника, і колись все повернеться у зворотний бік. Питання полягає тільки в тому, чи буде Захід, в першу чергу, готовий до того, коли Росія повернеться до прозахідного настрою, і якимось чином її інтегрувати і створити структури, через які вона не зможе вже знову піти в цей новий східний відрив.
– Питання, яке цікавить в світлі останніх заяв Дональда Трампа. Він неодноразово твітив, що Росія заплатить ціну за підтримку режиму Башара Асада в Сирії. Він написав буквально: “Росія, готуйся, у нас є багато висококласних, розумних ракет. І спробуйте їх зараз збити”. Чи означає це те, що світу потрібно готуватися до фази справжньої, гарячої війни?
Я думаю, ні. Все-таки, навіть коли в останнього разу американські завдавали удару по позиції Асада в квітні 2017 року, російські радники були попереджені. Більш того, стверджується, що навіть останній удар ізраїльських сил теж був попереджений відповідним сигналом російській стороні. Я думаю, що це, звичайно, частково може похвалянням бути, і почасти може ставитися до того, що спробуйте, ваші хвалені військово-повітряні сили, перехопити, як ми будемо бити зараз ваших сирійських друзів – перехопить ракети, збийте їх, потренуйтеся. Не більше того. Я думаю, не хотілося б ніяких жертв у Сирії, але я вважаю, що американці зроблять все, що можуть, для того щоб не вступити в пряму конфронтацію. Якщо ми навіть згадаємо той вкритий таємницею бій з російськими найманцями, то це було зроблено тільки після того, як російське командування сказало: наших там немає. Ну, окей.
– Будь-які кризові сценарії в російському керівництві, в світлі введення нових санкцій проти олігархів, чи можливі вони? Або це лише такий блеф?
Просто, дивіться, санкції вводяться проти олігархів. Олігархи не є, на мій погляд, суб’єктами реальної політики в Росії на сьогоднішній день. Це люди, які заробляли і заробили гроші. І вони прекрасно розуміють, наскільки небезпечно входити в клінч з президентом і з системою. І тому вони, звичайно, будуть більше раді врятувати хоч щось і тихо відповзти, ніж почати якісь змови там будувати і намагатися щось змінити. Тому я думаю, що тиск на олігархів не матиме серйозних змін в цій ситуації. Звичайно, можливі якісь протиріччя всередині еліти, всередині самого близького кола. Але для того, щоб вони почалися, я думаю, дії повинні бути набагато більш жорсткими.
Дивіться всі випуски програми The Week:
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.