Блокада Керченської протоки: цифри, перспективи, прогнози

Судноплавство в Азовському морі в напрямку українських портів у Маріуполі та Бердянську практично зупинено.

Часткова блокада, що загрожує перетворитися на повну

Де-факто часткова блокада почалася значно раніше інциденту з тараном українського буксиру та захопленням в полон наших моряків. Росія фактично заблокувала захід деяких типів суден в Азовське море побудовою моста через Керченську протоку. У період з 2014 по 2017 роки кількість суден, що заходили в азовські порти України, зменшилася у понад 2 рази. Справа в тім, що висота арки мосту у суднохідній ділянці обмежує прохід суден висотою понад 33 метра. Приміром, за останні 3 роки в Маріупольський порт зайшли 144 таких суден. Нині це стало неможливо.

Також в українські порти на Азовському узбережжі не можуть заходити судна типу Panamax — це вже призвело до зниження експорту металопродукції до південно-східної Азії та США. Саме судна класу Panamax можуть проходити шлюзами Панамського каналу і є надважливим транспортом для українського експорту.

На цьому РФ не зупинилася й стала ускладнювати судноплавство, проводячи тривалі перевірки усіх без винятку суден, які прямує в українські порти. На першому етапі судна простоювали добу-дві, останнім часом тривалість простоїв збільшилася до 15 діб. Як повідомили в Міністерстві інфраструктури, станом на початок листопада 2018 року російська сторона затримала для огляду біля 400 суден, що прямували до портів Маріуполя та Бердянська, у тому числі вісім суден під українським прапором. Враховуючи те, що вартість простою судів залежно від їх параметрів коливається від 5 до 15 тис. доларів на добу, деякі судна взагалі відмовилися від проходу Керчь-Єнікальським каналом: за 10 місяців поточного року Маріуполь прийняв на 14 суден менше ніж у аналогічному періоді 2017 року, а Бердянськ — на 86 суден.

Втрати

Війна на сході України та напруга в Азовському морі призвела до того, що обсяг експортних поставок через порт Маріуполь з 2014 році зменшився майже у двічі: з 10,85 млн. тонн у 2014 році до 5,46 млн. тонн у 2017 році. Внаслідок цього у минулому році порти Азовського моря недоотримали близько 1,6 млн. тонн вантажів та 213 млн. грн. доходів. За десять місяців 2018 року переробка Маріупольського та Бердянського морських портів, порівняно з аналогічним періодом 2017 року, зменшилась на 791 тис. тонн. За 10 місяців недоотримання доходів склало 169,9 млн грн. Станом на кінець листопаду зафіксована тенденція до зниження перевалки у цих портах: у Маріуполі — на 9%, Бердянську — на 22%.

З початку військових дій на Донбасі, частина вантажів перестала поставлятися взагалі або частково була спрямована у чорноморські порти Миколаєва та Одеси. Маріупольський порт вимушений працювати переважно з вантажами, які сформовані у місті та у безпосередній близькості до нього. Як повідомив нещодавно начальник Маріупольського морського торгового порту Олександр Олійник, з початку військової агресії РФ проти України, підприємство вже втратило близько 6 млрд гривень.

Повна блокада

Повна зупинка товарообігу через Керченську протоку призведе до скорочення ВВП України на 12,7 %, зокрема, за рахунок скорочення промислового виробництва на 14,3%, сільського господарства — на 0,6 і сектору послуг — на 12,7%. Річні надходження до державного бюджету скоротяться на 16,5%, пише у статті для “Дзеркала тижня” доктор економічних наук Ігор Гужва.

Він зазначає, що своєчасна переорієнтація товаропотоків на інші торгові порти України значно зменшить негативний ефект для економіки.

“У разі розгортання такого сценарію очікується зниження ВВП на рівні 1,77%, промислового виробництва — на 3,1%, сектору послуг — на 0,17%. Попри загальну рецесію, сектор транспортних послуг зросте на 0,75%”, – пояснює Гужва.

У Міністерстві інфраструктури запевняють, “Укрзалізниця” та порти Чорноморського регіону готові до переорієнтації вантажів у разі подальшої блокади Азова. Зокрема регіональна філія “Придніпровська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця” у рамках реконструкції об’єктів інфраструктури залізничного транспорту на ділянці Пологи–Комиш-Зоря в поточному році виконала колійний розвиток стикової станції Комиш-Зоря: було укладено дві додаткові приймально-відправні колії та сім стрілочних переводів. На 327-му км перегону
Магедове–Комиш-Зоря залізничники відновили роз’їзд, уклали дві приймально-відправні колії, чотири стрілочні переводи та два скидальні гостряки. Це дозволило збільшити пропускну спроможність стратегічно важливого для країни маріупольського напрямку — до 29 пар поїздів.

За підрахунками міністерства, переорієнтація вантажопотоків, які перевозились судновими партіями з Маріуполя та Бердянська до інших портів Чорного моря призведе до збільшення загальної вартості цих вантажів — від 3 до 7 дол. за тонну, що зробить ці вантажі неконкурентними та може призвести до суттєвого зменшення їх виробництва.

Скорочення обсягів перевалки вантажу вдарить не лише по економіці регіону та країни, а й по працівникам портів: у Маріупольському морському порту вже запроваджено чотириденний робочий тиждень, а керівництво порту У Бердянську оголосило про плани скорочення штату. Загалом у Бердянському та Маріупольському морських портах працює 3488 працівників: 921 і 2567 осіб відповідно — значна частина з них уже завтра може стати безробітними.

Розблокування

Україна має відстоювати свої інтереси і домогтися розблокування судноплавства в Азові, інакше Кремль на цьому не зупиниться та буде й надалі окуповувати все нові території, розповів у коментарі PRM.UA директор програми “Інфраструктура майбутнього” аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Володимир Шульмейстер.

“Якщо маленького ображають, а він не дає здачі — його будуть і далі ображати. Спочатку відберуть одну іграшку, потім другу, далі відітнуть руку і, в кінці-кінців, пустять на органи. Спочатку Росія відібрала Крим, а зараз потихеньку забере одне море, а потім і друге море”, – попереджає він.

“Перший крок, який треба було зробити ще в 2014 році, — йти в міжнародні суди. Те, що відбувається, особливо в Азовському морі, є порушенням морського права. Необхідно терміново подавати позови до судів і давати відсіч через суди. Подальша блокада Керченської протоки буде залежати від кроків Києва: чим м’якше вони будуть, чим більше розтягнуті в часі — тим далі буде йти Росія, і Азов буде втрачено, як і Крим”, – каже Шульмейстер.

Після кількох днів повної блокади, Кремль змінив тактику. Станом на 3 грудня рух суден через Керченську протоку у напрямку українських портів в Азовському морі частково відновлено.

“Частково розблоковані порти Бердянськ та Маріуполь. Судна здійснюють свій рух на вхід та вихід через Керченську протоку у напрямку українських портів. Судна зупиняються перед  російською стороною, оглядаються, як і раніше, проте частково рух відновлено”, – розповів міністр інфраструктури України Володимир Омелян.

Але Москва і надалі повністю контролює судноплавство на цій ділянці і може в будь-який момент знову заблокувати фарватер, по якому в українські порти йдуть судна.

Відповідь України

Київ неодноразово заявляв, що тиск на РФ у питанні розблокування Керченської протоки буде виключно дипломатичним і в правовому руслі.

Ще у вересні 2016 року Україна звернулася до Міжнародного арбітражного суду в Гаазі з позовом проти Росії про порушення морського права у Чорному, Азовському морях та Керченській протоці.

Як пояснила заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль в інтерв’ю газеті “Дзеркало тижня”, зараз розгляд позову в активній фазі, Росія вже надала свої аргументи у цій справі.

Крім того, 27 листопада 2018 року Міністерство закордонних справ поінформувало арбітражний трибунал, який розглядає спір між Україною та Російською Федерацією щодо порушення Росією Конвенції ООН з морського права в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці. У МЗС наголосили, що Росія фактично закрила Керченську протоку для всіх суден.

25 листопада прикордонні кораблі РФ здійснили агресивні дії проти трьох кораблів ВМС ЗС України під час їх переходу з порту Одеси в порт Маріуполь Азовського моря. Зокрема, прикордонний корабель РФ здійснив таран рейдового буксира. В результаті зіткнення з прикордонними силами ФСБ РФ в Керченській протоці поранення отримали шість українських моряків.

У зв’язку з цим інцидентом Верховна Рада України проголосувала за президентський законопроект про введення воєнного стану в декількох областях України на 30 днів. Зокрема, воєнний стан введено у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Херсонській областях, а також у внутрішніх водах Керченської акваторії.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.