Василь Фурман: Поряд з боротьбою з корупцією на першочергове місце у нас виходить реформа судової системи

Нині є 94 банки, активи яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повинен реалізувати – за найвищою ціною у найоптимальніший строк та спосіб.

Про це у програмі “Разом” із Світланою Орловською розповіла заступник голови Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут.

– Ми зараз будемо розбиратися з діяльністю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: що їм заважає бути насправді ефективними, чи винні вони у тому, що відбувається з повернення коштів, зокрема кредиторів. Дуже багато чого впирається в нашу судову систему. Виникають запитання, коли виносяться відповідні рішення, які абсолютно не відповідають рішенням незалежної судової системи. Вона якось грає якраз на користь корупціонерів.

Зараз всіх цікавить кадрове питання. З приводу Якова Смолія, на якого є подання від президента на голову НБУ. Зараз кожна політична сила проводиться в парламенті з ним зустрічі і визначають, чи будуть підтримувати кандидатуру, чи ні. Зокрема, була зустріч з Яковом Смолієм, він приходив на фракцію Радикальної партії Олега Ляшка. Вони його розкритикували. Особливої критики зазнало нещодавнє рішення Нацбанку України – підвищити облікову ставку. Тобто з 26 січня вона зросла до 16%. Це майже на 1,5%. Це стало несподіванкою, це значне зростання. Якщо говорити простими словами, це означає, що кредити, які і так недешеві в Україні, вони ще здорожчають. Вигідна тільки буде історія з депозитами – там будуть більші відсоткові ставки. І є коментарі з приводу того, що Нацбанк це зробив, і це вдарить по економіці України. Що ж робить Нацбанк, як же вам довіряти?

Василь Фурман, член ради Національного банку України: Це вдарить по економіці? Тут немає односторонньої відповіді в цьому питанні. Тому що сьогодні ми бачимо, що в Україні висока інфляція. І інфляція б’є дуже боляче по українцям і по українській економіці. І якщо говорити про розвиток нашої держави, то нам потрібно, щоб інфляція була набагато меншою. І один із кроків, для того щоб зробити інфляцію меншою, потрібно на якийсь короткий проміжок часу підняти облікову ставку – те, що зробив Національний банк. НБУ – це не перший центральний банк, який це робить. Тобто, коли я вивчав досвід інших країн, які боролися з високою інфляцією, а це Румунія, Бразилія, Туреччина, то дії центрального банку були дуже і дуже подібними. Да, центральний це зробив. Це – перше.

По-друге, ви кажете, що буде збільшена кредитна ставка. З одного боку, це дійсно так. Тобто є така залежність між обліковою ставкою і відсотковими ставками по кредитах і по депозитах. Але, з іншого боку, до підняття облікової ставки, наприклад, профіцитність банківської системи складає сьогодні більше ста мільярдів гривень. Тобто банки і так могли надавати раніше по меншим відсотковим ставкам. Але були якісь інші причини, чому позичальники не брали цих кредитів. Тому що, до речі, на відсоткову ставку також впливає не лише облікова ставка, а й ризики, в першу чергу, банківської системи.

– Як це вплине конкретно на українців?

Василь Фурман: Це вплине на пересічного українця, якщо ми говоримо про середньострокову перспективу, позитивно. Тому що в Україні буде низька інфляція. Низька інфляція – це майже незмінні ціни або ціни, які міняються дуже неістотно. Це впливає дуже позитивно. Це – перше. Низька інфляція – це створення сприятливих інвестиційних умов для інвесторів. Тобто тоді макроекономічна і фінансова стабілізація в державі, тобто інвестори будуть більше інвестувати в Україні. І таким чином потім буде зростати виробництво, заробітна плата людей і так далі.

Якщо ми говоримо про кредитування, чому банки не кредитують? Тому що є велика профіцитність. Тому що у ВР є велика кількість законів, які мають прийнятися депутатами для того, щоб захистити кредиторів, вкладників, внести зміни до закону України про банкрутство. І таким чином вони зроблять більш прозорими умови кредитування, зменшать ризики банків. І буде зменшуватися відсоткова ставка.

– Вони пройшли профільний парламентський комітет, вони лежать, вони не ухвалюються. Правильно?

Василь Фурман: Так. Вони інколи пройшли навіть перше читання у ВР. Вони доходять до другого читання. І на другому читанні по різних причинах або не розглядаються, або взагалі там перше читання. Тобто таке враження, що по деяким законам, які змінюють правила гри істотно – наприклад, закон України “про стимулювання кредитування в Україні”, – вони йдуть не з першого і не другого разу.

– Коли чують про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, проти вас суспільна думка була дуже налаштована. Ми можемо пригадати мітинги, організовані різними політичними силами. Але завдання – давайте Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантоване повернення вкладів – це 200 тисяч гривень. Ті, що понад вище – це четверта черга називається – то це можна повертати за рахунок ліквідних активів банку, зокрема через суди. Розкажіть хоча б одну конкретну історію. Чи вже такі ви погані насправді?

Світлана Рекрут, заступник голови Фонду гарантування вкладів: Я із задоволенням розповім історії. Тому що ми зараз почали розмову про кредитування, про захист прав кредиторів. І я дуже вдячна вам, що ви підняли цю тему. І, звичайно, це та болюча тема, яка наразі хвилює Фонд гарантування як найболючіша тема. Бо ви вірно зазначили, що Фонд гарантування виплачує гарантовані відшкодування у розмірі 200 тисяч. Всі інші вкладники у понад 200 тисяч – це кредитори четвертої черги, які отримують кошти виключно за рахунок реалізації активів після того, як неплатоспроможний банк задовольнить третю чергу, тобто 200 тисяч гривень. І насправді основна функція Фонду гарантування завжди була забезпечити виплати вкладникам цих 200 тисяч.

Оскільки після кризи, яка у нас сталася в Україні – мабуть, це найбільша та наймашстабніша криза в історії України, я думаю, на найближчі 20-30 років – то зараз ми під управлінням маємо 94 банки. Тобто 94 банки, активи яких Фонд гарантування зараз повинен реалізувати – реалізувати за найвищою ціною у найоптимальніший строк та спосіб.

– Що означає “реалізувати”?

Світлана Рекрут: Реалізувати – це продати.

– Вони і будуть тими грошима, які повернуть учасникам четвертої черги?

Світлана Рекрут: Абсолютно вірно. Продати активи, отримати кошти, віддати вкладникам 200 тисяч, які зараз виплачені Фондом гарантування, віддати людям, які втратили депозити, понад 200 тисяч. І далі – іншим кредиторам, іншим вкладникам, простою мовою, які втратили гроші у неплатоспроможному банку. І Фонд гарантування зараз займається продажем цих активів, які у нас за балансовою вартістю зараз знаходяться на близько 500 мільярдів гривень. За оціночною вартістю, це близько 100 мільярдів гривень. І я наразі можу зазначити з абсолютною впевненістю, що ця цифра є оптимістичною. Чому? Тому що ми всі знаємо, у нас всі знають кредиторів, всі знають компанії, які зараз працюють на ринку України. Вони завжди брали кредити, брали кредити у достатньо великих обсягах, для того щоб забезпечити свій бізнес. Ми це все розуміємо. І, звичайно, ми всі розуміємо, що не всі боржники мають змогу платити за своїми кредитами. Було багато валютних кредитів. І певно, що є в цьому якесь економічне підґрунтя, чому ці кредити не сплачуються.

Але, коли позичальник, який брав кредит в неплатоспроможному банку, абсолютно штучно, абсолютно свідомо припиняє сплачувати за кредитом, крім того, він не те, що припиняє сплачувати за кредитом, а він, коли Фонд гарантування йде на ринок і починає продавати цей кредит, він звертається до суду. Він купує – я не боюся цього слова – рішення судів, які або забороняють Фонду гарантування торгувати цим кредитом, або інша схема, яка у нас має місце у 90% активів, 90% кредитів через рішення судів збиваються застави. Наприклад, був кредит, була іпотека. Був кредит, який забезпечений майновим комплексом. Що може зробити Фонд гарантування. Він може вийти через ProZorro на біржу, продати цей кредит за вартістю великою. Тому що він забезпечений майновим комплексом.

– Тобто в заставі стоїть майновий комплекс.

Світлана Рекрут: Або звернути стягнення на це майно, на цей комплекс, а діл реалізовувати вже як будівлю, як комплекс. Що роблять наші позичальники? Наші позичальники йдуть в суд, знаходять якусь незначну підставу, щоб цей договір іпотеки признати недійсним: кома не там стоїть, дата не та зазначена, ще щось. І отримують це рішення суду, яке говорить, що цей договір іпотеки не є дійсним. Що відбувається? Фонд гарантування отримує кредит, який не є забезпеченим. Відповідно, вартість цього кредиту є не 90% або 100% від номінальної вартості, а копійки. Відповідно, продаємо ми його за копійки або ж не продаємо і судимося дуже довго. Це перше, що ми робимо насправді.

Якщо ми виграємо суд за цей майновий комплекс, беремо за приклад, наступна дія, яка має місце у 90 випадках із 100 – це знову рішення суду, яке або забороняє нам торгувати цим кредитом, або взагалі говорить, що цього права вимоги у нас не існує. Це практика, яка є зараз масовою, на жаль. І ми постійно звертаємося через ЗМІ, ми постійно звертаємося зі зверненнями, говорячи про те, що, будь ласка, не приймайте таких рішень. Тому що основними кредиторами на сьогоднішній момент Фонду гарантування є не тільки прості люди, які втратили свої гроші, які ми не маємо змоги повернути. Крім того, основними кредиторами Фонду гарантування є також Міністерство фінансів і Національний банк. Тобто це кошти держави, в тому числі.

Василь Фурман: Кошти державних підприємств.

– А держава нічого не може зробити в цьому випадку, якщо у нас виносяться такі рішення судів? Де вони потім можуть їх оскаржувати? Якщо подивитися на прикладі конкретного одного банку, по якому було винесено рішення. Цей банк ліквідовується через півтора року. А суд виносить рішення про розстрочку боргу на п’ять років. Тобто суд не міг і судді не могли не знати, що цей банк буде ліквідований через півтора роки, а розстрочку він робить позичальникам на п’ять років.

Світлана Рекрут: Я навіть здогадуюся, про кого ви говорите. Я думаю, що ви говорите саме про мережу великих заправних станцій, які ми всі добре знаємо. Бізнес, який працює, нормальний абсолютно бізнес.

– Можна перевірити, він дуже ефективно і плідно працює, отримує прекрасні прибутки.

Василь Фурман: Фонд гарантування – у своїй частині. Банківська система – у своїй частині. Подібні дуже проблеми, коли кредити не обслуговуються. Те ж саме. Тому зрозуміло, що нам потрібно повністю змінювати правила гри на банківському ринку. Тобто робити те, що в Європі. Якщо ти взяв у банку кредит, то ти маєш цей кредит повертати. Якщо ти не можеш повернути, то в тебе дуже короткий проміжок часу – це до півроку в банках Європи – для того щоб звернутися за стягненням заставного майна і продати це майно по ринковій вартості, забрати ці кошти і далі ці кошти або віддавати вкладникам, або далі інвестувати через кредитні операції бізнес, наприклад.

У Верховній Раді сьогодні дійсно багато законів, які розробили і Національний банк, і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, і банківська спільнота, і ті ж самі народні депутати, які потрібно приймати. Вчора, до речі, дуже великий плюс в цьому питанні – Верховна Рада все-таки прийняла закон України про кредитний реєстр. Тобто в Україні протягом півроку буде сформований реєстр всіх кредиторів тепер. І коли будь-який позичальник захоче взяти кредит, він прийде в банк, банк безкоштовно буде отримувати цю інформацію від Національного банку. Раніше це, наприклад, були недобросовісні позичальники, а тепер вони ніколи не зможуть взяти кредити в комерційних банках, тому що в них недобросовісна історія позичальника.

– Зараз можуть по той бік екрану плюватися. Тому що є ті, які не зможуть сплачувати з абсолютно зрозумілих економічних причин свої кредити. Свого часу вони їх брали у валюті. Що робити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, коли суди, зокрема, виносять такі от неправомірні рішення? Що їм робити, як їм діяти, куди звертатися?

Василь Фурман: В принципі, дуже багато подібних рішень суду по відношенню до банків, коли позичальник іде і за якісь суми коштів вирішує у судовій системі і приймає, як на нашу точку зору, не до кінця правомірні рішення. А що стосується валютних позичальників, теж у Верховній Раді є законопроект, який має врегулювати це питання. Але до нього просто потрібно системно підходити. Я згоден з тим, що є ряд питань проблемних. І банки з більшістю валютних позичальників ці питання вже давно врегулювали. Тобто частину боргу вони посписували, частину пені, штрафів вони також посписували, перевели цю валютну заборгованість в гривні. Тобто ті якраз 50 з чимось відсотків прострочених кредитів – це якраз ті кредити, які або не обслуговуються позичальниками взагалі, або позичальник судиться сам і намагається вивести з-під кредитної угоди, наприклад, заставу якимось чином. На жаль, українська судова система такі рішення приймає.

Тому на першочергове місце у нас виходить реформа судової системи. Поряд, наприклад, з боротьбою з корупцією, тобто створення антикорупційного суду й іншими реформами.

– До кого ви звертаєтесь? Які у вас є механізми та інструменти?

Світлана Рекрут: Ми працюємо. На жаль або на щастя, ми можемо працювати тільки абсолютно легальними юридичними інструментами. Ніяких інших у нас інструментів немає. Можливо, так і повинно бути. Але в той же час я вважаю, що тільки наявність і усвідомлення відповідальності тих чи інших рішень, які приймають судді, вони можуть змінити щось в Україні. Якщо ми говоримо конкретно в даному випадку про кредит автозаправної станції чи у нас є багато інших – це мікрорішення на макрорівні. Це абсолютно негативно впливає і на розвиток банківської системи в майбутньому. Ми можемо говорити скільки завгодно про зменшення облікової ставки, про збільшення облікової ставки, про якісь інші інструменти стимулювання кредитування, але якщо не буде нормального захисту кредиторів в цій державі, жоден інвестор і жоден банк не буде кредитувати в тому обсязі, який вимагає економіка.

Але я хочу зараз повернутися до нашої теми, яка у нас болить. І навести один приклад, ви знаєте, мабуть, масштабного “беспределу” з точки зору знову ж таки тих рішень, які ми маємо наразі у Фонді і які ці рішення мають вплив. Ми знаємо чудово “Укрінбанк”. Всі його знають. Це досить великий банк, який належить якщо не до першої п’ятірки, то до десятки він належить. Банк був визнаний неплатоспроможним. Фонд гарантування отримав цей банк під своє керування. Фонд гарантування виплатив, як абсолютно чесна структура, яка відповідає та виконує норми закону, майже два мільярди гривень. Це кошти, які були запозичені в держави. Це кошти, які були запозичені в бюджети. Це кошти платників податків. Це за платить кожна людина, кожен українець, який сплачує, чесно працюючи, податки.

Виплативши ці гроші, акціонери “Укрінбанку”, зрозумівши, що зобов’язань перед вкладниками, перед болючою верствою населення немає, йдуть в суди, оскаржують введення тимчасової адміністрації Національним банком, оскаржують запровадження ліквідації Фондом гарантування. Найбільш креативного рішення я не бачила у своєму житті і певно, що не побачу. Вони передають активи “Укрінбанку” на зберігання “Укрінкому”, компанії, а зобов’язання “Укрінбанку” – тобто це те, що вже виплачено вкладникам, 200 тисяч, 200+, і всі інші кредитори, які мали депозити, принесли гроші в банк – залишають на “Укрінбанку”. Тепер на ринку майже кожен день ми отримуємо повідомлення, у нас є ця інформація, підтверджена інформація, що акціонери “Укрінбанку” розпродують майно, будівлі, все майно, яке є, і ці кошти, звичайно, йдуть до їх кишень. Я не знаю, на що вони їх витрачають: на відпочинок, на дорогі ресторани. При цьому вкладники не отримують нічого. Це один приклад “Укрінбанк, кричущий.

– А який суд виносів ці рішення по “Укрінбанку”?

Світлана Рекрут: Не пам’ятаю назву суду. Але ми зараз вже дійшли до найвищої інстанції. Ми все ж таки сподіваємося, що там буде правда.

Василь Фуран: Вони навіть перереєстрували юридичну адресу банку. Здається, Донецька область.

Світлана Рекрут: Звичайно, це нормальна практика. Так само – “Златобанк”. Там величезні виплати Фонду гарантування. Знову ж таки рішення суду про те, щоб визнати незаконним рішення Національного банку та фонду гарантування. І насправді зараз у таких судових тяжбах у нас знаходиться близько 20 банків, де Фонд гарантування бореться за своє право здійснити ліквідацію та виплатити гроші кредиторам. Це нонсенс. Я не розумію, як таке може мати місце взагалі в державі.

Василь Фурман: Я назву просту цифру. У нас перекликається. Тому що, з одного боку – банки. З іншого боку – Фонд гарантування вкладів. Так от, я казав про те, що прострочка по кредитам складає більше 50% в середньому. Я був в кінці минулого року в Туреччині, яка, до речі, також провела реформи, але тільки на початку 2000 років. У них теж десь половину банків через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб турецький було виведено з ринку. Так в них прострочка по кредитам складає на рівні до 3%. Але завдяки тому, що судова система працює, клієнти беруть кредити, але вони їх обслуговують. Якщо ми говоримо про банки, яким чином активізувати кредитування, ви задавали питання – яким чином понизити відсоткову ставку. Уряд Туреччини в минулому році надав малому і середньому бізнесу 50 мільярдів доларів кредитів. Це додала до зростання ВВП 3,5%.

– В Туреччині економіка.

Василь Фурман: Турецька економіка входить в першу двадцятку економік. Але щоб розвивати економіку, нею треба займатися. І, наприклад, мені дуже приємно, що сьогодні уряд України прийняв рішення щодо створення в Україні кредитно-експортного агентства, яке буде стимулювати розвиток українського експорту. Тому що, якщо ви подивитесь на структуру українського експорту, ми є низькотехнологічною сировинною державою, ми експортуємо товар з низькою доданою вартістю.

– Недовіра у людей. Ми дуже багато чого створюємо, але воно не працює так, як анонсується і заявляється

Василь Фурман: Дам відповідь на ваше питання. Нам не потрібно видумувати жовто-блакитні велосипеди. Нам потрібно брати ті моделі, які працюють в Туреччині, Польщі, Чехії, Угорщині. І там існує “Ексімбанк” їхній, який підтримує експорт. Є експортно-кредитні агентства, які підтримують експорт.

– Зокрема, з цим агентством у нас має працювати, як гвинтики, як годинник, і судова система. Воно не може одне без іншого працювати і давати результат ефективний.

Василь Фурман: Так. Не можна сказати, якщо вже бути до кінця відвертими, що у нас не йде судова реформа. У нас іде судова реформа. Просто зрозуміло, що це дуже велика система і неможливо там одномоментно зробити це все. Можливо, ми би хотіли швидше. Це вже інше питання. Я просто не хочу його обговорювати. Але ми за те, щоб дійсно судова система працювала як єдиний механізм, як в Європі. Але для цього потрібні і закони, і судді. Ми створили патрульну поліцію, яка змінила ставлення водіїв. Зараз будемо далі рухатися в цьому питанні.

– Все одно з цими судами, я так розумію, що поки у нас не налагодиться порядок у судовій владі, дуже складно буде добитися справедливих рішень. Ви не зверталися за допомогою до політиків, до народних депутатів? У нас незабаром президентські і парламентські вибори. Тож тут політики якраз можуть вам допомогти, аби заробити собі політичні дивіденди, можливо, в такий спосіб топлячи своїх політичних опонентів. Зверталися до політиків?

Світлана Рекрут: Взагалі до певного моменту ми не зверталися до політиків, тому що ми вважали, що діяльність Фонду гарантування, зокрема у поверненні цих вкладів, цих коштів, боргів – це є суто аполітична, економічна, кропітка робота. Якщо ви помітили, у нас до певного часу було досить мало піару від Фонду гарантування. Тому що ми вважали, що наші дії говорять самі за себе. Ми закрили третю-четверту чергу кредиторів, і це найкраще, що ми можемо зробити. Якщо ми говоримо про те, яку роботу ми провели для того, щоб ці прогалини законодавці по судовій системі виправити, то насправді Фондом гарантування неодноразово подавався пакет документів зі змінами в законодавство. Тому що ми, з однієї сторони, говоримо, що у нас є проблема в судовій системі, але зараз можу підняти й іншу проблему, яка також існує, і ми всі чудово знаємо проблеми Державної виконавчої служби, коли підприємства уходять абсолютно свідомо у банкрутство, для того щоб не платити по своїм боргам.

І я бачу, у вас на столі лежить також інша історія з великою компанією “ВЕСТА”, яка належить одному з наших народних депутатів. Ми всі знаємо його чудово. І досить великий борг перед “VAB Банком”, і перед банком “Форум” – понад 700 мільйонів гривень. Але підприємство не платить за боргами нічого. Крім того, ми виставили його на продаж, але немає жодного попиту на ці кредити. Тому що підприємство знаходиться давно у банкрутстві.

– Цікаво, що цей депутат заборгував не лише в Україні, але так само і в Польщі.

Василь Фурман: Національний банк, наприклад, досить активно спілкується з комітетом з фінансової політики і банківської діяльності щодо тих законопроектів, які потрібні банківському ринку. Тобто йде постійне обговорення. Є повне розуміння в більшості депутатів, якщо ми говоримо про комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності, про те, що потрібно приймати такі-то закони. У нас якраз іде, якщо ми говоримо про це питання, активна робота. Питання лише в тому, коли закон вже виноситься в зал, то якщо в комітеті, наприклад, десять чоловік, то в залі потрібно, щоб голосували за цей закон 226.

Я розказав про вчорашній закон про кредитний реєстр. Знаєте, скільки голосів було? Нам повезло – 226. Тому це дуже важливо, коли ти працюєш з депутатами. Тобто ти розказуєш, можливо, й іншим комітетам, що це потрібно ринку, що це буде активізовувати кредитування. Якби у багатьох не було якихось особистих інтересів, то, повірте, дуже багато законів в Україні б приймалися.

– Як ви думаєте, проголосують за Якова Смолія як голову НБУ? Швидше за все, це буде вже наступного пленарного тижня, після 27 лютого.

Василь Фурман: Коли буде – ми побачимо. Але, на мою думку, як експерта, все-таки депутати проголосують. Тобто сьогодні, якщо відверто, кращої кандидатури, ніж Смолій, я особисто не бачу. Давайте подивимося, хто такий Яків Васильович Смолій. Він банкір з багаторічним досвідом роботи у великих банках. В Національному банку – з 2014 року. Більше дев’яти місяців по суті керує Національним банком. Користується авторитетом у банкірів, користується авторитетом у міжнародних фінансових організацій, які підтримують Україну. Тобто, я думаю, навіть враховуючи те, що ви кажете, тобто дуже багато депутатів на інші речі звертають, в нього є шанс.

– Наші міжнародні партнери підтримають його кандидатуру?

Василь Фурман: Я думаю, так. Сьогодні міжнародні фінансові організації вважають команду, яка працює…

– Зараз має приїхати місія МВФ.

Василь Фурман: Планово.

– Вона буде спілкуватися, зокрема, з Яковом Смолієм?

Василь Фурман: Вони спілкуються в центральному банку і з Яковом Смолієм, і з іншими членами правління, заступниками.

– Нам критично необхідний черговий транш МВФ?

Василь Фурман: Нам важливий транш МВФ, але важливий не з точки зору грошей, а з точки зору, що нам потрібно реформувати нашу державу, щоб вона дійсно була успішною європейською державою. І ті проблеми, про які ми говоримо, про судову систему, щоб ми їх вирішили, щоб ми побороли корупцію з вами, щоб ми створили інвестиційно сприятливе середовище, де будь-який інвестор, який буде інвестувати в нашу державу, не буде переживати, що він може втратити право власності на те чи інше підприємство. В реформованій державі інфляція на рівні 1-2%.

– Вам пропонували хабарі чи ні?

Світлана Рекрут: Ні.

– Слава богу. Це наша з вами не остання розмова. Я хочу, щоб наступного разу, якщо ви будете не проти, щоб ми запросили, зокрема, і політиків, народних депутатів, які підтримують діяльність вашого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і які навпаки мають контраргументи.

Світлана Рекрут: Дуже цікаво.

– Наразі я розумію, що найголовніше гальмо вашої роботи – це суди, все гальмується в судах. На це, до речі, і НАБУ скаржиться, і багато інших – що все у нас застряє у судах.

Світлана Рекрут: І це, в тому числі.

– Але це проблема №1 – суди?

Світлана Рекрут: Це проблема №1.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.