Нова стратегія нацбезпеки: що потрібно знати про новий законопроект

Цього тижня Верховна Рада планує ухвалити у другому читанні законопроект №8068 “Закону про національну безпеку України”, який 27 лютого був визначений президентом як невідкладний і наступного дня надійшов до Верховної Ради. 5 квітня Рада ухвалила законопроект у першому читанні.

Як наголосив президент Петро Порошенко, закон про національну безпеку буде планом співпраці України з країнами-членами НАТО.

“І законом про національну безпеку ми продовжимо реформування сектору оборони і безпеки. В якій частині? Ми зробимо його більш прозорим, починаючи від фінансування і закінчуючи громадським контролем. Там буде низка дуже важливих вимог”, – підкреслив глава держави.

Глава держави також підкреслив, що закон про національну безпеку буде планом співпраці України з країнами НАТО.

На думку депутат від фракції “Народний фронт” Олександра Кодоли, основна мета законопроекту “Про національну безпеку України” – вступ України до НАТО та Євросоюзу.

Раніше стало відомо, що НАТО очікує від України прийняття закону “Про національну безпеку”.

Як йдеться в пояснювальній записці до законопроекту, його метою є визначення механізмів керівництва у сфері національної безпеки та оборони, унормування структури і складу сектору безпеки і оборони, системи управління, координації та взаємодії його органів, запровадження комплексного підходу до планування у сфері національної безпеки і оборони для забезпечення сталого та ефективного цивільного демократичного контролю над органами та формуваннями сектору безпеки і оборони.

У його прикінцевих положеннях вказано, що після прийняття цього закону втрачають свою чинність три вже чинних: ЗУ “Про основи національної безпеки України” 2003 року, ЗУ “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” 2003 року і ЗУ “Про організацію оборонного планування” 2005 року.

Проект закону містить п’ять розділів:

• У Розділі І подано визначення термінів, які використовуються у проекті Закону;
• Розділ ІІ закріплює правові засади та принципи державної політики у сфері національної безпеки і оборони, фундаментальні національні інтереси України, серед яких забезпечення державного суверенітету і територіальної цілісності, інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північно-Атлантичного договору.
• Розділ ІІІ визначає засади та механізми цивільного демократичного контролю, повноваження у здійсненні такого контролю законодавчої, виконавчої й судової влади, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства.
• Розділ IV визначає склад сектору безпеки і оборони та правовий статус основних органів, що входять до його складу, а також управління та координацію у сфері національної безпеки.
• Розділ V регулює планування у сфері національної безпеки і оборони, визначає основні документи довгострокового планування, зокрема Стратегію національної безпеки України, Стратегію воєнної безпеки України, Стратегію громадської безпеки та цивільного захисту України, Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України, Стратегію кібербезпеки України, Національну розвідувальну програму, також порядок їх формування та реалізації у документах середньострокового та короткострокового планування.

Основні нововведення:

• • • розмежування посад начальника Генерального штабу і Головнокомандувача Збройних сил (зараз ці посади обіймає Віктор Муженко). Начальник Генштабу буде підпорядковуватися головнокомандувачу, який стане найвищою службовою особою в ЗСУ. Його призначатиме на посаду і звільнятиме президент;
    • міністра оборони обиратиме парламент за поданням президента з числа цивільних осіб. Перший заступник міністра оборони України та заступники міністра оборони України також призначаються з числа цивільних осіб;
    • запровадження цивільного парламентського контролю за діяльністю ЗСУ та решти силових структур;
    • обсяг видатків на фінансування сектора безпеки та оборони України має становити щонайменше 5% запланованого ВВП, з яких не менше ніж 3% – на фінансування сил оборони;
    • планування у сферах нацбезпеки і оборони поділятиметься на довгострокове (понад 5 років), середньострокове (до 5 років) та короткострокове (до 3 років)

Що говорять експерти про законопроект

Співголова фракції “Опозиційний блок” Юрій Бойко заявив, що закон про Національну безпеку підтримають тільки комплексно.

“Ми підтримуємо закон нацбезбеки, який комплексно охоплює всю безпеку. Безпека не тільки військова. Безпека – це продовольча, енергетична, політична, наявність прозорої судової системи. Якщо буде комплексний закон, ми підтримаємо. Сконцентруватися тільки на тому, щоб замкнути на себе керівництво армією, до чого власне й веде закон про нацбезпеку, далі узурпувати владу – ми проти”, – заявив Бойко.

На думку віце-спікера Верховної Ради Оксана Сироїд, законопроект про національну безпеку і оборону не готовий до другого читання і не відповідає стандартам НАТО.

“Законопроект про національну безпеку і оборону не готовий до другого читання. Навіть той проект закону, який був внесений президентом, це порожнеча на 35-ти сторінках. В законопроекті немає ані стандартів командування і управління відповідно до НАТО, ані парламентського контролю за розвідкою, ані парламентського контролю за оборонним бюджетом”, – сказала Сироїд.