Бенкет під час чуми: з чим входить Зеленський у третій рік свого президенства
Фото: Офіс Президента України
Скоро буде два роки, як Зеленський став президентом України. Що я відчуваю до нього? Точно не захоплення і не заздрість. Мені щиро шкода Зеленського, попри перманентне зализування оточенням Зеленського і постійне його знаходження в теплій ванні. Але рано чи пізно він все ж зустрінеться з реальністю. І ця зустріч не принесе йому радості. Більш того, він задумається про те, чим же він буде займатися після президентства. Тоді, коли пройде перший больовий шок після виїзду з держдачі, відлучення від четвертого поверху Банкової й розуміння, що він таки зміг втратити всі шанси й можливості, які у нього були, щоб увійти в історію, а не вляпатися. Він подивиться ким він увійшов в історію, як шостий президент. Як той, хто отримав у 2019 році максимальну підтримку громадян на виборах. І який втратив її через свої дурні дії, комплекси й дитячі травми.
Як той, хто на цій довірі зміг завести таку кількість депутатів своєї партії, що сформував монобільшість. І при цьому вперше завів у ВР насильника і величезну кількість фріків. Дурні та мерзотники були й до нього. Але саме він зміг завести їх небачену кількість на довірі людей до себе. І мабуть, це найскандальніша ВР за всю історію. Завдяки “монозброду” Зеленського.
Увійде, як той, хто в підсумку отримав таку абсолютну владу, якої не було ні в одного з його попередників. Але і той, хто був найслабшим президентом з усіх шести. Він увійде в історію і в пам’ять людей, як самий некомпетентний президент, який зміг зіпсувати відносини з двома президентами США і провалити все, за що брався. Увійде, як той, хто примудрився кілька разів порушити Конституцію, хоча повинен був стати її Гарантом. Увійде, як той, хто брехав до виборів і порушував всі свої обіцянки. Увійде, як любитель відосіків і людина, яка покривала корупцію в своєму оточенні. Увійде президентом втрачених можливостей, провальних рішень, великих розчарувань і імпотентних Кабмінів, які він формував. Але що ж його чекає далі?
Політиком він так і не став. Не тому що не хотів, а тому що не зміг. В ОП є така приказка “Напиши так, щоб навіть Зеленський зрозумів”. Його масштаб особистості жадає більшого, але він не в змозі стати тим, ким хоче. Тим, кому буде постійно аплодувати нація. Не по Савці свитка. Значить в перспективі йому нічого не світить в політичній діяльності ні в Україні, ні за кордоном. Легко уявити, хто захоче послухати лекції Тоні Блера або Ангели Меркель. Їх чекають в кращих ВНЗ світу. Але вкрай важко уявити, хто захоче перейняти досвід Зеленського. Хіба що його запросить якийсь ВНЗ з Кривого Рогу або Бердянський технікум циркового мистецтва, якщо такий з’явиться.
Важко уявити й те, щоб його запрошували на конференції, щоб він розповів, як під його особистим контролем Україна провалила боротьбу з коронавірусом або як довести до величезних збитків високоприбуткові підприємства, такі як Енергоатом. Та й політичної ваги без посади у Зеленського в Україні стільки ж, скільки було і до посади. Виступатиме на корпоративах? Можливо. Багато будуть замовляти собі на день народження, весілля або корпоратив експрезидента, якщо він буде виконувати знаменитий номер на роялі. Чи захоче цього Зеленський? Не знаю. Є сумніви. Але ж він хлопець молодий, можливо захоче приткнути себе кудись і це, а так само повернення на сцену 95-го кварталу, залишаються варіантами для нього. Тими варіантами, які поки ще можливі для нього. Адже Зеленський ще не закінчив свій термін перебування на посаді, а значить не начудив ще все, що може. І цілком можливо, що якщо він буде продовжувати свою бездарну політику, а люди будуть ще більше бідніти та ще більше вмирати від коронавірусу, то корпоративи стануть для нього проблемними й малоймовірними. Хіба що в олігархів у лазні.
Звичайно ж у когось він залишиться в пам’яті, як президент, який хотів жити, як простий вчитель з серіалу “Слуга народу”. Але життя не серіал, а Зеленський не Голобородько. Частина наївних і недалеких людей матимуть за манеру повторювати, що йому не дали все зробити, що йому заважали, що його оточили зрадниками й ворогами. Хто не дав? Хто заважав? Хто оточив? У нього свої на 100% Кабмін, глава СБУ і свій Генпрокурор. У нього свої голови всіх областей. У нього монобільшість у ВР. Він впливає через своїх помічників з ОП на суди та ДБР. Він сам оточив себе друзями дитинства, колегами з Кварталу, партнерами по бізнесу, а так само Єрмаком, Мендель, Арахамією й іншими некомпетентними кадрами, які підтягнули собі подібних. Він сам створив все для свого фіаско.
І тепер він в полоні своїх помилкових рішень і комплексів, які часто керують ним. Мені шкода його. Інших почуттів немає. Так, при ньому немає розвитку держави, й ми всі, крім оточення Зеленського, втрачаємо час в цьому застої. Так, він не здатний рости та не готовий слухати критику, а значить і далі буде робити помилки, які заганяють його в кут і обмежують в можливих варіантах рішень. Так, його щільно оточили олігархи й політики старої формації. Але це все результат дій самого Зеленського. Тому мені його шкода і я розумію, що він в результаті опиниться біля розбитого корита. Його оточення йому в цьому допоможе. І втраченого, через це, часу для країни мені теж шкода.
Але що ж буде з ним далі? Він напевно малює якісь плани в голові. Більш того він дійсно хоче на другий термін і буде намагатися робити все, щоб реалізувати це бажання, але поки все не так райдужно, як хотілося б самому Зеленському. І це за перших два роки. Далі буде тільки гірше і швидше. І тепер багато хто буде допомагати “тонути” президенту. Щосили. Чи можна це змінити? Скоріше ні, ніж так. Чи розуміє це Зеленський? Скоріше ні, ніж так. При такому варіанті, крім жалості до Зеленського, мене починає охоплювати обгрунтована тривога за майбутнє України. Адже оточення Зеленського, якраз все розуміє, жити в Україні не планує, перспективи усвідомлює і живе в режимі “бенкет під час чуми”. А значить вони висмоктують всі ресурси з України, виводять свої активи за кордон і планують куди поїхати в перспективі, щоб не сісти.
У цій ситуації мене турбує ще одна думка – А чи зможемо ми виправити все те, що зламають в держінституції Зеленського і його оточення. І однозначної відповіді у мене немає. Тому що в нашому мінливому фантастичному світі багато виправити вже неможливо. І мені не хочеться, щоб так сталося з Україною. Адже тоді на зміну жалості до Зеленського виникне відчуття гніву. І виникне не в мене одного. А значить для Зеленського все може стати ще гірше. І це йому треба зрозуміти й запам’ятати.
Нагадаємо, головна редакторка і керівниця української служби “Голос Америки” Мирослава Гонгадзе заявила, що президенту України Володимиру Зеленському доведеться виконувати раніше задекларовані кроки по реформуванню судової системи та боротьбі з олігархами, щоб налагодити стосунки з Білим Домом і Джо Байденом.
Народна депутатка фракції “Європейська Солідарність” Марія Іонова вважає, що кадрова політика президента Володимира Зеленського безглузда, суспільство не розуміє, кого призначають в уряд і чому звільняють.